Економічні науки/7.Облік і аудит

 

Андрієць Т.В., Разборська О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Порядок проведення атестації експертів-бухгалтерів відповідно до чинного законодавства України

 

Перехід України до ринкових відносин, роздержавлення економіки, зміна форм власності та реформування судово-правової системи держави зумовлюють зростаючу потребу юридичних та фізичних осіб у кваліфікованій юридичній допомозі. У багатьох громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, у підприємств малого і середнього бізнесу постійно виникають колізії юридичного характеру. Для кваліфікованого вирішення таких проблем необхідна не тільки правова освіта, а і спеціальні знання з макро- та мікроекономіки, фінансового, управлінського, податкового обліку, економічного аналізу, державного фінансового контролю, аудиту, фінансів та, зокрема, з такої важливої інституції, як судово-бухгалтерська експертиза [1].

Злочини у сфері економіки відносно юридичних осіб відображаються у бухгалтерських документах, записах на рахунках бухгалтерського обліку та у бухгалтерській звітності. Ця закономірність дозволяє визначати ознаки скоєних злочинів на основі криміналістичної діагностики бухгалтерської інформації.  Організація та методика проведення судово-бухгалтерської експертизи є досить складним та відповідальним процесом, оскільки вимагає від суб’єкта контролю, окрім ґрунтовних професійних знань, обізнаності в суміжних науках. Здійснення контролю неможливе без знань бухгалтерського обліку, планування, економічного аналізу, тому в процесі судового слідства його може проводити лише кваліфікований експерт-бухгалтер [2].

Вагомий внесок у формування теоретичних та організаційно-практичних засад атестації експертів-бухгалтерів здійснили вчені юридичного та економічного напрямів. Окремі питання теорії, організації та методики атестації знайшли відображення у працях таких вітчизняних вчених, як М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, М.І. Камлика, В.О. Шевчука та зарубіжних вчених - А.М. Бєлова, Н.Г. Гаджиєва, Т.М. Дмітрієнко, та інші.

Метою статті є вивчення нормативно-законодавчої бази, що регулює процес підтримки судових експертів-бухгалтерів та повноти розкриття вимог до їх роботи як державних службовців. Проте, механізм атестації експертів-бухгалтерів та їх відповідність кваліфікаційним класам державних службовців, потребує їх особливого вивчення та оцінки.

В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи. Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи. Відповідно до ст. 9 і 16 Закону України «Про судову експертизу» наказами Міністерства юстиції затверджені Положення про кваліфікаційні класи судових експертів (№ 360/6 від 30.11.1995 р.), Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур та громадян (149/7 від 15.04.1997 р.) і Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестації судових експертів (№ 285/7-А від 15.07.1997 р.). Відповідно до цих документів у системі Міністерства юстиції України створюються:

• Експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів судових експертиз;

• Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України (ЦЕКК) [3].

Головним завданням експертно-кваліфікаційних комісій науково-дослідних інститутів судових експертиз є визначення рівня професійної підготовки співробітників інститутів через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта. Членами таких комісій можуть бути найдосвідченіші спеціалісти, які мають кваліфікацію судових експертів та стаж наукової та практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років.

Безпосередньо в процесі атестації нового експерта-бухгалтера, експертно-кваліфікаційна комісія виконує такі функції:

Ø  розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія диплома про освіту, витяг з трудової книжки);

Ø  організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків експертів;

Ø  допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;

Ø  приймає кваліфікаційний іспит.

Кандидати на одержання кваліфікації експерта-бухгалтера в обов’язковому порядку складають письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда) іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, економічному аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи, кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.

В результаті іспиту та перегляду відповідних документів експертно-кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

• присвоїти відповідний кваліфікаційний клас та кваліфікацію судового експерта;

• підтвердити раніше присвоєний кваліфікаційний клас та кваліфікацію;

• понизити кваліфікаційний клас судового експерта;

• позбавити кваліфікаційного класу та кваліфікації судового експерта;

• відмовити в присвоєнні кваліфікації судового експерта [3].

Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта заносять до спеціального атестаційного листка, який підписує голова експертно-кваліфікаційної комісії, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після проведення засідання про прийняте рішення.

Наступною інстанцією атестації експертів бухгалтерів є Центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції України, до основних завдань якої належать:

Ø  проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур і громадянам;

Ø  розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що працюють у державних, підприємницьких структурах або одноособово;

Ø  визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.

На підставі рішення комісії фахівцю видається Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта. Свідоцтво підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії та реєструється в журналі, який веде секретар комісії.

Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне протягом п’яти років для працівників інститутів та інших державних експертних структур і трьох років — для громадян, що працюють у підприємницьких структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами. Термін дії свідоцтва подовжується після підтвердження експертом своєї кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві [2].

Фахівці, що пройшли процедуру атестації та яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вносяться до Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких структур і громадян відповідно до чинного законодавства України. Цей Реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів, яким органи дізнання, досудового слідства, суду мають переважно доручати проведення судових експертиз.

Якщо атестований експерт не сумлінно виконує свої зобов’язання, або судові органи не впевнені в його компетенції, такого експерта-бухгалтера може бути виключено з Реєстру та прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення щодо позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного класу і скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта через визнання судового експерта недієздатним або його засудження [1].

Таким чином, метою атестації судових експертів є забезпечення належного професійного рівня фахівців, які підтверджують свою кваліфікацію за відповідними спеціальностями, основними з яких визначено:

·     дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності;

·     дослідження документів про фінансово-кредитні операції;

·     дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

На жаль, цільову підготовку спеціалістів із судово-бухгалтерської та судово-економічної експертизи в системі вищої освіти України поки ще не проводять, хоча необхідність у таких фахівцях постійно зростає. Велика кількість кримінальних справ з економічних злочинів та господарських спорів розглядається судами без залучення експертів, а це не завжди гарантує повне висвітлення причин економічних правопорушень. Але чинним законодавством передбачено атестацію таких фахівців, і ним може стати будь-яка особа, що здобула вищу економічну освіту. Це можна вважати позитивною рисою чинного законодавства, оскільки дозволяє фахівцям-бухгалтерам розширити межі застосування здобутої освіти.

 

Література:

1.   Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч.-метод. посіб. для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2004. – 268 с.

2.   Гуцаленко Л.В. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] /Л.В. Гуцаленко, Л.Г. Михальчишина, В.М. Сидорчук, І.М. Пентюк - К.: Цент учбової літератури, 2010.- с. -418 с.

3.   Фокова Т.Г. Методологія проведення атестації експертів-бухгалтерів // Економіст. – 2010. –  №4. – С. 39-44

4.   Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. № 4038-ХІІ (остання редакція від 09.07.2007 р.)