В. ОЛЕКСЕНКО

ПРЕФІКСОЇДНІ ДЕРИВАТИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ВЕЛИЧИНИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Сучасні динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови зумовлюють активне використання афіксоїдів.

Лексико-семантичну групу лексем української мови зі значенням величини формують словотвірні типи, утворені префіксоїдами іншомовного походження макро-, мікро-, міні-, максі-, мега-, що виражають у структурі похідних іменників різні кількісні значення супровідного предиката, пов’язані з величиною, розмірами, обсягами чого-небудь і є першою частиною складних слів.

Префіксоїди макро-, мега-, міні-, як зазначають Н.Ф.Клименко, Г.М.Віняр, В.В.Дяченко, Л.В.Козак, в українській мові проявляють високу активність і утворюють цілі семантичні мікрополя. Так, на думку Л.В.Козак, «вони мають яскравий термінологічний характер і виділяються лише тоді, коли є відповідні безпрефіксні основи або коли ті самі корені приєднують до себе інші префікси чи префіксоїди[6, с.7].

Серед префіксоїдів іншомовного походження найпродуктивнішим є макро- (<грец. macros – довгий, великий), що у структурі композита реалізує двоє значень: «великий», «довгий» та пов’язаний із вивченням або вимірами великих предметів, величин і є першою частиною складних слів.

В «Етимологічному словнику української мови» читаємо: «макро- перший компонент складних слів – наукових термінів зі значенням «великий» [4, т.4, с.368].

Група дериватів на позначення «великий», «довгий» репрезентована іменниками, наприклад, макромолекула – велика молекула, молекула полімеру; макрорельєф – великі розміри рельєфу земної поверхні, що визначають загальний характер будови великих її ділянок (низовини, гірські хребти, рівнини); макроспора – велика спора в різноспорових вищих рослин, а також макромодель, макрорайон, макрокоманда, макроконтекст, макрооператор, макроорганізм, макросегмент, макротопонім, макрофонема. Напр.: Макроклімат відображено на світових кліматичних картах (Із підручника); До макрорельєфа належать гірські хребти, великі долини, плато, нагір’я, западини (Із довідника); В макрокосмосі ми є абсолютний мікроскопічний нуль… Ми не можемо протистояти знищенню й обертанню всього в пил (І.Багряний); Розміри, склад і форма макромолекул визначають фізичні властивості полімерів…(Ю.Гетьманчук); При проростанні макроспори утворюється жіночий заросток, на якому розвиваються жіночі статеві органи – архегонії (Із підручника); Макроструктура має основне значення для визначення специфічності білка (Із журналу).

Лексеми з компонентом макро- позначають наукові галузі (вчення): макроекономіка – економічна наука, що вивчає взаємозв’язки і пропорції розвитку народного господарства загалом і окремих його галузей[9, с.612]; процеси: макроеволюція – процес еволюції організмів усередині роду, родини та інших систематичних категорій, вищих за вид [Там само]; частини флори і фауни: макрофауна – рештки викопних тваринних організмів, які людина бачить неозброєним оком [9, с.613]; макрофаги – клітини сполучної тканини тварин і людини, здатні активно схоплювати і перетравлювати бактерії, рештки загиблих клітин та інші сторонні або токсичні для організму частинки [Там само]; будову: макромолекула – сукупність великої кількості атомів, з’єднаних хімічними зв’язками; велика молекула, молекула полімеру [2, с.505]; макрорельєф – великі форми рельєфу (гірські хребти, плоскогір’я, низовини), що визначають загальний характер будови земної поверхні [Там само]; макроструктура – будова твердих тіл, яку можна спостерігати простим оком або за незначного збільшення з допомогою лупи [Там само]; ознаки, властивості, якості – макропористий, що має велику пористість (про гірські породи, ґрунт і т. ін.) [Там само]; макроскопічний – якого можна бачити простим оком [Там само]; стосунок до того, на що вказує основа – макромолекулярний, що складається з макромолекул, високомолекулярний [Там само].

