Економічні науки/.Фінансові відносини

 

Скрипниченко О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського,Україна

Фінансова система і фінансовий сектор

У сучасних умовах від обгрунтованої структуризації фінансової системи залежить ефективність фінансової діяльності.Можна зрозуміти позицію науковців СНД на початкових етапах ринкової трансформації економік, коли головна роль відводилася державним фінансам, а фінансовий ринок і фінансові посередники тільки-но починали розвиватися. Сьогодні ж в умовах глобалізаційних процесів провідним стає фінансовий ринок як база існування фінансового сектору, який включає фінансові інститути — банки, страхові компанії, пенсійні фонди, інститути спільного інвестування тощо.

Протягом останніх років процес становлення й розвитку фінансових інститу­тів відбувається прискореними темпами:зростають кількісні показники капіталу,зобов'язань і активів, удосконалюється відповідна нормативно-правова база, будується необхідна інфраструктура, посилюється конкуренція тощо.Але за відсутністю узгодженого комплексного бачення формування й розвитку фінансового сектору України та його місця у фінан­совій системі держави не дає змоги цьому сектору економіки поліпшити якісні характеристики й повною мірою забезпечити економічне зростання.

Значний внесок у розвиток фундаментальних теоретичних і методологічних основ формування й розвитку фінансової системи за організаційною будовою зробили західні науковці (Д. Блекуелл, 3. Боді, Р. Габбард, Д. Кідуелл, Н. Менк'ю, Р. Мсртон, Ф. Мишкін, X. Мінські, Р. Петерсон та ін.). Ці ж аспекти фінансової системи досліджено у працях вітчизняних фахівців (О. Герасименко, Л. Кузнецова, Л. Лазебник, С. Льовочкін, С. Мішенко, С. Науменкова, В. Оцарін, С. Рибак, В. Федосов, С. Шклярук, С. Юрій та ін.).

Термін "фінансовий сектор" використовується в окремих випадках у науковій і навчальній літературі. Вживання нього терміна окремими науковцями здебільшого має випадковий характер, а також не супроводжується відповідними обгрунтуваннями й поясненнями. Це відбувається переважно за розгляду низки понять, наприклад, "фінансова система", "фінансо­вий ринок", "ринок фінансових послуг" тощо.

Взагалі чіткого й однозначного трактування цих понять у економічній літературі не існує,це пояснюється історични­ми, національними умовами розвитку суспільства й, відповідно, специфікою під­ходів до виділення сфер і ланок фінансової системи Найчастіше фінансовий сектор ототожнюється з останньою, що пов'язано з розумінням фінансової систе­ми,як сукупності фінансових посередників (фінансових інститутів) і ринків.

Механізм фінансового посередництва реалізується з допомогою комплексної системи під назвою "фінансовий сектор", кожний з ін­ститутів якого виконує свої функції й займає відповідне місце, і лише за наявно­сті всього комплексу цих фінансових інститутів фінансове посередництво може ефективно здійснювати своє важливе завдання — забезпечувати ефективну абсорб­цію грошових потоків і трансформацію фінансових ресурсів у інвестиційні й пози­кові інструменти фінансування економіки.

Не можна погодитися з думкою, що фінансовий сектор, як і фінансова сис­тема, може мати дуалістичне трактування.У широкому розумінні фінансовий сектор може розглядатись як фінансова система, що містить охарактеризовані складові (фінанси суб'єктів підприємницької діяльності;державні фінанси; фінансовий ринок; страхування; міжнародні фінанси). У вузькому розу­мінні він означає сукупність різних фінансових інституцій, які беруть участь у створенні національного продукту. Це та продуктивна частина фінансової систе­ми, котра забезпечує мобілізацію і розміщення фінансових ресурсів, чим, власне, і робить свій внесок у виробництво національного продукту.Як вважають науковці, "чиста фінансова економічна система є сукупністю механізмів, інститутів чи установ формування, руху і вико­ристання так званих чистих фінансових фондів (або чистих фінансів) ". При цьому, на їхню думку, чиста фінансово-економічна система відіграє свою роль ли­ше в теоретичному аналізі, вона є елементом національної грошово-кредитної системи, що є нонсенсом, зважаючи на пропонований склад. "Реальна фінансова система (або реальні чи змішані фінанси) є такою фінансовою системою, у якій формування чистих фінансів (грошових фондів, які формуються внаслідок певної підприємницької діяльності) доповнюється формуванням квазічистих фінансів (грошових фондів, які формуються у результаті випуску акцій і облігацій) і так зва­них фіскальних (податкових) фінансів (грошових фондів, що формуються на по­датковій основі)", що дає підстави стверджувати: фінансова система = фінанси = грошові фонди.

