Матіїв І.М.,

Буковинська державна фінансова академія,

фінансово-економічний факультет, гр. ФК – 36

м. Чернівці

Особливості удосконалення управління підприємством у сучасних умовах

У статті розглянуто особливості управління підприємством у сучасних умовах, а також основні шляхи щодо його удосконалення.

Ключові слова: інтелектуальний капітал, інформаційна система, управління, удосконалення управління.

The article discusses the features of enterprise management in modern conditions, and the main ways for its improvement.

Keywords: intellectual capital, information systems, management, management improvement.

Актуальність. Сучасні умови бізнесу, які змінюються, наприклад, глобалізація ринків при високій інтенсивності конкурентної боротьби й можливостях пропозицій нових виробничих та інформаційних технологій, заставляють майже всі підприємства не тільки виробляти нові продукти, задовольняти більш широкий спектр потреб споживачів, а й значну увагу приділяти питанню налагодження і удосконалення управління на підприємстві. Це дасть змогу ефективніше використовувати наявні ресурси і максимально розкрити потенціал даного підприємства роблячи його конкурентоздатним.

Вищезазначене вимагає розробки нової концепції управління, комунікації і співробітництва, найважливішими елементами якої мають стати: наукове обґрунтування управлінського процесу, використання людського потенціалу як джерела генерування ідей і основного елемента управління, новітніх комунікаційних технологій і досягнень НТП, а також побудова нової організаційної структури управління, яка б відповідала умовам сьогодення.

Отже, питання удосконалення управління підприємством стає все більш актуальним в умовах розвитку бізнесу, зростання конкурентної боротьби, глобалізації ринків і в умовах обмеженості ресурсів, і безмежності потреб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам управління присвячені праці теоретичного та прикладного характеру (досліджується загально-управлінська філософська проблематика, організаційні, правові, соціальні, економічні, технологічні та психологічні аспекти управління).

Управління підприємствами були і є об'єктом дослідження багатьох зарубіжних науковців: Р. Акоффа, П. Друкера, Р. Коха, М. Мескона, Дж. Обер-Кріє, Ф. Тейлора, А. Файоля, Р. Холла [5, c.138].

Серед вітчизняних науковців проблемою необхідності удосконалення управління підприємством займаються О. Шапуров, І. Яненкова, С. Іванов, В. Гордієнко, Т. Циба, питанням прийняття управлінських рішень – В. Шилова, роль керівництва, механізми та інструменти ефективного управління розглядаються В. Байцимом і В. Ткачуком. Віддаючи належне здобуткам цих учених, зауважимо, що питання удосконалення управління у них має описовий характер, що зумовлено широтою даного питання і його специфічністю.

Постановка завдання. Враховуючи зазначене вище, доцільно провести дослідження теоретико-методологічних аспектів категорії «управління» на основі комплексного системного підходу,  визначення необхідності удосконалення управління на підприємстві, шляхів і методів досягнення цього та основних проблем, які стоять на шляху удосконалення.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні характерною рисою розвитку економіки є глибокі зміни в усіх її сферах, що впливають на систему управління. Управлінську систему підприємства необхідно розглядати як динамічний процес, бо її форми, методи і функції перебувають під впливом багатьох факторів: масштабу підприємства, рівня прибутковості і конкурентоспроможності і т.д.

Ф. Тейлор визначає управління як мистецтво знати точно, – що слід зробити і як це зробити найкращим і найдешевшим способом.

Натомість Ф. Покропивний у своєму підручнику під управління розуміє вплив на працівників з метою досягнення цілей, що стоять перед підприємством і його працівниками, це особлива сфера економічних відносин, що має свою логіку розвитку [4].

Правильна організація управління повинна забезпечити належне здійснення зв'язків на підприємстві. Вона повинна створити умови для досягнення мети підприємства при найменших витратах. Організація управління повинна володіти великою гнучкістю і бути пристосованою до особливостей людей.

Розглядаючи удосконалення управління ми б хотіли звернути увагу саме на організацію адаптивної системи управління підприємства, використання інформаційних технологій, інформаційних систем, а також на управління інтелектуальним капіталом підприємства.

Для початку, слід відзначити, що ефективность організації управління полягає в пристосуванні її до мети, що стоїть перед підприємством. Так, форми адміністративної організації державного і приватного підприємства можуть значно відрізнятися один від одного.

Останнім часом у вітчизняній економіці все актуальнішими стають процеси управління нематеріальними ресурсами, зокрема трудовими, що обумовлено розвитком законодавчої бази, збільшенням різноманітності форм власності, процесами глобалізації і міжнародними інтеграції.

Персонал є головним елементом всієї системи управління підприємством, який в один і той же час може виступати як об'єкт, так і суб'єкт управління.

Управління персоналом виступає як безперервний процес, направлений на цільову зміну мотивації людей, щоб добитися від них максимальної віддачі, отже, досягнення високих кінцевих результатів.

Недосконалість механізму управління персоналом як особливим видом ресурсів - трудовим - негативно позначається на ефективності його використовування в умовах нестабільної економіки, тому використання адаптивних підходів до організації ефективної взаємодії трудових ресурсів - персоналу підприємства з його знаннями, уміннями і творчими здібностями, є необхідною умовою ефективного управління підприємством в цілому.

Не менш важливе значення в організації управління посідає використання інформаційних систем. Інформаційна система (ІС) – це комплекс пов'язаних між собою елементів із приймання, накопичення, опрацювання, збереження, передавання інформації в певній функціональ-но спеціалізованій сфері функціонування підприємства [5].