Окремі терміни позначають назви знарядь праці: макроліти – великі за розмірами, здебільшого прикріплювані до дерев’яних або кістяних держаків, кам’яні знаряддя (свердла, сокири, кирки-мотики), що їх застосовували за мезоліту та неоліту [2, с. 505]; види риб: макроподи – рід тропічних і субтропічних риб підряду лабіринтових; деякі види розводять в акваріумах [5, с. 505]; систему: макросистема – фізична система, що складається з макротіл, доступних для сприймання органами чуттів [2, с. 505]; зображення: мікрофотографія; природні чинники: макроклімат; зразки: макрошліф; методи: макрографія – метод дослідження поверхні металу за допомогою фотографій чи малюнків у натуральну величину або трохи збільшених [8 с. 407]; осіб за певною ознакою: макроцефал – людина з ненормально великою або видовженою спереду назад головою [2, с. 505].

Деякі терміни по-різному трактують у лексикографічних джерелах. Напр.: лексему макроекономіка у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» [2, с.505] витлумачують як «систему взаємозв’язків різних галузей і сфер промисловості, сільського господарства». У «Словнику іншомовних слів» [9, с.612] читаємо: «економічна наука, що вивчає взаємозв’язки і пропорції розвитку народного господарства в цілому і окремих його галузей».

Багатозначною є лексема макросвіт: 1). Світ дуже великих фізичних величин; 2). перен. Про дійсність, що оточує людину, людей [2, с.505].

Серед лексем із першим препозитивним елементом макро- є чимало таких, що утворюють антонімічні пари зі словами, у складі яких є початкова морфема мікро-: макросвіт − мікросвіт, макродобриво − мікродобриво, макроструктура – мікроструктура, макросистема – мікросистема, макромолекула – мікромолекула. Іноді аналізовані іменники вступають в антонімічні відношення в межах одного і того самого речення. Напр.: У системі живлення рослин значення всіх мікродобрив таке ж важливе, як і основних, так званих макродобрив (П. Власюк).

Незважаючи на антонімічність елемента мікро-, семантика макро- дещо вужча, зокрема в ній відсутнє значення певної кількісної частки виміру.

У всіх аналізованих лексемах компонент макро- є першою складовою частиною, що приєднується до латинських (макроструктура, макротурбуленція, макрофункція); грецьких (макроекономіка, макросистема); англійських (макропроцесор); французьких (макрорельєф, макромолекула, макрокоманда) слів.

Переважна більшість іменників із префіксоїдом макро- належить до термінологічної лексики: біології (макроклімат, макроорганізм, макрофауна, макрофлора, макроеволюція, макроелементи); ботаніки (макромолекули, макроспорофіл, макрофілія, макроліти, макроелементи); медицини (макроглобулін, макроглосія, макрокардія, макромолекула, макрофагоцит, макрофонія, макроцефалія, макроцит); техніки, хімії, фізики, математики (макроаналіз, макрогеометрія, макроклімат, макрокорозія, макромодель, макромолекула, макрооб’єкт, макроприлад, макрознімок, макрофізика, макрошліф, макроелемент).

У терміносферах утворення з макро- здебільшого виступають із протилежним значенням стосовно іменників з мікро-: макрознімок, макронаселення, макрополе, напр.: У пробах води треба підрахувати кількість мікроскопічної флори і фауни, яка є поживою для макронаселення океану (Із журналу).

У поодиноких випадках утворення з макро- засвідчено в мові художньої літератури, зокрема в гумористичних творах, напр.: Свій макрочас, свій мікрочас, лише б не ... марночас! (Із газети).

До продуктивних префіксоїдів належить мікро- (<грец. micros – малий), що у складних словах реалізує словотвірне значення «малий», «найдрібніший». Н.Ф.Клименко відзначає широку комбінаторику цього форманта: «широка комбінаторика з іншими основами зумовлена абстрактністю його семантики, що визначає малі розміри, величини, пов’язані з вивченням та вимірюванням дуже малих предметів, явищ, одиниць» [ 5, с.198].

В «Етимологічному словнику української мови»: мікро- перший компонент складних слів, що означає «дуже малий» (мікрокнига), пов’язаний із вивченням дуже малих предметів (мікроаналіз), «мільйонна частка одиниці міри, названої другим компонентом слова» (мікроампер) [4, с.3, с.474].

На думку А.А.Москаленка, поодинокі іншомовні слова з першим компонентом мікро- з’явилися в нашій мові десь у ХVІІ ст. [7, с.41]. Першим словом на мікро-, зафіксованим у словниках, було мікроскоп.

