Матіїв І.М., Ігнатюк
О.В.,
Буковинська державна фінансова академія,
фінансово-економічний факультет, гр. ФК – 36
м. Чернівці
Складові фінансової стійкості страхових
компаній
У процесі опрацювання літературних джерел було проаналізовано сутність і зміст категорії «фінансова стійкість страхових компаній», визначено основині відмінності даної категорії з поміж інших, а також визначено основні складові фінансової стійкості, які безпосередньо її характеризують і розкривають. Як наслідок – сформульовано власне авторське бачення фінансової стійкості страховика та складових які її визначають.
Актуальність. На сучасному етапі страхові компанії, які є регуляторами грошового обігу і посередниками в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів, відіграють важливу роль в фінансово-економічних процесах як України, так і провідних країн світу . Саме вони володіють дієвими важелями впливу на фінансову, виробничу та інші сфери економіки, а їх діяльність впливає на формування й розвиток практично всієї системи відносин в країні.
Якщо розглядати економічне призначення даних структур то, з однієї сторони - це спосіб захисту бізнесу, а з іншої – отримання прибутку, тобто вони мають комерційний характер. Отримання прибутку здійснюється за рахунок вкладення тимчасово вільних грошей у перспективні об'єкти матеріального виробництва, вигідні проекти, на банківські депозити, купівлю акцій підприємств та інше. За таких умов страхування служить важливим фактором стимулювання господарської діяльності, прагненням одержати вигоду, бажанням ризикувати.
Ефективність діяльності страхової компанії визначається багатьма показниками, проте насамперед, фінансовою стійкістю та рентабельністю здійснення господарських операцій, в першу чергу страхових, оскільки основне завдання страхової компанії - забезпечення здійснення страхових виплат при настанні страхових випадків в учасників формування страхового фонду [5].
Дослідження фінансової стійкості належить до найважливіших проблем ринкової економіки, оскільки її відсутність або низький рівень веде до його неплатоспроможності, а у кінцевому результаті - до банкрутства, натомість, високий рівень перешкоджатиме прибутковій діяльності обтяжуючи її надмірними запасами і резервами. Особливо слід звернути увагу на основні складові фінансової стійкості, адже саме вони «формують» її, дають можливість визначити причини порушення цієї стійкості, передбачити їх і, відповідно, вжити заходів щодо їх недопущення чи швидкого реагування.
Отже, питання фінансової стійкості і її основних складових стає все більш актуальним в умовах зростання кількості страхових компаній, розвитку інтеграційних процесів, а також появою нових факторів і чинників які зумовлюють її порушення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фінансова стійкість страховика, зокрема, і її складові знайшли належне місце в численних наукових працях. Так, серед зарубіжних дослідників цього напряму можна назвати групу фахівців міжнародних рейтингових агентств Standart & Poor's, A.M. Best, Fitch.
Основи фінансової діяльності й аналізу страхових компаній розглядали у своїх працях чимало вітчизняних та зарубіжних дослідників. Серед них слід відзначити роботи українських науковців В. Бігдаша, А. Єрмошенка, І. Іванюка, Н. Ткаченка, В. Базилевича, С Науменкової, С Осадця, О. Шевчук, Л. Орланюк-Малицька, праці російських дослідників В. Гомелі, В. Глущенка, А. Жеребка, Н. Кирилової, А. Кудрявцева, Н. Нікуліної, В. Сухова, Т. Федорової та інших. Віддаючи належне здобуткам цих учених, зауважимо, що складові фінансової стійкості досліджено недостатньо. Причина такого стану справ, на нашу думку, полягає в тому, що вони зосередили свою увагу на розмежуванні понять «фінансова стійкість», «платоспроможність» і «фінансова надійність».
Постановка завдання. Завданням даної статті є розкриття суті і значення категорії «фінансова стійкість страхової компанії», аналіз відмінностей фінансової стійкості від інших фінансових категорій, які використовуються у сфері страхування, а також спроба визначити основні складові, що визначають стан і перспективи фінансової стійкості страхової компанії.
