О.В.Чернікова

НДІ біології Дніпропетровського національного університету

ім. Олеся Гончара

Аналіз приживаності рослин роду Spiraea L. в умовах Степового Придніпров’я.

Одним з важливих завдань ботанічних садів є інтродукція декоративних видів природної флори з метою збагачення асортименту квіткових рослин, залучення з світової флори та випробування нових цінних видів рослин, вивчення їх біологічних особливостей та розмноження перспективних видів. Наукові дослідження ресурсів насамперед торкаються проблеми інтродукції та акліматизації рослин, тобто перенесення рослин у конкретні грунтово-кліматичні умови з інших районів, дослідження їх біологічних властивостей, господарча оцінка, розмноження і впровадження у різні галузі виробництва.

На сьогоднішній день місто Дніпропетровськ – це провідний індустріальний центр України з розвинутою металургійною, металообробною, машинобудівельною, коксохімічною, легкою та харчовою промисловістю. Інфраструктура міста дозволяє виділити наступні функціональні зони на його території: промислова зона – 11,3 %, селітебна зона багатоповерхова – 14 %, селітебна індивідуальна зона – 25 %, рекреаційна зона – 17 %.

Основний видовий склад рослин на території області складають ксерофітні трави: злаки родів ковила (Stipa), костриця (Festuca), тонконіг (Koeleria), як домішки виступають дводольні рослини, утворюючі різнотрав’я: гвоздика (Dianthus), волошка (Centaurea), люцерна (Medicago), підмаренник (Galium), cерпуха (Serratula), лабазник (Filipendula), конюшина (Trifolium) та інші, а також деревно-чагарникова рослинність (дуб звичайний, верба біла, клен польовий, липа дрібнолиста, тополя тремтяча, вільха чорна, тополя чорна, ясен звичайний, ліщина звичайна, троянда собача).

Ботанічний сад Дніпропетровського національного університету розташовано на північно-західному відвершку Червоноповстанської балки м. Дніпропетровська на правому березі р. Дніпро. Ця територія являє собою водороздільний балковий ландшафт, з рівнем залягання ґрунтових вод 25 м. Район досліджень знаходиться у нижній течії р. Дніпро, у південно-східній частині України, і належить до степової фізико-географічної зони, яка характеризується помірно-континентальним кліматом. На континентальність клімату вказують значні сезонні коливання погодних умов, про що свідчить величина річної амплітуди температури повітря – 28 ºС у районі досліджень.

Видове і формове різноманіття, широкий спектр декоративних якостей роблять чагарники роду Spiraea L. незамінним елементом міських зелених насаджень [5]. Сьогодні рід таволга Spiraea L. включає найбільш поширені в культурі гарноквітучі листопадні чагарники з прямостоячими або дуговидно розлогими гілками та містить понад 100 видів рослин й охоплює широкий ареал у лісостеповій, степовій та напівпустельній зонах та в субальпійському поясі гір Північної півкулі до Гімалаїв на Євразійському континенті та до Мексики в Північній Америці [2].

Рослини роду Spiraea L. в колекції Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету – інтродуценти за винятком S. crenata, S. hypericifolia.

Протягом усього періоду інтродукції відбувалися зміни видового і кількісного складу колекції [1]. У 2000 р. колекція таволг складається з 30 таксонів, із них 23 види, шість гібридів, одна форма [3]. У 2000–2008 рр. відбувалось поповнення колекції таволг і на 2008 р. кількість їх складала: 44 види, 1 різновид, 17 сортів і форм – всього 61 таксон [4], що представляє усі райони природного зростання роду Spiraea L.

Аналіз відпаду видів проводили за такими критеріями, як кількість висаджених екземплярів дослідних рослин і остаточна кількість на період досліджень.

Із таволг, що тривалий час зростають в Ботанічному саду і складають на цей час колекцію, можна виділити групи залежно від динаміки змін кількісного складу протягом усього періоду інтродукції: перша група – досить висока приживаність рослин (80–100 %, кількість висаджених екземплярів майже не змінилася); друга група – середня приживаність (25–80 %); третя група – низька приживаність рослин (залишилося в колекції до 25 % екземплярів) (табл.).

Таблиця

Ступінь приживаності таволг за період інтродукції в Ботанічному саду Дніпропетровького національного університету

Група успішності
перша група (80 %–100 %)	друга група (25 %–80 %)	третя група (нижче 25 %)
S. blumei	S. trichocarpa	S. chamaedryfolia
S. crenata	S. veitchii	S. henryі
S. micropetala	S. wilsonii	S. × bumalda
S. nipponica	S. chinensis	S. mongolica
S. canescens	S. hypericifolia	S. salicifolia
S. × vanhouttei	S. sargentiana	S. expansa
S. cantoniеnsis	S. japonica	S. × semperflorens
S. gemmata		S. trilobata
S. ferganensis
S. lasiocarpa
S. × billiardii
S. media
S. × blanda
S. menziesii
S. douglasii

На основі проведеного аналізу процесу інтродукції роду Spiraea L. і попередньої оцінки стійкості видів, визначені об’єкти для подальшого інтродукційного дослідження, які представляють усі райони природного зростання роду та мають різний ступінь успішності вегетації в Ботанічному саду Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара. Досліджуваний рід рослин є одним з представлених гарноквітучих чагарників родини Rosaceae Juss.

Література :

1. Гаевая З. И. Краткие итоги интродукции кустарников в Днепропетровском ботаническом саду / З. И. Гаевая // Интродукция растений в Днепропетровском ботаническом саду. – Д.: ДГУ, 1971. С. 8-19.

2. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Ч. 2. Довідник / М. А. Кохно, Н. М. Трофименко, Л. І. Пархоменко та ін.; за ред. М. А. Кохна та Н. М. Трофименко. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 716 с.

3. Зайцева И. А. Итоги интродукции видов рода Spiraea L. в Днепропетровском ботаническом саду / И. А. Зайцева, В. Ф. Опанасенко, А. Н. Винниченко // Современные научные исследования в садоводстве: Материалы 8 Междунар. науч. конф. – Ялта, 2000. – Ч. 1. – С. 52-56.

4. Колекція рослин Ботанічного саду Дніпропетровського національного університету / В. Ф. Опанасенко та ін. – Д.: РВВ ДНУ, 2008. – 224 с.

5. Кохно М. А. Інтродукція деревних рослин в Україні: здобутки й перспективи / М. А. Кохно // Інтродукція рослин. – 1999. – № 1. – С. 27-35.