Студенти ІІІ курсу: Кушнірюк В.К., Матіїв І.М.

Буковинська державна фінансова академія

РОЗВИТОК МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Стаття розкриває види митних режимів, розвиток митного регулювання зовнішніх відносин в Україні на сучасному етапі. А також в ній наводяться основні напрямки митної політики на майбутнє.

Ключові слова: митний режим, митна політика, мито.

The article reveals the types of customs regimes and customs regulation of the development of foreign relations in Ukraine today. And there are the main areas of customs policy for the future.

Keywords: customs regulations, customs policy, customs duty.

На сучасному етапі у правовій системі України підвищується роль митного законодавства як однієї з найбільш динамічних галузей вітчизняного права, яка суттєво впливає на формування нової системи правових відносин, становлення в Україні суверенної, незалежної, демократичної, правової держави, дієздатних суб’єктів зовнішньоекономічних відносин і міжнародної торгівлі

Актуальність теми. Мито і митні режими на сьогодні є головними інструментами державного регулювання рівня товарообороту через митний кордон. Звідси випливає роль митних режимів, зокрема як інституту і головного інструменту, що має виконувати завдання митного регулювання. Слід відмітити, що від ефективного митного регулювання залежить стабільність внутрішнього ринку, економічні показники та доход бюджету нашої держави.

Аналіз публікацій науковців. Проблеми пов’язані з суспільними відносинами, що склалися в сучасній митно – правовій галузі постійно перебувають у центрі уваги науковців, зокрема можна виділити таких: О.Ф.Андрійко, О.М.Бандурка, Р.А.Каложний, О.П.Рябченко, А.Мостовий, В.В.Філатов та інші. Важливо відмітити, що А.Мостовий висуває свою думку відносно розгляду проблематики митного регулювання науковцями, а саме: «проблеми функцій митних режимів не є досить популярною темою і українській доктрині. Вона досліджується обмеженою кількістю науковців, зокрема О.П. Гребельник, В. Єгиазарова та інші. Більше теоретичних розробок щодо цієї теми здійснили іноземні автори, зокрема російський А.Н.Козирін, польські – В.Войтовіч, А.Кусь тощо» [5,90].

Виклад основного матеріалу. Україна є самостійно незалежною державою, а отже – самостійним суб’єктом світового економічного співтовариства, тому має і веде зовнішньоекономічну діяльність, яка потребує державного регулювання. Таке регулювання здійснюється з метою захисту економічних інтересів держави, створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності стосовно розвитку всіх видів підприємницької діяльності, заохочення конкуренції

Як суверенна держава, Україна самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу, яка є складовою частинкою її зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності.

Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні [4,29].

Стаття 2 Митного кодексу України визначає митну політику, як систему принципів та напрямків діяльності держави в сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно – тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі [1]. Аналізуючи це твердження, митну політику можна сприймати як сукупність заходів, спрямованих на виконання митними органами покладених на них функцій.

Слід сказати, що розробка напрямів митної політики та механізмів її реалізації є виключним правом держави, а складність процедури її розробки полягає в важливому значенні для країни. Сьогодні митне законодавство набуває принципово нової ролі, оскільки увага науковців та політиків переводиться з контрольних та фіскальних функцій до суто регулятивних і правозахисних. Митне законодавство створюється у вигляді підґрунтя, на якому повинно здійснюватись митне регулювання.

Митне регулювання нашої держави включає в себе застосування митних режимів, стягування мита. За допомогою митних режимів втілюється в життя однаковою мірою приватний та публічний інтереси. Через фіскальну функцію реалізується публічний інтерес, оскільки відбувається наповнення державного бюджету. Стимулююча функція слугує для приватного інтересу, адже спрямована на забезпечення основних прав та свобод громадян. З метою здійснення функції можна спостерігати одночасну реалізацію інтересів приватного та публічного, оскільки охорона національного ринку має велике значення як для держави загалом, так і для кожного окремого суб’єкта.

