Экономические науки / 6. Маркетинг и менеджмент.

Наторіна А.О.

Науковий керівник: Радкевич Л.А., к.е.н., проф.

ДонНУЕТ

Штриховий код як важливий інструмент

маркетинг-міксу

 

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, українська бізнес-спільнота пройшла перший етап переходу до класичного маркетингу. Формується системне оточення і інфраструктура маркетингу. Зміни, що відбуваються в бізнес-середовищі, формування ринків реклами, PR, маркетингових комунікацій та Інтернет потребують застосування новітніх технологій маркетингу. Однією з концептуальних констант й показників сучасного розвитку є базова формула маркетингу «4Р» [1, с.291].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у формування теоретико-прикладних засад маркетингу зроблено такими відомими вченими, як Артімонова І.В., Борисов О.Г., Свиридко С.В., Собко А.Ю. Питання упаковки продукції на сучасних підприємствах і функції штрих-коду в просуванні товарів у цілому постійно знаходяться в центрі уваги як зарубіжних, так і вітчизняних вчених: Демида Б.А., Кирик Т.В., Турчік І.В., Чужкова О.Ю.

Проведений аналіз наукових праць з питань маркетингу показав, що нині актуальними є поглиблені теоретичні дослідження, присвячені проблемі застосування інструментарію маркетингу. Але у досліджених наукових працях не приділялось достатньої уваги питанню використання модифікованого штрихового коду як інструмента маркетингової політики підприємства для підвищення конкурентоспроможності продукції.

Метою дослідження є поглиблення теоретичних засад концепції маркетинг-міксу та аналіз зображення штрихового коду як одного зі складових комплексу маркетингу.

Основні результати дослідження. Згідно з найбільш поширеними трактуваннями, маркетинг-мікс – це сукупність маркетингових засобів, певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети та вирішення маркетингових завдань. Дж. Маккарті запропонував об'єднувати маркетингові засоби у 4 групи: продукт, ціна, місце і просування. У літературних джерелах цей підхід отримав назву концепції «4Р» («Product», «Price», «Place», «Promotion»). Однак, останнім часом з'явилися публікації, автори яких пропонують розширити комплекс маркетингу до 6 і більше груп. Найчастіше додатковими елементами є споживачі («People»), упаковка («Package»), персонал компанії («Personal»), покупка («Purchase»), персональний продаж («Personal selling») [2, с.95-96].

Упаковка являє собою дієвий інструмент маркетингу. Поряд із збереженням товару упаковка виступає також як засіб реклами. Яскраве оформлення і оригінальна форма упаковки привертає увагу покупців до товарів, спонукає їх до придбання виробів і продуктів. Упаковка сприяє популяризації нових товарів [3, с.161-162].

Правильно оформлена упаковка являє характеризує культуру виробництва і тим самим виступає рекламою не тільки товару, але і підприємства-виробника.

Сучасна упаковка і штриховий код – це два елементи, які супроводжують товар. Саме вони підкреслюють високі споживчі якості продукції, сприяють зростанню її конкурентоспроможності, зручності для реалізації, поліпшенню транспортування та зберігання [4, с.1].

Штрих-код – це послідовність чорних і білих смуг, що представляє певну інформацію у вигляді, зручному для зчитування технічними засобами. Товари, що надходять у продаж, повинні бути марковані штриховим кодом, за допомогою якого зашифрована інформація про товар. Функціональне призначення штрих-коду передбачає ідентифікацію товару виробниками, постачальниками та продавцями [5].

Штрихові коди використовуються в торгівлі, складському обліку, охоронних системах, на пошті, при обробці документів (рис.1.).

Рис.1. Будова штрихової символіки відповідно до міжнародного стандарту [6, с.112]

 

В умовах складної конкурентної боротьби більшість підприємств застосовують маркетингові технології з метою отримання конкурентних переваг і закріплення за собою іміджу новатора. До інноваційних маркетингових технологій можна віднести використання модифікованого зображення штрих-коду.  

Так починаючи з 2006 року японські дизайнери студії «Design Barcode»  перетворили штрих-коди в новий канал комунікації зі споживачем, змінив ідентифікаційні мітки в залежності від призначення закодованого продукту і стилю упаковки на цікаві зображення. При цьому штрих-код не позбавляється можливості виконувати своє призначення (рис.2.).

