Экономические науки / 7.Учет и аудит

 

Асистент аудитора Платонова І.А.

м. Запоріжжя, Україна

 

Аудиторські послуги: концептуальні

засади тлумачення

 

Процеси глобалізації, що відбуваються у світі, обраний Україною шлях до інтеграції у європейську спільноту, не може оминути і проблему реформування контрольного середовища в країні, одним з елементів якого є професійний незалежний аудит. Аудиторська діяльність в Україні має перші вісімнадцять років свого становлення. Більшістю вчених і дослідників розглядаються переважно проблеми проведення аудиту господарської діяльності підприємств, розвиток аудиторських послуг знаходиться на етапі спроб і помилок.

Одним з проблемних питань є однозначне визначення основних понять, а саме дефініції «аудиторські послуги»: що саме слід вважати аудиторською послугою, чи можна відносити здійснення власне аудиту господарюючого суб’єкта до аудиторських послуг. В наукових та науково-методичних працях частими є випадки вживання однакових термінів по відношенню до різних видів послуг, або навпаки, закріплення за однією послугою різних варіантів назв. Поняття аудиторської послуги можна зустріти практично в кожній науковій або науково-практичній статті, що розкриває проблеми аудиту чи аудиторської діяльності. Термін «аудиторська послуга» використовується, як правило, для фіксації різниці між поняттями аудит та інших робіт, що виконуються аудиторськими фірмами. Рідкісними є статті, в яких надається характеристика ринку аудиторських послуг та його структура.

В більшості праць наукового та науково-практичного характеру термін «аудиторська послуга» застосовується без окремого роз’яснення суті цього поняття. Зокрема, поняття аудиторської послуги відсутнє у довідкових фахових виданнях [2, 6]. Окремі проблеми надання аудиторських послуг розкриваються в працях вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця [3], Г.М. Давидова [4], Н.І. Дорош [5], О.Ю. Редько [10], Н.М. Проскуріна та працях зарубіжних дослідників: Р.А. Алборова, А.Б. Борисова, Н.А. Голощапова. Проте єдиного погляду на зазначену проблему не сформовано. Тому вважаємо за потрібне визначитися з категоріально-понятійним апаратом зазначеної проблеми, що дозволить уникнути подвійного тлумачення основних дефініцій, протиріч та непорозумінь аудиторських фірм, користувачів аудиторських послуг та органів державної влади.

Розвиток аудиторського бізнесу в Україні призводить до формування ринку аудиторських  послуг, де аудиторська послуга    це  «невидимий»  товар, що надається як результат підприємницької діяльності.  Таким чином, результатом діяльності аудитора (аудиторської фірми) виступає аудиторська послуга. Аудиторська палата України надає чіткий перелік аудиторських послуг [9], проте чітке тлумачення поняття «аудиторські послуги» відсутнє.

В загальній економічній енциклопедії аудиторські послуги характеризуються як  «…дії або допомога аудиторів (аудиторських фірм), спрямована на виконання договірних зобов’язань перед замовниками» [2, 6]. 

Відповідно до Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг» [8], аудиторські послуги трактуються як завдання з надання впевненості, завдання з супутніх послуг, інші послуги, пов'язані з професійною діяльністю, які можуть надавати аудиторські фірми.

Аналіз українських та зарубіжних джерелах показав, що серед авторів відсутнє однозначне трактування цього терміну. Автори, які наводять поняття аудиторської послуги часто посилаються на законодавчо  визначений термін, зокрема Г.М. Давидов, А.Г. Загородній наводять поняття послуги згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» [4, 9].  Р.А. Алборов пояснює послугу як  діяльність підприємств (організацій) та окремих осіб, спрямовану на задоволення певних потреб індивідів, колективів і суспільства [1], що може визначати й процес створення матеріального товару.

А.Б. Борисов вказує, що послуги – це види діяльності та робіт, в процесі виконання яких не створюється новий, раніше не існуючий матеріально-речовий продукт, але змінюється якість вже отриманого створеного продукту [2]. Це визначення може успішно характеризувати вторинну переробку продукції чи товарів для зміни їх якостей або їх покращання. Проте, вважаємо, що при визначенні поняття аудиторської послуги повинен враховуватися її нематеріальний характер. Так, А.Г. Загородній та Г.Л. Вознюк визначають послуги як підприємницьку діяльність, що, на відміну від виробництва продукції, полягає у постачанні на ринок цінностей, які не мають  матеріального характеру [7]. І.П. Фамінський та О. Ю. Редько уточнюють, що послуги є продуктом праці, який виступає не в формі матеріального товару, а у формі самої праці, що виконує визначені в суспільстві корисні функції [10]. Й.С. Завадський, Г.В. Осовська та О.О. Юшкевич роблять спробу зауважити на нематеріальній природі послуг і пояснюють, що послуга є будь-яким заходом, який одна сторона може надати іншій, що переважно не сприймаються на дотик і не призводить до володіння будь-чим. Разом з тим автори помилково відкидають передачу права володіння результатом надання послуг, що передається стороні, яка отримувала послуги.

Отже, аналіз підходів зарубіжних і вітчизняних науковців та нормативної бази, яка регулює аудиторську діяльність в Україні, до визначення поняття «аудиторська послуга» дозволив нам трактувати його як нематеріальний продукт діяльності аудиторських фірм і приватних аудиторів, що забезпечує реалізацію економіко-правових відносин суб’єктів господарювання та направлений на задоволення вимог користувачів.

 

Література:

1.        Алборов Р.А.  Основы аудита:  [учебное пособие]  / Р.А. Алборов, Л.И. Хоружий, С.М. Концевая  .    М.: Издательство  “Дело и Сервис”, 2001.    224 с. 

2.        Борисов А.Б.  Большой экономичеснкий словарь  / Борисов А.Б..  –М.: Книжный мир, 2001.    895 с.

3.        Бутинець Ф. Ф. Проблеми аудиту в Україні / Ф. Ф. Бутинець // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи : зб. тез та виступів на 2-й міжнар. наук.-практ. конф. – К. : ННЦ Інститут аграрної економіки, 2006. – С. 184–186.

4.        Давидов Г.М. Аудит:  [навч. посіб.]  / Г.М. Давидов – 2-ге вид., перероб. і доп.    К.: Т-во  “Знання”, КОО, 2001.  – 363 с. 

5.        Дорош Н.І.  Аудит: методологія і організація  / Н.І. Дорош.    К.: Т-во  “Знання”, КОО, 2001.    402 с.

6.        Завадський Й.С. Словник економічних термінів: менеджмент, маркетинг, підприємництво:  [навч.-методичний посібник] / Й.С. Завадський , Г.В. Осовська , О.О. Юшкевич  – Житомир: ЖІТІ, 1999.    444 с. 

7.        Опыт развития и регулирования аудиторской деятельности (на примере Швеции и России) / под общ. ред. A. B. Крикунова. – С.Пб. : Юридический центр Пресс, 2000. – 270 с.

8.        Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості, створених аудиторськими фірмами та аудиторами відповідно до професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог, затверджене рішенням Аудиторського палати України від 23 квітня 2009 року №201/4. І Електронний ресурс. - Режим доступу: http ://www. ари, com.ua/rilcs/rccstr/1338733 872 .doc.

9.        Про аудиторську діяльність [Електронний ресурс]: Закон, затв. Постановою ВР України від 22.04.1993 р., № 3125-XII. – Режим доступу до документа : http//www.zakon.gov.ua.

10.   Редько О. Аудиторські послуги в Україні: перші кроки до ринку / Бухгалтерський облік і аудит № 11, 2008  – с. 48-55