В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

-  задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

-  задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

-  задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж.

Причини, що спонукають організації впроваджувати інформаційні системи, з одного боку обумовлюються прагненням збільшити продуктивність повсякденних робіт чи усунути їх повторне проведення, а з іншого боку бажанням підвищити ефективність управління діяльністю організації за рахунок прийняття оптимальних та раціональних управлінських рішень. Перша причина доволі прозора і для її реалізації достатньо впроваджувати стандартизовані системи обробки інформації.

Основне завдання інформаційної системи управління полягає у підпорядкуванні всіх внутрішніх процесів головним цілям організації. Для цього необхідно скоординувати процеси, пов’язані з діяльністю організації таким чином, щоб вони максимально забезпечували виконання поставлених задач в єдиному інформаційному полі. Тільки таким чином інформаційна озброєність організації починає безпосередньо впливати на ефективність її діяльності.

До основних напрямків автоматизації інформаційно-управлінської діяльності в організаційних структурах відносять:

- автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки тексту, автоматизацію обміну інформацією через різноманітні види комунікацій (які включають АТС підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати, відеоінформаційні системи);

- автоматизацію діяльності менеджерів на базі комп’ютерних систем комплексних інформаційних систем, які надають допомогу в прийнятті рішень, та електронних секретарів, що дозволяє підвищити рівень організації праці менеджерів на якісно вищий щабель.

Впровадження інформаційних систем дозволяє менеджеру отримувати оперативний доступ до довільної нагромадженої інформації з тим, щоб в подальшому ефективно її використовувати для вирішення поставлених задач (в сферах аналізу маркетингу, фінансів, тощо).

Від ефективності інформаційного обміну залежить можливість паралельного виконання різних етапів діяльності і у вирішальній мірі можливості децентралізації управління. Ключові рішення удосконалення ІСУП приймаються шляхом визначення потреб і обсягів інформації в кожному конкретному випадку на кожному рівні управління, встановленні замкнутої двохсторонньої лінії між рівнями управління, і забезпеченні автоматизації оброблення та інтеграції інформації [6].

Щодо зростання інтелектуального капіталу та ефективність його використання визначають перспективи щодо розвитку економіки тієї чи іншої країни. Сьогодні інтелектуальний капітал набуває значення стратегічного фактора економічного розвитку не тільки в постіндустріальних державах, але й в Україні.

Механізм управління інтелектуальним капіталом має, насамперед, організаційно-економічну природу, що робить гносеологічно і, відповідно, термінологічно вірною назву "організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом" [2].

Таким чином, можна сформулювати визначення: організаційно-економічний механізм управління інтелектуальним капіталом підприємства являє собою систему елементів (цілей, функцій, методів, організаційної структури і суб'єктів) та об'єктів (видів інтелектуального капіталу) управління, в якій відбувається цілеспрямоване перетворення впливу елементів управління на необхідний стан або реакцію інтелектуальних ресурсів, яка має вхідні впливи у формі зовнішніх вимог і результуючу реакцію у вигляді економічного ефекту.

Висновки. Теорія управління має свій, тільки їй властивий предмет досліджень – вона вивчає закономірності організації управлінського процесу і стосунки між людьми, які виникають під час цього процесу; визначає методологічні прийоми, які відповідають специфіці об'єкту досліджень, розробляє систему та методи активної дії на об'єкт управління і визначає спо-соби передбачення і прогнозування процесів, які вивчаються.

В даній роботі було розглянуто особливості удосконалення управління підприємством у сучасних умовах, а також визначено, що потрібно зробити задля цього удосконаленняі. Зокрема, було запропоновано використання адаптивної системи управління підприємством, особливу увагу було приділено інформаційним системам і управлінню інтелектуальним капіталом підприємства.

Аналіз сучасних публікацій з економіки показує, що їх автори вважають підприємство об'єктом дослідження, який наперед визначений. Вони не визнають потреби з'ясовувати нові особливості цього об'єкта, які ускладнюють управління ним. А проблеми виникають саме через те, що керівники не враховують глибоких змін як внутрішньої сутності підприємства, так і його функцій.

Отже, потрібно зрозуміти управління і менеджмент - це і наука, і мистецтво. Вони розвиваються як теорія і практика, вимагають, з одного боку, постійного спостереження за ситуаціями та процесами, що відбуваються на підприємстві, з іншого, - постійного ознайомлення з останніми досягненнями науки і, відповідно, удосконалення.

Література:

1. Байцим В. Механізми та інструменти ефективного управління підприємствами в умовах світової фінансової кризи / В. Байцим, С. Самара // Світ фінансів. – 2009. - №2. С. 57-63.

2. Гордієнко В. Удосконалення системи управління за допомогою функціонально-вартісного аналізу / О. Гордієнко // Вісник Буковинської державної фінансової академії. – 2009. - №2. С. 34-38.

3. Іванов С. Концептуальні питання вдосконалення управління підприємством // Держава та регіони. – 2009. - №5. С. 69-73.

4. Покропивний С. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С. Покропивного. – К.: КНЕУ, – 2006. – 541с.

5. Талюпа Н. Сучасні підходи до удосконалення технології управління / Н.Талюпа // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – №8. – С. 49-50.

6. Шануров О. Суть, роль і об’єктивна необхідність удосконалення управління / О. Шануров // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8.

С. 138-146.