Психология и социология/7. Общая психология

 

Терновська Д.Ю.

 

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

 

Дослідження провідних когнітивних та поведінкових стратегій осіб з різним рівнем індивідуальної релігійності

 

Вивчення специфіки поведінкового репертуару особистості у різних ситуаціях являє собою досить цікавий як у теоретичному, так і у практичному сенсі, напрям психологічних досліджень. Психологія має досить широкий емпіричний досвід вивчення типів реагування особистості на стрес та стратегій психологічного подолання складних життєвих ситуацій. Одним з перспективних напрямів психологічних досліджень нам уявляється специфіка поведінкових стратегій суб’єкта у повсякденних життєвих ситуаціях та обставинах [1, 2, 3].

З літературного огляду за означеною проблемою ми з’ясували, що на вибір типів когнітивних та поведінкових стратегій у різних ситуаціях впливають деякі особистісні характеристики, такі як самооцінка, Я-концепція, схильність до депресій, рівень ситуативної та особистісної тривожності [3, 4, 5].

У нашому емпіричному дослідженні ми зробили спробу встановити, яким чином може впливати на вибір провідних когнітивних та поведінкових стратегій таке інтегральне особистісне утворення як індивідуальна релігійність. Ми виходили з того, що індивідуальна релігійність як інтегративне ціннісно-орієнтаційне утворення відображує певний ступінь прихильності індивіду до релігії. Індивідуальна релігійність виявляється у прийнятті особистістю певних релігійних правил та норм та побудуванні власного життя згідно з цими нормами. Очевидно, що релігійний спосіб життя певним чином позначатиметься на тому, як особистість поводиться у різних життєвих ситуаціях, наприклад, у ситуації досягнення, при вирішенні професійних та учбових задач, та у ситуації афіліації, тобто у міжособистісних стосунках (за опитувальником SAQ) [2].

Для дослідження провідних когнітивних та поведінкових стратегій осіб з різним рівнем індивідуальної релігійності був застосований Опитувальник стратегій та атрибуцій (SAQ), створений у 1995-ому році фінськими дослідниками Jari-Erik Nurmi, Katarina Salmela-Ago та Tarja Haavisto [2, 6].

Опис шкал опитувальника SAQ

Шкали SAQ

для ситуації досягнення

Шкали SAQ

для ситуації афіліації

1. Шкала очікування успіху (відображає, у якій мірі людина сподівається досягнути успіху і при цьому не обурюється потенційною невдачею)

6. Шкала очікування успіху (відображає, у якій мірі людина сподівається на успіх і при цьому не обурюється потенційною невдачею у ситуації міжособистісних відносин)

2. Шкала нерелевантної поведінки (відображає, у якій мірі людина схильна більше до поведінки, що перешкоджає вирішенню задачі, аніж до поведінки, яка сприяє вирішенню задачі)

7. Шкала нерелевантної поведінки (відображає, у якій мірі людина схильна частіше до поведінки, що перешкоджає оптимальній міжособистісній взаємодії)

3. Шкала пошуку соціальної підтримки (відображає, у якій мірі людина схильна до пошуку підтримки з боку інших задля вирішення задачі)

8. Шкала уникнення (відображає, у якій мірі суб’єкт має тенденцію уникати соціальних ситуацій, адже відчувають у них хвилювання та дискомфорт)

4. Шкала рефлексивного мислення (вимірює орієнтацію суб’єкта на когнітивне планування у ситуації досягнення)

9. Шкала орієнтації на підкорення ситуації собі (вимірює ступінь упевненості людини в тому, що вона особисто контролює ситуацію міжособистісної взаємодії, а не зовнішні фактори, випадки чи інші люди впливають на неї – протилежність соціальної безпомічності)

5. Шкала орієнтації на підкорення ситуації собі (вимірює ступінь упевненості людини в тому, що вона особисто контролює ситуацію, а не зовнішні фактори, випадки чи інші люди впливають на неї – протилежність соціальної безпомічності)

10. Шкала песимізму (відображає тенденцію суб’єкта постійно хвилюватися з приводу потенційної невдачі)

 

За результатами тесту-опитувальника структури та інтегрального рівня індивідуальної релігійності «ТОР» Ю.В.Щербатих,  вибірку досліджуваних зі 176 молодих людей було поділено на три групи. Перша група (із високим рівнем індивідуальної релігійності) була представлена студентами духовного училища (56 чоловіків віком від 18 до 35 років), друга група (із середнім рівнем індивідуальної релігійності) – студентами 3 – 5 курсів гуманітарних та технічних спеціальностей (60 чоловіків та жінок віком від 18 до 35 років), які звернулися до релігії, подолавши певну життєву кризу і третя – 60 чоловіків та жінок віком від 18 до 35 років – молоді люди, які не виявили за результатами тесту Ю.В.Щербатих ніякої схильності до релігії (група досліджуваних з низьким рівнем індивідуальної релігійності або «атеїсти»). Усім 176 досліджуваним після розподілення на групи за показником інтегрального рівня індивідуальної релігійності була запропонований тест «Опитувальник стратегій та атрибуцій (SAQ)» в адаптації В.Н. Духневича  [2,6].

            Результати емпіричного дослідження провідних когнітивних та поведінкових стратегій осіб з різним рівнем індивідуальної релігійності за допомогою опитувальника SAQ

 Таблиця 1

Результати кореляційного аналізу зв’язку інтегрального рівня індивідуальної релігійності з виявленням різних когнітивних та поведінкових стратегій особистості (за опитувальником SAQ) для ситуації досягнення

Стратегія за опитувальником SAQ

Очікування успіху

Нерелевантна поведінка

Пошук соціальної підтримки

Рефлексивне мислення

Орієнтація на підкорення ситуації собі

Інтегральний рівень індивідуальної релігійності 

-,3059

,0305

,0327

-,5631

-,7415

p=,000

p=,688

p=,666

p=,000

p=,000

        

У таблиці 1 представлені результати кореляційного аналізу характеру зв’язку інтегрального рівня індивідуальної релігійності з виявленням стратегій та атрибуцій особистості (за опитувальником SAQ) для ситуації досягнення.

 Встановлено значущий негативний зв'язок між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та стратегією «очікування успіху» (r = -0,3059 при р = 0,000), значущий негативний зв'язок між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та стратегією «рефлексивне мислення» (r = -0,5631, при р = 0,000), а також значущий негативний зв'язок між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та стратегією «орієнтація на підкорення ситуації собі» (r = -0,7415, при р = 0,000).

Таблиця 2

Результати кореляційного аналізу зв’язку інтегрального рівня індивідуальної релігійності з виявленням стратегій та атрибуцій особистості

(за опитувальником SAQ) для ситуації афіліації

Стратегія за опитувальником

SAQ

Очікування успіху

Нерелевантна поведінка

Уникнення

Орієнтація на підкорення ситуації собі

Песимізм

Загальна релігійність 

-,0027

,2266

-,0624

-,5960

,0122

p=,971

p=,002

p=,411

p=,000

p=,872

 

У таблиці 2 представлені результати кореляційного аналізу характеру зв’язку інтегрального рівня індивідуальної релігійності з виявленням стратегій та атрибуцій особистості (за опитувальником SAQ) для ситуації афіліації.

         Встановлено значущий позитивний зв'язок між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та стратегією «нерелевантна поведінка» (r = 0,2266 при р = 0,002), а також значущий негативний зв'язок між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та стратегією «орієнтація на підкорення ситуації собі» (r = -0,5960 при р = 0,000).

 

Таблиця 3

Результати дисперсійного аналізу

зв’язку інтегрального рівня індивідуальної релігійності з виявленням стратегій та атрибуцій особистості (за опитувальником SAQ)

Стратегія за опитувальником SAQ

Значення Н-критерію Краскела-Уолеса

Рівень статистичної значущості р

Значення F-критерію Фішера

Рівень статистичної значущості р

Очікування успіху (ситуація досягнення)

51,88

0,0000

33,21

0,0000

Нерелевантна поведінка (ситуація досягнення)

58,73

0,0000

47,72

0,0000

Пошук соціальної підтримки (ситуація досягнення)

88,20

0,0000

92,78

0,0000

Рефлексивне мислення (ситуація досягнення)

57,43

0,0000

46,81

0,0000

Орієнтація на підкорення ситуації собі (ситуація досягнення)

114,23

0,0000

125,48

0,0000

Очікування успіху (ситуація афіліації)

61,29

0,0000

46,95

0,0000

Нерелевантна поведінка (ситуація афіліації)

9,73

0,0077

5,40

0,0053

Уникнення (ситуація афіліації)

11,51

0,0032

4,24

0,0158

Орієнтація на підкорення ситуації собі (ситуація афіліації)

82,21

0,0000

66,90

0,0000

Песимізм (ситуація афіліації)

36,98

0,0000

28,59

0,0000

 

Результати дисперсійного аналізу, наведені у таблиці 3, підтверджують дані кореляційного аналізу (таблиця 1) відносно того, що досліджувані з більш високим рівнем індивідуальної релігійності у ситуації досягнення рідше, ніж досліджувані із середнім та низьким рівнем індивідуальної релігійності, обирають такі поведінкові стратегії як «очікування успіху» та «орієнтація на підкорення ситуації собі», а також рідше застосовують таку когнітивну стратегію як «рефлексивне мислення». Можливою причиною цього є те, що, покладаючи свою долю на Бога та вищу силу, навіть у повсякденних обставинах, людина з одного боку усуває надмірну тривогу, пов’язану з необхідністю вирішення певних проблем, але при цьому позбавляє себе ініціативи та активності у власному житті. Релігія надає людині готовий набір відповідей на різні житейські питання, тому релігійна особистість менш схильна осмислювати те, що відбувається з нею, ніж нерелігійна. 

Дані кореляційного аналізу стосовно провідних когнітивних та поведінкових типів стратегій у осіб з різним рівнем індивідуальної релігійності у ситуації афіліації (таблиця 2) показують, що досліджувані з більш високим рівнем індивідуальної релігійності у ситуації міжособистісної взаємодії частіше надають перевагу такій поведінковій стратегії як «нерелевантна поведінка», і рідше, ніж досліджувані з середнім та низьким рівнем індивідуальної релігійності, обирають поведінкову стратегію «орієнтація на підкорення ситуації собі». Можливим поясненням цього є те, що дотримання релігійною особистістю правил та норм власної релігії створює певні внутрішні перешкоди для вільної взаємодії з іншими людьми, адже, релігійна особистість сприймає інших крізь призму релігійних правил та норм, які наказують людині бути скромною, що не сприяє ініціативності у спілкуванні. Так, релігійна особа прагне якомога менше турбувати інших і звертатися до них через те, що не хоче завадити чи забрати для себе зайвий час. Також у релігії не заохочується ініціатива у спілкуванні з іншими з метою привертання уваги до себе, адже це розцінюється як прояв егоїзму та гріх, тому карається вищими силами.

 

 

Рисунок 1. Графічне зображення зв’язку між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та показником поведінкової стратегії «рефлексивне мислення» у ситуації досягнення

На рисунку 1 графічно представлено характер зв’язку між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та показником стратегії  «рефлексивне мислення» у ситуації досягнення. Як видно з діаграми розсіювання, існує значущий негативний кореляційний зв'язок між інтегральним рівнем індивідуальної релігійності та наданням переваги стратегії «рефлексивне мислення» у ситуації досягнення, тобто очевидним є те, що чим вищим є рівень індивідуальної релігійності особистості, тим меншу схильність до осмислення власної поведінки у різних життєвих ситуаціях вона виявляє.

Висновки.          Дослідження провідних когнітивних та поведінкових стратегій осіб з різним рівнем індивідуальної релігійності дозволило виявити наступний ряд особливостей.

1. Застосування новітнього методу досліджування за допомогою Опитувальника стратегій та атрибуцій SAQ в адаптації В.Н. Духневича надало можливість встановити статистично достовірні відмінності між представниками сучасної української молоді із різним рівнем індивідуальної релігійності у їхніх провідних когнітивних та поведінкових стратегіях.

2. Результати емпіричного дослідження показали, що індивідуальна релігійність не сприяє вибору особистістю таких конструктивних когнітивних та поведінкових стратегій, як «очікування успіху» та «орієнтація на підкорення ситуації собі» у ситуації досягнення та афіліації. Досліджувані з високим рівнем індивідуальної релігійності також рідше застосовують таку когнітивну стратегію як «рефлексивне мислення».

         3. Під час проведення даного дослідження було виявлено, що інтегральний рівень індивідуальної релігійності не пов'язаний з такими когнітивними та поведінковими стратегіями, як: у ситуації досягнення – «нерелевантна поведінка» та «пошук соціальної підтримки», а у ситуації афіліації – «очікування успіху», «уникнення» та «песимізм».

         4. Головним висновком нашого емпіричного дослідження ми вважаємо те, що особи з різним рівнем індивідуальної релігійності обирають неоднакові когнітивні та поведінкові стратегії особистості. Чим вище інтегральний рівень індивідуальної релігійності особистості, тим менш конструктивні стратегії вона обирає. Релігійна віра таким чином з одного боку позбавляє особистість необхідності ініціативи та контролю над своїм життям, віддаляючи її від досягнення мети та вирішення різноманітних життєвих задач, а з іншого боку – виступає як певний адаптивний механізм, допомагаючи особистості утримувати внутрішній баланс без зайвих зусиль – як зовнішніх, так і внутрішніх.

 

 

 

 

Література

1.     Грановская Р.М. Психология веры. – СПб.: «Речь», 2004. – 576с.

2.     Духневич В.Н.  Опросник стратегий и атрибуций (SAQ): описание, адаптация, применение/Духневич В.Н. // Практична психологія та соціальна робота, 2000.-N1. т.С.15-21.

3.     Копінг-поведінка у стресових ситуаціях (С.Норман, Д. Ендлер, Д. Джеймс, М. Паркер) адаптов. варіант Т.А. Крюкової // Фетискин Н.П., Козлов В.В., Ман Т.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М.: Изд-во Ин-та психологии. – 2002. – С.442-444.

4.     Мягков И.Ф., Щербатых Ю.В., Кравцова М.С. Психологический анализ уровня индивидуальной религиозности // Психологический журнал. – 1996. – Т.17. -№6. – С .119-122.

5.     Терновська Д.Ю., Носенко Е.Л. Вплив індивідуальної релігійності особистості на вибір стратегій психологічного подолання стресу // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції – «Наука и образование без границ-2007», Софія, Болгарія. – 2007. – С. 48 – 52.

6.     Jari-Erik Nurmi, Katarina Salmela-Ago та Tarja Haavisto The strategy and attribution questionnaire: psychometric properties // European Journal of Psychological Assesment (1995), vol.11, Issue 2, pp. 108 – 121.

 

Відомості про автора:

Терновська Дар’я Юріївна – викладач кафедри загальної та медичної психології факультету психології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара.

         тел. 050 706 87 23

         e-mail: daryaternovska@gmail.com