Словотвірний тип із префіксом мікро- вказує на дуже малі розміри, обсяги об’єктів, реалій, названих твірним словом, пор.: мікроавтобус — дуже малий автобус, мікроелемент — хімічний елемент, що міститься в рослинних і тваринних організмах у дуже малих кількостях; мікроклімат — клімат невеликої ділянки всередині певного географічного ландшафту, мікроорганізм — найдрібніша жива істота рослинного і тваринного походження, яку можна бачити лише під мікроскопом; мікрорайон — невелика частина району, яку виділяють з якою-небудь метою; мікрофільм — зменшена фільмо- або фотокопія чого-небудь. Напр.: Автомобілісти Сіверськодонецька спільно з хіміками заводу склопластиків створили оригінальну конструкцію мікроавтобуса “Старт” (Із журналу); У неочищеному жовтому цукрі, окрім сахарози, містяться життєво важливі біологічно активні речовини — кислоти, солі, вітаміни, мікроелементи (Із газети); Зелені насадження захищають село від шкідливого впливу вітру та пилу, пом’якшують мікроклімат і надають селу красивого і благоустроєного вигляду (Із енциклопедії); Сонячне проміння корисне для людини ще й тим, що воно послаблює дію і навіть вбиває деякі мікроорганізми і віруси — збудників різних заразних хвороб (Із журналу); Ця історія сталася на тодішній околиці Києва, тепер уже в мікрорайоні, десь років тридцять тому (А. Дімаров); … яка може правити за таку собі мікрорецензію на літескізи В.Кузана (Із журналу); Після публікації діалогу … зустрів відомого нашого поета Василя Герасим’юка, і він дав мікрокоментар … (Із газети).

Префіксоїд утворює назви приладів, інструментів, пристроїв: мікроманіпулятор – лабораторний прилад, за допомогою якого здійснюють під мікроскопом операції над дуже дрібними об’єктами[2, с.528]; мікробарограф – прилад для реєстрації малих коливань атмосферного тиску [Там само]; мікроінструмент – інструмент дуже малих розмірів для тонких, особливо точних робіт [Там само]; мікрокалькулятор – мініатюрний обчислювальний пристрій [Там само]; мікротом – прилад, за допомогою якого виготовляють найтонші зрізи тканин (рослинних або тваринних) для мікроскопічного дослідження [Там само]; мікротон, мікрокатор, мікротерези, мікроперемикач, мікротелефон; префіксоїд зафіксований у назвах одиниць вимірювання малих величин: мікробар – одиниця вимірювання тиску, 10 ^{– 6} бара [9, с.639]; мікроампер – одиниця сили електричного струму, 10 ^{– 6} ампера [Там само]; мікродина – одиниця сили [2, с.528]; мікроміліметр – те саме, що мікрон [Там само].

