Предчишин
А. А
Науковий керівник: Ворошан А. Д.
Буковинський
державний фінансово-економічний університет
Генеза та аналіз сучасної
платформи співробітництва України з Міжнародним валютним фондом
Міжнародний Валютний Фонд є міжнародною фінансовою організацією, яка
була заснована в 1945 році. Наразі до її складу входять 185 країн. Україна стала членом МВФ 3 червня 1992 року (відповідно до Закону України від
03.06.92 № 2402-ХІІ "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду,
Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової
корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по
гарантіях інвестицій") [5]. Згідно зі Статутом
Фонду, його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти,
міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу. Україна,
як повноправний член МВФ, здійснює
щорічні консультації щодо стану валютного регулювання за статтею ІV Статуту МВФ, впровадження
статистичних та фінансових стандартів та отримання технічної допомоги [2].
Для кожної держави – члена МВФ
встановлюється квота, в спеціальних правах запозичення (СПЗ).
Активна співпраця з цією
організацією розпочалася у жовтні 1994 року з розробки українським урядом,
разом з експертами МВФ, програм макроекономічної стабілізації та реформування
економіки. За роки
співробітництва України з МВФ (1994 – 2011 рр.) отримано близько 12,259 млрд. СПЗ, що складає близько 18,28 млрд. дол. США кредитних
ресурсів.
16 липня 2010
до Міжнародного валютного фонду було
направлено Лист про наміри та Меморандум про економічну
та фінансову політику. За
результатами роботи місії МВФ, відповідні
висновки щодо питання про виділення фінансування було передано на
розгляд Ради Директорів МВФ, яка рішенням від 28 липня 2010 року схвалила нову
Програму співробітництва для України. Дана Програма передбачає виділення Україні коштів у розмірі 10 млрд.
СПЗ (15,15 млрд. доларів США), що еквівалентно 728,9 відсоткам української квоти у Фонді. Програма розрахована на 29 місяців, при цьому 29
липня 2010 року відбулося надходження першого траншу у
розмірі 1,25 млрд. СПЗ (1,89 млрд. доларів США), з яких 1 млрд. доларів США було
направлено на покриття дефіциту державного бюджету, а 890 млн. доларів США - у
валютні резерви Нацбанку.
22 грудня 2010 року за підсумками завершення першого
перегляду програми співробітництва України з МВФ, Виконавча Рада директорів
фонду прийняла рішення про виділення Україні другого траншу кредиту Stand-by в
розмірі 1 млрд. SDR (1,5 млрд. доларів).
З 1 по 15 лютого 2011
року в Києві працювала місія фахівців Європейського департаменту МВФ під
керівництвом пана Атанасіоса Арванітіса з метою здійснення другого перегляду
Програми співробітництва Stand-by, а також для проведення
щорічних консультацій за Статтею IV Статтей Угоди з МВФ. Квота України у Фонді в результаті завершення 13 перегляду квот (з 03.03.2011) склала 1 млрд. 252 млн. СПЗ, що
складає 0,576% квоти МВФ.
Таким чином, загальний обсяг коштів, виділених Україні в рамках програми, складає 3,502 млрд. СПЗ (5,3 млрд. дол. США) [3].
25 жовтня 2011 року в
Україну прибула чергова місія Міжнародного валютного фонду
перевіряти виконання умов угоди, з метою виділення Україні чергового траншу
кредиту за програмою Stand-by, отримання якого, можливе
після успішного завершення та затвердження Радою Директорів МВФ результатів перегляду.
Основною метою надання коштів Фонду є підтримка
реалізації реформ, спрямованих на економічне відновлення.
Згідно Меморандуму між Україною та МВФ, український уряд
взяв на себе зобов’язання вже в 2011 році скоротити бюджетний дефіцит до 3,5 %
ВВП, а в 2012 році – майже до 2,5 % ВВП. Для реалізації
цих цілей уряд змушений провести непопулярні заходи в сфері оподатковування,
пенсійного забезпечення, а також здійснити реформу у системі оплати праці у
державному секторі [1].
Головними
вимогами МВФ для України на період 2010-2011 рік є:
1) Реформи у
соціальному секторі:
– зменшення дефіциту
Пенсіонного фонду шляхом проведення реформи у сфері пенсійного забезпечення;
– вирівнювання балансу НАК «Нафтогаз України», шляхом
регулярного підвищення вартості житлово-комунальних послуг, залежно від
вартості імпортного блакитного палива;
– скасування мораторію на
стягнення пені за неплатежі по квартплаті;
– заморожування зарплат в
державному секторі, а також скорочення чисельності державних службовців.
2)
Фінансово-економічний блок реформ:
– прийняття оновленого Податкового кодексу з метою збільшення
рівня податкового навантаження на малий і середній бізнес, і,
зокрема, впровадження єдиного соціального внеску;
– зміцнення кредитно-банківської системи та посилення
автономності НБУ;
– пом’якшення регулювання обмінного курсу гривні;
– скорочення бюджетного
дефіциту;
– “трансформація” соціальних бюджетних витрат у капітальні
інвестиції;
– ліквідація дефіциту НАК
«Нафтогаз України» протягом 2011 року;
– підвищення акцизу на бензин,
тютюн і алкогольні напої;
– скасування 1%-ного збору з
операцій купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти;
– погашення боргів по ПДВ перед експортерами;
– зменшення ступеню державної
підтримки для ключових галузей реального сектору економіки, і, зокрема,
скасування пільгових цін на газ для цукрової і хімічної промисловості, а також металургії;
– скорочення надання державних “кредитних” гарантій;
– зниження бюджетних витрат на
підтримку націоналізованих комерційних банків [4].
На думку МВФ, реформи також прокладуть шлях до відновлення фінансової
системи і підвищення незалежності і відповідальності Національного Банку
України. Планована рекапіталізація банків і заходи зміцнення контролю й
інституційних рамок є важливими для відновлення фінансової стабільності,
подолання зростаючих проблем з активами, з метою усунути перешкоди для стійкого
економічного оновлення. Підтверджене виконання
цих реформ допоможе Україні зміцнювати макроекономічну стабільність,
підвищувати довіру, полегшити доступ до ринків капіталу, і зробити зростання
збалансованим і стійким.
Список використаних джерел:
2. Офіційний
сайт Міністерства закордонних справ України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua
3. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і
торгівлі України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua
4. Офіційний сайт Української спілки промисловців та
підприємців [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.uspp.org.ua
5. Офіційний сайт Верховної ради України [ Електронний
ресурс]. – Режим
доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua