УДК629.113

Субочев О.І. к.т.н., доцент; Субочева В.О. ст. гр. АТР 10 маг.

Автомобільно-дорожній інститут

Донецького національного технічного університету

оцінка організаційних структур,

що забезпечують якість послуг в автосервісі

У статті проведені дослідження процесів концентрації, спеціалізації та кооперування виробництва як критеріїв для оцінки організаційних структур, що забезпечують якість послуг в автосервісі. Визначені їх взаємозв'язки з факторами, що впливають на процес формування виробничої структури.

Концентрація виробництва - зосередження виробництва різноманітних видів послуг (робіт) і ресурсів на одному підприємстві.

Рівень концентрації виробництва визначається коефіцієнтом K_кц за формулою

, (1)

де - найбільший сумарний обсяг послуг, виконуваний на одному підприємстві; - обсяг послуг, виконуваний на j-х підприємствах.

Аналітична залежність продуктивності праці від ступеня технічної оснащеності певного технологічного процесу має вигляд

, (2)

де DP - приріст продукції;

y₀ - коефіцієнт, що залежить від технологічного й організаційного рівня виробництва;

N - ступінь технічної оснащеності технологічних процесів.

Наукове дослідження сучасних форм і тенденцій концентрації виробництва має важливе теоретичне і практичне значення при формуванні організаційно-виробничих структур автосервісних підприємств. Основною умовою рішення конкретних виробничих задач є оптимізація процесів концентрації, вибір альтернативних рішень, що забезпечують ефективне функціонування автосервісних підприємств різноманітної потужності.

Спеціалізація виробництва - зосередження певних видів послуг і спеціалізація на цій основі технологічного устаткування і виконавців. Головна мета спеціалізації - створення умов для ефективного використання високопродуктивного устаткування і досягнення високої якості послуг, що забезпечують конкурентноздатність виробництва.

У залежності від видів послуг і виконуваних операцій розрізняють такі форми спеціалізації: предметну, технологічну, подетальну, агрегатну і функціональну.

Загальний рівень спеціалізації виробництва визначається з виразу

. (3)

Найвища ефективність від спеціалізації виробництва досягається в централізованих підприємствах по ТО і ремонту автомобілів, де програма по видах послуг забезпечує максимальне завантаження устаткування і зниження питомих витрат на випуск кінцевої продукції.

Одним із критеріїв оцінки виробничої структури є кооперування.

Кооперування - організація виробничих зв'язків між підприємствами або підрозділами для спільного виконання визначеної роботи або надання визначених видів послуг.

Перехід до кооперованих зв'язків здійснюється в такий спосіб: досягнення необхідного рівня концентрації однорідних робіт або видів послуг; формування централізованих спеціалізованих підрозділів; наявність виробничих потужностей; визначення економічно доцільного радіуса доставки автотранспортних засобів (сировини, матеріалів, агрегатів і ін.).

Виробнича структура кооперованої системи включає: підприємства ТО і ремонту, відновленню оборотних агрегатів, вузлів і деталей; підрозділи з підготовки підприємства і матеріально-технічного забезпечення, підрозділи, що здійснюють технічну допомогу на лінії (спеціалізовані ділянки СД); ремонт технологічного устаткування, оснастки та інструменту; виготовлення нестандартного устаткування й ін. об'єкти автосервісних підприємств.

Доцільність кооперованих зв'язків установлюється при виконанні такої умови:

, (4)

де С_дпi і С_цпi - відповідно сумарні приведені витрати при виконанні ПР у децентралізованому і централізованому виробництві, грн.

На процес формування виробничої структури впливають численні фактори: кількість автомобілів у регіоні (сегменті), тобто насиченість або щільність; характер функціонування ринку автомобілів; кількість підприємств технічного сервісу; відстань між підприємствами технічного сервісу і власниками транспортних засобів; умови експлуатації транспортних засобів (дорожні, кліматичні, транспортні); структура парку (тип, модель); віковий склад парку (пробіг з початку експлуатації, кількість років експлуатації); стан виробничої бази (будинки, споруди, устаткування, оснастка, інструмент); рівень спеціалізації підприємств технічного сервісу; рівень концентрації виробничої бази та інші.

У зв'язку зі складністю кількісного визначення відносного ступеня впливу кожного фактора на виробничу структуру був використаний метод експертних оцінок.

Визначався відносний ступінь впливу факторів на рівень кожного окремого критерію оцінки структури окремо й у цілому за всіма критеріями r_i (табл. 1).

Таблиця 1 - Вплив факторів на виробничу структуру

підприємств технічного сервісу

№ фактора	Фактори, що впливають на виробничу структуру	Критерії оцінки виробничої структури			Значення ri
		Рівень концентрації виробництва	Рівень спеціалізації виробництва	Рівень кооперації
		Вага критеріїв
		0,41	0,30	0,29
1	Кількість автомобілів у регіоні	0,06	0,40	-	0,15
2	Характер функціонування ринку автомобілів	0,08	-	-	0,05
3	Кількість підприємств технічного сервісу	0,11	-	-	0,06
4	Відстань між підприємствами і споживачами послуг	0,11	0,10	0,13	0,13
5	Умови експлуатації автомобілів	0,07	-	0,14	0,06
6	Структура парку	0,13	-	-	0,07
7	Віковий склад парку	0,10	0,30	0,09	0,16
8	Стан виробничої бази	0,07	-	0,09	0,06
9	Рівень попиту	0,13	0,20	0,17	0,15
10	Рівень централізації послуг	0,14	-	0,27	0,11
	Усього	1,00	1,00	1,00	1,00

Виконані дослідження та отримані результати свідчать про те, що при формуванні організаційно-виробничих структур автосервісних підприємств необхідно враховувати: склад парку автомобілів у регіоні, їх чисельність і віковий склад; рівень спеціалізації виробничої бази; відстань між об'єктами і споживачами послуг; рівень концентрації підприємств і можливості коопераційних зв'язків.

Перелік посилань

1. Управление автосервисом: Учебное пособие для вузов / Под общ. ред. д.т.н., проф. Л.Б. Миротина. – М.: Экзамен, 2004. – 320 с.

2. Марков О.Д. Автосервис: Рынок, автомобиль, клиент. – М.: Транспорт, 1999. – 270 с.