Словотвірну активність мікро- проявляє у творенні мінералів, організмів: мікроклін – мінерал групи калієвих польових шпатів класу силікатів білого, рожевого, сірого, інколи зеленого кольору; мікроорганізм – загальна назва тваринних і рослинних організмів, які можна побачити під мікроскопом; мікропорит – силікатний теплоізоляційний дрібнопористий матеріал; мікротоми – білковоліпоїдні тільця клітини субмікроскопічної структури, багаті на рибонуклеїнову кислоту; мікроспора – менша спора вищих різноспорових рослин, з якої розвивається чоловічий заросток, наприклад, пилок у квіткових рослин; мікрочастинка – частина дуже малої маси (елементарні частинки, атомні ядра, атоми, молекули); мікрофлора – сукупність мікроорганізмів, що існують у певному середовищі – у ґрунті, воді, повітрі, харчових продуктах, організмі людини, тварин і рослин; мікроелементи – хімічні елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у дуже малих кількостях (у тисячних частках відсотка) і які входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів та інших біологічно активних сполук; ця лексема має ще значення – мініатюрні деталі (транзистори, діоди), призначені для застосування в мікромодулях, меншу активність проявляє у назвах хвороб: мікроінсульт, мікроінфаркт; позначає територію, простір, приміщення: мікрорайон – комплекс житлових будинків і системи закладів культурно-побутового обслуговування, які задовольняють щоденні потреби населення [9, с.641], мікрорельєф – рельєф місцевості з коливанням висот до кількох метрів [2, с.529], мікроклімат – клімат невеликої ділянки земної поверхні, зумовлений специфікою місцевості [2, с.528]; наукові галузі (вчення): мікробіологія – розділ біології, що вивчає мікроорганізми [Там само]; мікроелектроніка – галузь електроніки, що займається створенням електронних пристроїв, блоків і т. ін. в мікромініатюрному виконанні [Там само]; мікрометрія – розділ фізики, що вивчає точні виміри лінійних величин, мікрохімія – розділ аналітичної хімії, що вивчає і визначає надзвичайно малі кількості речовин [Там само]; процеси: мікроеволюція – еволюційний процес, що відбувається всередині популяцій [Там само]; мікросейсми – коливання земної поверхні незначної амплітуди, зумовлені переважно атмосферними процесами (дією циклонів, тайфунів тощо), мікрофотографія – фотографування мікроскопічних об’єктів за допомогою фотокамери, з’єднаної з мікроскопом, а також зображення, виготовлене в цей спосіб, мікрофотокопіювання – виготовлення мікрофотокопій, мікрофільмування; мікрофільмування – виготовлення на світлочутливій плівці мікрофільмів і мікрофотокопій [Там само]; речовини та матеріали: мікродобриво – добриво, основним чинником якого є мікроелементи, що потрібно рослинам у дуже малих кількостях (Купрум, Бор, Манган, Цинк та ін.), мікродомішки – речовини, що входять до складу інших речовин у дуже малих дозах, мікроелементи – хімічні елементи, що містяться в рослинних і тваринних організмах у малих дозах [2, с.529]; мікропорит – силікатний теплоізоляційний дрібнопористий матеріал [9, с.642]; мікрошпон – тонкий деревинний матеріал для облицювання поверхонь, фанерування меблів [8, с.436]; методи дослідження: мікроскопія – практична наука, що вивчає будову і використання мікроскопа, вивчення чого-небудь за допомогою мікроскопа, мікрометрія – сукупність методів вимірювання лінійних розмірів тіл [2, с.528]; осіб за фахом чи виконуваною ними роботою: мікробіолог – фахівець із мікробіології, мікрорізьбяр – майстер з різьби по дуже дрібних предметах [2, с.529]; мікрохімік – фахівець із мікрохімії [Там само]; транспортні засоби: мікроавтобус – багатомісний легковий автомобіль [Там само]; мікроавтомобіль – малолітражний автомобіль, мікромотоцикл – легкий мотоцикл, різновид мопеда, мікроролер – невеликий ролер [Там само]; властивості, якості, ознаки: мікробіологічний – пов’язаний з діяльністю мікроорганізмів, мікроелектродний – що стосується мікроелектрода, мікроелектродів, пов’язаний з їх використанням, мікромініатюрний – що має дуже малі розміри і вагу, мікропористий – виготовлений, зроблений із мікропористої гуми; мікроскопічний, мікроелементний, мікроелектронний, мікрокалькуляторний, мікрокапілярний, мікрокліматичний, мікролітражний, мікрокристалічний, мікропроцесорний, мікросейсмічний, мікросоціологічний, мікроструктурний, мікрофільмований, мікрохвильовий, мікрохірургічний та ін.; стосунок до того, на що вказує основа: мікрорайонний – що стосується мікрорайону – первинної одиниці районування міста; призначений для обслуговування жителів мікрорайону, мікроскопічний – зроблений, проведений за допомогою мікроскопа [2, с.528].

Деякі утворення з компонентом мікро- відзначаються багатозначністю. Напр.: мікроекономіка – 1) система виробничих підприємств і підприємств послуг, що безпосередньо задовольняють потреби населення в товарах і послугах; 2) економічна наука, що вивчає взаємозв’язки та пропорції в межах окремої ланки виробництва чи окремого підприємства, господарства [2, с.528]. У «Словнику іншомовних слів» [9] це слово зафіксовано тільки з другим значенням.

Полісемія властива й іншим лексемам. Пор.: мікроклімат – 1) клімат невеликої ділянки земної поверхні, зумовлений специфікою місцевості; 2) сукупність погодних умов (температура, вогкість повітря і т. ін.), що створюються в приміщенні, на якій-небудь обмеженій території для нормального самопочуття людей, тварин, розвитку рослин і т. ін.; 3) перен. про характер відносин між ким-, чим-небудь, ставлення до кого-, чого-небудь в тому чи іншому (порівняно невеликому) колективі, суспільстві і т. ін. Моральний мікроклімат. Духовний мікроклімат [2, с.528]; мікроліти – (одн. мікроліт) – 1) дрібні голчасті або пластинчасті кристали, властиві основним масам ефузивних порід; 2) дрібні кам’яні знаряддя певної геометричної форми (трикутника, трапеції, сегмента та ін.), створені первісною людиною в епоху мезоліту [Там само]; мікросвіт – 1) світ дуже малих фізичних величин; 2) перен. про вузьке, обмежене коло людей, невеликий колектив, який існує, живе за своїми правилами, законами; 3) перен. внутрішній світ окремої людини, її думки, почуття і т. ін. [Там само]; мікроскопічний – 1) зроблений, проведений за допомогою мікроскопа // перен. дуже глибокий, проникливий (про аналіз і т. ін.); 2) якого можна побачити тільки в мікроскопі; 3) дуже малий, незначний за розміром [Там само].

