Экономические науки / 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Маріїна О. П., Скакун Л. А.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Залучення іноземних інвестицій в економіку України. Проблеми та перспективи

Проблема залучення іноземних інвестицій є актуальною для будь-якої країни світу. Найбільшу увагу цій проблемі приділяють у країнах, які стоять на шляху трансформаційних перетворень.

Стратегічною метою української зовнішньоекономічної політики є активне залучення країни до міжнародних інтеграційних процесів. У зв'язку зцим виникає питання визначення власного еополітичного місця країни у світі. Правильний вибір буде визначним показником економічного розвитку держави щодо її результативності максимально інтегрувати до глобального простору. Сама ж реалізація інтеграційних планів залежить від того, чи зможе країна у певні терміни залучити критичну масу інвестицій. Таким чином, перед Україною стоїть подвійне завдання – визначення пріоритетів розвитку та побудова ефективної інвестиційної моделі, здатної забезпечити фінансування модернізації нарощування виробничих потужностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій відомих науковців – О. Й Вівчар[1], С. М. Макуха 2], М. Мегер[3] та інших визначає низку заходів щодо залучення іноземних інвестицій, а саме – що потрібно для подолання взаємної недовіри між іноземними інвесторами, місцевими підприємствами та урядом.

Фактори, що заважають цьому, можна виразити у вигляді двох груп. Перша група – це позитивні фактори щодо залучення іноземних інвестицій, а друга негативні, які стримують їхні надходження в економіку країни. До позитивних факторів можна віднести такі як:

. дешева та висококваліфікована робоча сила;

. вигідне географічне розташування країни;

. слабка ринкова конкуренція серед національних виробників;

. наявність на ринку високоякісної і недорогої сировини, дешеві сільськогосподарські ресурси;

. значні промисловий та аграрний потенціали країни.

До другої групи негативних факторів належать часті й непередбачувані зміни у законодавчому забезпеченні інвестиційної діяльності взагалі й іноземних інвесторів зокрема. Суб'єкти інвестиційної діяльності повинні мати хоча б мінімальні гарантії стабільності для планування своєї діяльності:

. високий рівень корупції вимагає створення такої системи відносин органів влади та бізнесу, яка мінімізує бюрократизм, спростить систему отримання дозволів, ліцензій і т.ін.;

. відсутність високоефективного недержавного сектора економіки [3];

. невисока купівельна спроможність більшості населення;

. недосконалість податкової системи;

. недосконалість в Україні механізмів обслуговування іноземних інвестицій. У місцевих органів влади ще існує нерозуміння вагомості цих інвестицій в процесі функціонування української економіки і вона займає позицію контролера, а не партнера нерезидента.

Розроблення механізму залучення іноземних інвестицій має виходити з особливостей глобалізації економіки. Саме небажання західних компаній вкладати гроші у себе вдома пояснюється наявністю жорстких державних правил про зайнятість, великими виплатами з безробіття, високими виплатами працедавця в соціальні фонди, високим рівнем мінімальної заробітної плати та компенсації у разі звільнення. Отже, механізм залучення іноземних інвестицій в Україну повинен усувати незадовлення іноземних фірм умовами своєї країни і надавати додатково переваги порівняно з країнами, які нині є реципієнтами закордонних інвестицій.

У даний час українське суспільство очікує істотних збільшень обсягів іноземних інвестицій, з чим пов'язують можливість запобігання економічної стагнації, у небезпечну фазу якої втягується економіка країни в економіку країни то простежується тенденція до їх зниження. Не можна залишати поза увагою й те, що іноземні інвестиції можуть таїти потенційну загрозу для певної території чи держави в цілому. Найперше йдеться про випадки нечесної конкуренції, коли закордонна компанія викуповує контрольний пакет акцій українського підприємства з метою усунення з ринку наявного чи потенційного конкурента. Поряд з цим, є думка, що внаслідок здійснення інвестицій одна із сторін обов'язково отримує прибутки у великих розмірах, а інша отримує незначні прибутки і банкрутує. Негативним є також те, що слабкі країни внаслідок неконтрольованої інтеграції досить швидко втрачають ліквідні ресурси. Крім того, з'являється реальна загроза опинитися залежними від негативних світогосподарських явищ, зокрема, у фінансових та інвестиційних сферах [2].

Тому, на нашу думку активне залучення іноземних інвестицій повинно відбуватися на основі комплексної науково - обґрунтованої програми, в умовах державного регулювання.

Література

1. Вівчар О. Й. Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в економіку регіону// Економіка підприємства.–2011 р.– № 5.–С. 35–36.

2. Макуха С. М. Модернізаційність іноземних інвестицій – чинник модернізації перехідної економіки // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. – 2011. - №2(5). – С. 45 – 48.

3. Мегер М. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип №21. – С. 15 – 19.