Виклад основного матеріалу. Щоб безпосередньо перейти до визначення основних складових фінансової стійкості потрібно визначитись із самим поняттям фінансової стійкості, адже воно, як правило, досить часто трактується залежно від контексту, використання аналітичних методів та рівня систем, що розглядаються. Такий підхід характеризується відсутністю суворої обґрунтованості та чіткості визначень і досить часто стає причиною змішань понять і невизначеності категорії. Як результат – відсутність єдиного підходу до визначення поняття фінансової стійкості, не кажучи вже про фінансову стійкість страхових компаній.
Причинами вищесказаного стало:
- питання фінансової стійкості страхових компаній привернуло до себе увагу вітчизняних науковців і практиків лише після демонополізації страхового бізнесу та активізації розвитку фінансового посередництва;
- усвідомлення особливостей страхового бізнесу порівняно з іншими видами підприємницької діяльності, що зумовило розбіжності у поглядах вітчизняних і зарубіжних науковців;
- специфіка діяльності страхових компаній, особливості формування та використання фінансового капіталу, обчислення фінансових результатів тощо не дозволяють застосовувати до їх діяльності підходи, придатні для інших підприємств.
Сам термін «фінансова стійкість» походить з англійської мови (financial stability) і перекладається як фінансова стабільність або фінансова стійкість. В економічній літературі поняття «стійкість» ототожнюють з поняттями «стабільність», «надійність» і «рівновага», що, в свою чергу, призводить до методологічної некоректності та не сприяє подальшому вдосконаленню дослідження цієї проблематики. При цьому одні вчені економісти ототожнюють терміни «стійкість» і «надійність». Другі вважають що фінансова стійкість є «частковим виявом фінансової надійності страховика» або характеристикою терміна «надійність». Третя група вчених заперечує згаданий вище підхід, визнаючи фінансову надійність похідною від категорії «фінансова стійкість» [1].
Ми підтримуємо останню групу науковців. Отже, спершу доцільно розглянути поняття «стійкість» і «надійність» у їх вузькій (предметній) технічній інтерпретації, з урахуванням положень теорії стійкості, рівноваги і руху механічних систем.
Незаперечно, що стабільність і стійкість є досить близькі поняття та, на відміну від стійкості, яка передбачає здатність системи протистояти силі, стабільність акцентує увагу на здатності до постійного відтворення. Стабільність - це постійна якісна характеристика, стійкість - це те, що здобувається, змінюється в процесі функціонування. Категорія «фінансова надійність» має вужче поняття і проявляється в момент виконання фінансових зобов'язань страховиком, який при цьому перебуває в середовищі зі стабільними параметрами. Фінансово надійною швидше можна вважати таку страхову компанію, яка, перебуваючи в стабільному середовищі, де всі параметри задані наперед і не змінюються з часом, на момент виконання своїх фінансових зобов'язань перед страхувальником має достатні для цього фінансові ресурси.
У Законі України «Про страхування» сам термін «фінансова стійкість» є невизначеним.
В. Сухов під фінансовою стійкістю страхових компаній розуміє не лише здатність компанії розраховуватися по зобов'язанням, а здатність виконувати їх при будь-якій зміні ситуації, при найгіршому для страховика збігу обставин [2].
Натомість, вітчизняний дослідник А. Поддєрьогін вважає фінансово стійким такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів спроможний забезпечити запаси й витрати та не допустити виникнення невиправданої кредиторської заборгованості і своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями [2]. Проте, на нашу думку, дане визначення більш коректно застосовувати для фінансової надійності, оскільки в ньому не враховано
нестабільність параметрів середовища
страхової компанії, що безпосередньо впливає на здатність своєчасно
розрахуватися за своїми зобов'язаннями.
Існує ще чимало поглядів відносно розмежування і ототожнення понять
«стабільність», «надійність» і «рівновага», але не слід зациклюватися на цьому.
Тепер слід розглянути основні складові фінансової стійкості страхових компаній,
які допоможуть краще зрозуміти суть даної категорії і, можливо, остаточно
визначитися на рахунок вивчення даної категорії.
Основою фінансової стійкості страховиків на кількісному рівні оцінки стійкості страхової компанії є показники:
– розмір статутного капіталу;
– наявність гарантійного фонду;
– розмір власних коштів;
– розмір створених страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат;
– співвідношення активів та зобов'язань;
– виконання нормативів по розміщенню страхових резервів;
– рентабельність страхових операцій;
– показники збитковості страхової суми [3].