Утворення з компонентом мікро- часто мають синонімічні відповідники з компонентом міні-, наприклад, мікроавтомобіль – міні-автомобіль, мікроанкета – міні-анкета, мікроспектакль – міні-спектакль, мікрокомп’ютер – міні-компютер, мікромодель – міні-модель та ін. Ці утворення синонімічні в значенні «малий, зменшений», хоч їх значення не вичерпується цим. Мікро- має два ЛСВ: 2) пов'язаний із вивченням дуже малих величин (мікроаналіз, мікробарограф); 3) «мільйонна частка одиниці міри, яка названа другою частиною складання» (мікроампер, мікровольт та ін.). Лексеми з компонентом міні- мають також друге значення – «дуже короткий», що реалізується в сполученні з назвами предметів одягу: міні-пальто, міні-шубка. До речі, це значення стало можливим і в утвореннях з мікро- у зв’язку з появою наприкінці ХХ ст. утворень мікроспідниця у тому ж значенні, що й міні-спідниця.

Антонімію аналізованих лексем спостерігаємо, зіставивши їх з утвореннями на макро-: мікроеволюція – макроеволюція, мікроекономіка – макроекономіка, мікроклімат – макроклімат, мікрокосмос – макрокосмос, мікроліти – макроліти, мікросвіт – макросвіт, мікросистема – макросистема, мікроструктура – макроструктура, мікропроцесор – макропроцесор, мікроцефал – макроцефал. Напр.: мікроеволюція – еволюційний процес, що відбувається всередині популяцій [2, с.528]; макроеволюція – процес еволюції організмів всередині родини та інших систематичних категорій, вищих, ніж вид [2, с.505]; мікроструктура – будова твердих тіл, зокрема металів, що її можна спостерігати лише за допомогою оптичного або електронного мікроскопа [2, с.529]; макроструктура – будова твердих тіл, яку можна спостерігати простим оком або за незначного збільшення з допомогою лупи [2, с.505].

Коло сполучуваності форманта мікро-, — зауважує О.К. Безпояско, — раніше обмежувалося основами термінів [1, с. 33]. Дальший розвиток суспільства спричинив появу нових малих величин, що зумовило і розширення сфери вживання цього форманта. Спочатку він додавався тільки до слів іншомовного походження: латинських (мікроабсцес, мікрофлора, мікроелемент, мікрокапсула, мікрокультура); грецьких (мікробіологія, мікросхема, мікроспора); французьких (мікрозонд, мікроманіпулятор, мікроорганізм, мікрорайон); англійських (мікрофільм, мікросканер, мікропринтування).

У кінці ХХ – початку ХХІ ст. компонент дедалі частіше став додаватися до слів рідномовних: мікроворсинки, мікродобриво, мікровимикач, мікродвигун, мікродобавка, мікродослідження, мікрополіт, мікрооб’єм, мікропам’ять, мікрословник, мікроволокно. Напр.: Наші хімічні заводи з кожним роком збільшують випуск різних мінеральних добрив, мікродобрив, стимуляторів росту рослин (Із довідника); Намагаючись проникнути вглиб матерії, вчені виявили мікросвіт, виявили, що в ньому відбуваються дивовижні перетворення одних частинок в інші (Із журналу).

Досить вільно і широко префіксоїд сполучається з конкретними іменниками: мікроавтобус – автобус невеликих розмірів; мікромодуль – мініатюрний модуль – блок радіоелектронної апаратури, що складається з декількох мініатюрних деталей (мікроелементів); мікрофільм – фотокопія документа, рукопису, книги тощо, виконана на фотоплівці зі зменшенням у десятки і сотні разів; мікрокнига, мікролампа, мікрокомп’ютер, мікрооб’єктив, мікрофотографія, мікрофотознімок.