  

Рис.2. Приклади модифікованих штрих-кодів [8]

 

Використання дизайнерських штрих-кодів має всесвітню популярність. Так, у Сполучених Штатах Америки почали впроваджувати дизайнерські штрих-коди починаючи з липня 2011 року. Продукти з даними штрих-кодами вже з'явились у супермаркетах Нью-Йорка [8]. У Росії розробкою індивідуального дизайну штрих-кодів займається агентство «Conceptode» [7].

Проведені маркетингові дослідження свідчать, що покупці частіше почали звертати увагу на код товару, а як наслідок збільшилась обізнаність торгових марок [8].

Також, одним із різновидів штрих-коду є QR-код – це двомірний штрих-код (бар-код), що надає інформацію для швидкого розпізнавання з допомогою камери на мобільному телефоні. Сьогодні QR-коди активно використовуються в багатьох галузях, а саме у туризмі, мобільному зв'язку та у рекламі. Після друкованої реклами і упаковки QR-коди використовують як зображення на білбордах (рис.3.).

  

Рис.3. Дизайнерські QR-коди японського агентства «SET» [7]

 

Не дивлячись на те, що дизайнерські штрих-коди та QR-коди отримали широку популярність у світі, українські виробники не застосовують даний маркетинговий інструмент у своїй діяльності. Це свідчить про невисоку обізнаність виробників про ефективність даного маркетингового інструменту.

Висновки. Використання штрихових кодів є не тільки необхідною умовою етикетки європейської якості, за допомогою якого здійснюється облік, контроль руху товару від виробника до споживача через мережу складів виробників, посередників, торговельних підприємств та транспортних компаній. Вони являють собою важливий елемент маркетингових технологій, що дає можливість підприємству підвищити рівень конкурентоспроможності та загальним чином вплинути на загальний результат його діяльності. Питання впровадження дизайнерських штрих-кодів на українських підприємствах потребує подальших досліджень.

Література

1.                 Борисов О.Г. Маркетинговое технологи: новые константы и определители (мерчендайзинг, PR)  [Текст] / О.Г. Борисов // Труды Одесского политехнического университета. – Вып. 1(19). – С.291-295.

2.                 Артімонова І.В. Концепція маркетинг-міксу як основа програмно-цільового підходу до організації маркетингової діяльності підприємства [Текст] / І.В. Артімонова // Економіка та управління підприємствами / Актуальні проблеми економіки. 2010. №4 (106). С.94-101.

3.                 Свиридко С.В., Собко А.Ю. Роль упаковки и этикетки в продвижении товаров [Текст] / С.В. Свиридко, А.Ю. Собко // Прометей / Корпоративне й антикризове управління, менеджмент, маркетинг, управління людськими ресурсами. 2010. №3 (33). С.159-162.

4.                 Турчик І.В., Чужкова О.Ю. Штрихкодове маркування вітчизняних товарів [Текст] / І.В. Турчик, О.Ю. Чужкова // Товарознавчий вісник. Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – 2009. – С.1-5.

5.                 Штрих-код [Електронний ресурс] // Новини. – 2008. Режим доступу: http://korosten.in.ua/index.php?page=539. Назва з домашньої сторінки Інтернет.

6.                 Демида Б.А., Кирик Т.В. Метод розпізнавання штрих-кодової інформації (Ч.І.) [Текст] / Б.А. Демида, Т.В. Кирик // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Комп’ютерні науки та інформаційні технології / Методи і алгоритми інформаційних сучасних технологій. – 2008. – № 629. – С. 112-122.

7.                 Креативные штрих-коды  [Електронний ресурс] // Клиентам / Статьи / Креатив. – 2011. – Режим доступу: http://www.tipograf.md/ru/klientam/ stati/kreativ/563-kreativnye-shtrihkody.html. – Назва з домашньої сторінки Інтернет.

8.                 В США начали делать креативные штрих-коды [Електронний ресурс] // Подробности / Подробности-ТВ сюжеты за 01 июля 2011. – 2011. – Режим доступу: http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/07/01/778224.html – Назва з домашньої сторінки Інтернет.