На нашу думку,у пропонованому розумінні чистої й реальної фінансової системи відсутній чіткий методологічний аспект, що відрізняє фінанси, фінансо­ву систему, грошово-кредитну систему, грошові фонди і фінансовий сектор. Ще більший сумнів викликає розуміння чистого фінансового сектору (і взагалі фінансового сектору, визначення якого не наводиться), у якому процес формування грошових фондів здійснюється на еквівалентній основі згідно з дією закону вартості та який впливає на переважну частину бізнесу, населення й част­ково держави. Щодо квазічистого фінансового сектору, то науковці вважають, що в ньому грошові фонди початково формуються не внаслідок здійснення певної підприємницької діяльності, а на позиковій основі у результаті випуску та реалі­зації цінних паперів (акцій, облігацій тощо).

Існує і такий зв'язок фінансового сектору з фінансовою системою: "Фінансо­вий сектор — це набір інститутів, інструментів і законодавчої бази, що дають змогу укладання угод у формі взяття й погашення боргів, тобто надання кредитів. Фінан­сова система надає можливість відокремити володіння майном від контролю над фізичним капіталом. Із розвитком економіки фінансовий сектор поглиблюється, посилюється й розширюється: ці терміни означають відповідно розвиток характеру й кількості фінансових інструментів, взаємозв'язок і розвиненість фінансових інсти­туцій, географічне проникнення й розширення фінансових ринків (коротко — роз­виток фінансового сектору)".  З наведеного можна зробити висновок, що фінансо­вий сектор пов'язується лише з діяльністю кредитних установ, а фінансова система виконує лише функцію відокремлення володіння майном від контролю над фізич­ним капіталом, що значно звужує розуміння цих понять. До того ж фінансовий сек­тор підміняється фінансовим ринком.

Узагалі слово "сектор" означає части­ну, галузь народного господарства. Відповідно сектор економіки, у тому числі фінансовий, — це передусім частина економіки, яку за певними ознаками мож­на виділити з інших частин економіки в теоретичних або практичних цілях. Фінансова ж система (в широкому розумінні) опосередковує будь-яку госпо­дарську діяльність, пронизує всю економіку, не обмежуючись будь-яким окремим її компонентом. Тому за ототожнення цих понять відбувається невиправдане розширення меж фінансового сектору із втратою специфіки цього економічного явища й ускладненням його вивчення.

Фінансова сис­тема "являє собою відкриту динамічну систему, яка постійно трансформується" , вона не може бути статичною, і з розвитком економіки паралельно відбувається розвиток фінансових відносин, шо відображається у зміні підходів до структури цієї системиі.Як зазначає О. Василик, "у процесі економічного розвитку вона може до­повнюватись або деякі її елементи можуть відмирати". У зв'язку з цим для вироб­лення ефективних форм взаємодії та управління фінансами суспільства необхідно привести економічну теорію у відповідність із сучасними реаліями і практикою гос­подарювання.

Особливо це стосується фінансового сектору економіки, який є частиною інституційної системи суспільства, має власну структуру й закономірності розвит­ку. Такий підхід дасть змогу більшою мірою зрозуміти вплив фінансового секто­ру на соціально-економічний розвиток, а також ґрунтовніше дослідити процеси які відбуваються в самому секторі, і виявити ключові тенденції його еволюції.

 

Література:

                                         

1.                               Льовочкін С., Опарін В., Федосов В. Фінансова інфраструктура ринкової економіки: концептуальні підходи // Економіка України. -2008 р.- № 11 - С. 61-62.

2.     Рибак С.О., Лазебник Л.Л. Таксономія дефініцій фінансової сфери // Економічна теорія - 2007 р. - № 2. - С. 39.

 

3.     Карпінський Б.А.,Герасименко О.В. Фінансова система:Навч. посіб.-К.:Центр навч.літ-ри. - 2003 р.- С.28.

 

4.     Мир словарей: [Електр. ресурс]. — hltp://mirslovarei.com/content_ eco/FINANSOVYJ- SEKTOR-29.html.

 

5.     Науменкова С.В.,Міщенко С.В. Сучасна модель фінансової системи:порівняльний аналіз основних підходів // Фінанси України. – 2006 р. – С.49.