Значною кількістю представлені також абстрактні іменники, що означають назви процесів, результати дії, властивостей і характеризуються додатковим значенням зменшеності: мікроутворення, мікрошум. Напр.: Усі лісові масиви.., разом узяті, в три рази поступаються перед зеленими мікроутвореннями своєю здатністю очищати атмосферу від різних шкідливих домішок (Із газети).

Більшість утворень відноситься до різних сфер термінології – біологічної (мікробіологія, мікроклімат, мікроорганізми, мікропопуляція, мікросома, мікроспора); ботанічної (мікрокультура, мікроскоп, мікротехніка, мікроспорофіл, мікрофілія, мікрофлора, мікроеволюція); медичної (мікроабсцес мікроаналіз, мікроґастрія, мікроінсульт, мікроклізма, мікроклімат); кібернетики та автоматизації (мікропрограма, мікрокоманда); географії (мікрорайон, мікрорельєф).

Досить поширеними в технічній термінології є іменники з мікро-, що означають назви різних приладів, пристроїв, машин: мікроголка, мікрогенератор, мікродвигун, мікролітак, мікроприлад. Напр.: За допомогою мікроголок можна вводити різні хімічні речовини в ядро, протоплазму і навіть окремі шари клітинної оболонки (Із газети); На початку сеансу корекції станція.. з допомогою спеціальної оптичної системи і мікродвигунів була орієнтована на Сонце (Із газети).

Початкова морфема мікро- сполучається з твірними основами, до складу яких входить ще який-небудь препозитивний іншомовний елемент: мікроелектрозварювання, мікроелектродвигун, мікрорадіоприймач, мікрофотоустановка, напр.: Конструктивно «бджілка» являє собою електричний вібратор з мікроелектродвигуном, що живиться від батарейок (Із журналу). Це свідчить про більші можливості поєднання компонента мікро- з основами різної структури і семантики.

Утворення з мікро-, другим компонентом яких є іменники з конкретним значенням, називають предмети нестандартно малих розмірів: мікрокнига, мікромістечко, мікроплівка. Напр.: Тут, на живописному місці розкинулося ціле мікромістечко (Із журналу).

Чіткість семантики, вільне поєднання елемента мікро- з конкретними і абстрактними іменниками сприяє зростанню продуктивності таких утворень у нейтральному і розмовному стилях. Вони мають яскравий відбиток індивідуального словотворення і досить часто вживаються в гумористичних творах, пародіях і служать для іронічно гострої характеристики явищ, предметів, понять: мікровітер, мікродощ, мікролюдина, мікросуспільство.

Словотвірне гніздо з префіксоїдом мікро- поповнюється неологізмами: мікрокатастрофа, мікрокредит, мікроконфлікт, мікрорайонування, мікрофотознімання, мікрофотокопіювання, мікросканування тощо.

Дериваційним формантом для утворення похідних зі значенням величини виступає компонент міні-. Словотвірне значення префіксоїда міні- (< англ. mini - ) – перша частина складних слів, що має значення «малий розмір», «мала довжина» [9, с. 644].

Словотвірне значення префіксоїда міні-, на основі якого виділився окремий словотвірний тип, тотожне значенню слів «малий», «найменший», що виконують роль супровідного предиката в базових словосполученнях префіксальних іменників, напр.: міні-автомобіль – малолітражний автомобіль малих розмірів [2, с. 530], міні-ЕОМ – ЕОМ малого розміру; мікро-ЕОМ, міні-комп’ютер [Там само], міні-компютер – комп’ютер малого розміру; міні-ЕОМ; міні-машина – машина дуже малого розміру [Там само].

Початкова морфема міні- сполучається з основами українських слів слов’янського походження. Серед утворень із префіксоїдом міні- кількісно невелика, але найбільш уживана група слів, що слугують назвами укорочених предметів одягу: міні-плащ, міні-сукня, міні-спідниця тощо. Утворення з цим формантом позначають щось невелике за розмірами або найменше в ряду подібних предметів: міні-вертоліт, міні-завод, міні-лінза, міні-мікрофон, міні-музей, міні-передавач, міні-приймач, міні-спідниця, міні-футбол. Напр.: Тепер розробляється проект міні-заводу для переробки п’яти тонн молока на зміну (Із газети); Тут [у просвічуючому електронному мікроскопі].. головне — міні-лінза (Із журналу); Міні-музеї з їх пам’ятками традиційного зодчества природно увійдуть у сучасну архітектуру сіл (А. Хижняк); Молодша сестра з хворобливим рум’янцем на впалих щоках осудливо, як істинно сільська людина, зиркала на голі коліна модниць — наступала ера міні-спідниць (В. Дрозд).