В Україні аналізом стану показників діяльності страхових компаній та брокерів займається Ліга страхових організацій України. Інформація, яка підлягає моніторингу та аналізу, надається страховиками добровільно. Аналіз здійснюється за такими напрямками:
– показники обсягів діяльності;
– активи;
– ділова активність;
– власний капітал;
– страхові премії;
– отримано платежів по страхуванню;
– отримано платежів по перестрахуванню;
– страхові виплати;
– страхові резерви;
– частки страхових платежів, належні перестраховикам;
– регіональна мережа;
– балансовий прибуток страховика.
Основними складовими фінансової стійкості виступають:
– правильно розраховані страхові тарифи;
– певний достатній обсяг власних коштів, мінімальний розмір яких, за жодних обставин, не використовується компанією для компенсації звичайних передбачуваних флуктуацій у розвитку конкретних ризиків. Цей капітал є вільним від зобов’язань для того, щоб він був наявним на випадок, коли необхідно буде покривати непередбачувані витрати будь-якого походження. Цей мінімальний капітал не може бути використаний також для компенсації витрат, пов’язаних із організацією роботи компанії;
– наявність страхових резервів у розмірах, адекватних сумам взятих на себе зобов’язань, оскільки страхові резерви, по суті, є забезпеченням майбутніх виплат;
– правильне розміщення страхових резервів; з цією метою в компанії розроблені інвестиційна політика та стратегія, якою передбачено диверсифікованість портфеля, ліквідність, доходність та надійність інвестицій;
– наявність збалансованого страхового портфеля;
– якість та стабільність перестрахового захисту та ефективність перестрахування;
– наявність розвиненої філіальної мережі.
Підвищення ефективності всіх напрямків діяльності вимагає від страхової компанії розробки і реалізації комплексу економічних, соціальних заходів з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій.
Отже, складові фінансової стійкості є визначальними факторами у її
регулюванні, що зумовлює необхідність приділення розгляду даного питання більше
уваги з боку науковців.
Висновки. Діяльність страхової організації - це комплекс взаємопов'язаних процесів, які залежать від багатьох факторів, а специфіка заставляє брати до уваги взаємодію усіх та вплив кожного. Фінансова стійкість страхових компаній, як показних ефективності її діяльності, заслуговує більшої «уваги» з боку науковців. Розбіжності у трактуванні, визначенні основних складових і факторів впливу не дають можливості підійти до даного питання на пряму. Зокрема слід і надалі звертати увагу на самих складових стійкості, адже саме вони є ключовими елементами ефективності діяльності будь-якого підприємства, зокрема і страхової компанії. Саме вони часто по-різному впливають на результати діяльності: одні - позитивно, інші - негативно. Негативний вплив одних складових може знизити або навіть знищити позитивний вплив інших. Ступінь їх впливу залежить і від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться підприємство, яке аналізується, від компетенції та професіоналізму його менеджерів. Досвід свідчить, що значна частина не удач пов'язана з недосвідченістю або некомпетентністю менеджерів, з їх невмінням брати до уваги стан та зміни внутрішнього і зовнішнього середовища.
Список використаних джерел:
1. Баранова В. Проблеми функціонування страхової системи України в умовах фінансової кризи / В. Баранова // Економіст. – 2009. –№11. – с. 21-23
2. Ткаченко Н. Фінансова стійкість страхових компаній: теоретичні підходи / Н. Ткаченко // Фінанси України. – 2009. –№6. – с. 104-121
3. Шірінян Л. Фінансова надійність і фінансова стійкість страховиків / Л. Шірінян // Актуальні проблеми економіки. – 2007. –№9. – с. 173-178
4. Примак Т. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 4-те вид., стер. / Т. Примак – К.: Вікар, 2006. – 219 с.
5. Осадець С. Страхування: Підручник / С. Осадець – К.: КНЕУ, 1998.- С. 457.
6. Шумелда Я. Страхування: Підручник / Я. Шумелда – Тернопіль: Джура, 2004. - с. 39.