Високий ступінь аглютинативності префіксоїда призвів до того, що він почав функціонувати не лише в назвах одягу, а й у розмовно-побутовому стилі, звідки вони потрапляють у засоби масової інформації: міні-гастролі, міні-дослідження, міні-інтерв’ю.

Сполучення міні- з назвами, семантика яких несумісна з префіксоїдами кількісно-оцінного значення, веде до творення оказіоналізмів (міні-держава, міні-республіка) [3, с. 1].

Словотворчий формант максі- (< англ. maxi – максимум) – перша частина складних іменників, що має значення: а) довгий (про жіночий одяг); б) дуже великий, використовується рідко. Активізація вживання форманта пов’язана з модою: максі-мода – мода на довгий жіночий одяг [2, с. 505], максі-пальто – довге пальто відповідно до максі-моди, максі-спідниця – довга спідниця відповідно до максі-моди, максі-сукня – довга сукня відповідно до максі-моди [Там само].

Дериваційні форманти максі- і міні- раніше вживалися як самостійні слова. Пор.: …нас завжди цікавить, які сюрпризи приготує вона (мода) нам завтра, наступного сезону, через рік: «міні» чи «максі»…(Із газети).

Префіксоїд мега- (грец.< megas – великий) – перша частина складних слів, що означає: а) 10 ⁶ (в інформатиці – 2²⁰) (М); б) величезний, гігантських розмірів, у композитах відповідає поняттю «великий», «мільйон», «велетенський», «у мільйон разів більше за основну одиницю мір, вказану у другій частині слова» бере участь у творенні назв предметів, споруд, об’єднань: мегаполіс – гігантське місто, що утворилося внаслідок зливання багатьох міст і населених пунктів; над-місто [2, с. 516], мегасвіт – світ дуже великих, космічних величин, мегарельєф – найбільші форми рельєфу земної поверхні: материкові виступи, океанічні западини тощо.

Утворення з компонентом мега- мають синонімні відповідники – утворення з макро-: обидва мають значення «великий», «крупний»: Це денотативне значення коренів, але семантична структура їх цим не вичерпується. Лексеми з компонентами макро- та мега- є багатозначними: макро- 1) «великий, крупний, великих розмірів»: макромолекула, макрорельєф; 2) пов’язаний із вивченням великих предметів, величин: макроскопічний; мега- 1) «великий, крупний»: мегаспори; 2) «перша складова частина найменувань одиниць фізичних величин, яка служить для утворення найменувань кратних одиниць, що дорівнюють мільйону [10 ⁶] вихідних»: мегабар, мегабайт. Можливі також однокореневі утворення з компонентами макро- і мега-: макрорельєф – мегарельєф, макроспори – мегаспори, макросвіт – мегасвіт.

Префікс мега- сполучається з латинською (–калор), французькою (–рельєф), грецькою (–парсек) основами способом основоскладання та аглютинації.

Таким чином, збільшення кількості префіксоїдів та похідних із ними свідчить про входження цих одиниць до лексико-семантичної та словотвірної системи сучасної української мови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Безпояско О.К. Іншомовні префікси в українській мові // Українська мова і література в школі. – 1979. – №7. – С. 28 - 33.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. В.Т. Бусел. – К., 2003. – 1440с.

3. Віняр Г.М. Розвиток системи дериваційних засобів на базі кореневих морфем / Г.М.Віняр // http: eprints.ru.edu.ua / 1736 /1/04vgmbkm. pdf.

4. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / За ред.. О.Мельничука. – К., 1982 - 1989. – Т. 1 - 4.

5. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: [монографія] / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк; НАН України. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. – 335 с.

6. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): дис. …канд.філолог. наук: 10.02.01 «Українська мова» / Л.В. Козак. – Дніпропетровськ, 2002. – 171 с.

7. Москаленко А.А. Неологізми з першим компонентом супер-, ультра-, гіпер-, мікро-, міні- в українській та російській мовах // Українська мова і література в школі. – 1975. - № 7. – С. 38 - 42.

8. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1974.

9. Словник іншомовних слів / За ред. Л.О. Пустовіт. – К., 2000. – 1018с.