Митне регулювання окрім забезпечення інтересів, має істотний вплив на зовнішню торгівлю вітчизняних та іноземних підприємців, котрі нарощують свій економічний потенціал.

Проте крім позитивних аспектів нашого митного регулювання, воно має негативні проблеми. Як стверджує А.Мостовий в Україні повинен діяти Інститут митних режимів, який зараз є в ЄС і виступає важливим інструментом регулювання рівня зовнішньоекономічної діяльності. Доктринальні розробки в рамках цього інституту відбуваються з врахуванням головного призначення цього інституту та в рамках оновлення, удосконалення митного регулювання, митної політики тощо[5,93].

Кожен з нас, хто стикався з митним контролем погодиться, що зараз за умов розвитку зовнішньоторговельних відносин, туризму, поширення міграції трудових ресурсів, капіталів, участі у процесах міжнародної митної інтеграції митне регулювання істотно ускладнюється й потребує застосування новітніх форм і методів, а також високої професійної підготовки митних службовців.

Про недосконалість митної політики України свідчать також:

– значна частка у загальному обсязі товарообігу товарів, що переміщуються контрабандним шляхом. Серед загальної кількості порушених у зв’язку з цим справ третина стосується промислових товарів, сировини та матеріалів, 25,5% – продовольчих товарів і сільгосппродукції (грошовий еквівалент 34,2 млн. грн.);

– збереження загрозливої ситуації з контрабандою наркотичних засобів та зброї. У 2008 - 2009 роках почастішали спроби переміщення через митний кордон України дуже небезпечних для життя й здоров’я громадян товарів. Так, митними органами було виявлено 546 випадків незаконного переміщення зброї та 800 спроб – наркотичних засобів (вилучено 533,6 кг наркотичних речовин);

– учинення правопорушень у сфері інтелектуальної власності (незаконне переміщення через митний кордон України дисків для лазерних систем зчитування й іншої аудіовізуальної продукції). У 2008 - 2009 роках митними органами припинено 140 спроб незаконного переміщення компакт-дисків на суму 229 тис. грн. Основними осередками цих правопорушень є: під час увезення такої продукції в Україну – російсько-українська ділянка кордону, під час вивезення з України – польсько-українська ділянка;

– та інші [3,32].

Виходячи з названих проблем митного регулювання слід відзначити основні перспективні шляхи їх вирішення. На сучасному етапі розвитку нашої країни всі науковці (В.В.Філатов, Коцан Н.Н, Коваль Г.І.) запропонували такі основні шляхи або напрямки митної політики (звідси і митного регулювання):

- створити сприятливі нормативно-правові умови розширення прав митних органів у частині доступу до інформації, що міститься в базах даних інших органів державної влади;

- забезпечити умови для ширшого застосування принципів постаудитконтролю у здійсненні митного контролю та поступового відходу від практики стовідсоткового фізичного огляду товарів;

- розробити національну концепцію створення та функціонування уповноважених операторів торгівлі з метою підвищення безпеки переміщення міжнародних вантажів і створення вигідних умов для учасників зовнішньоекономічної діяльності. Статус уповноваженого оператора мають отримувати суб’єкти ЗЕД, які відповідатимуть законодавчо встановленим критеріям (такими критеріями можуть бути: відсутність недобросовісних дій під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, відсутність недостовірної та суперечливої інформації у товаросупровідних та фінансових документах, відсутність незаконних дій під час здійснення ЗЕД тощо). Отримання статусу передбачає для уповноваженого оператора торгівлі такі вигоди: значне спрощення процедур митного оформлення товарів, зменшення витрат на бюрократичне оформлення шляхом скорочення переліку обов’язкових документів, зменшення витрат на проведення процедур із розмитнення товарів тощо. Має бути передбачена можливість втрати статусу уповноваженого суб’єкта через недобросовісні дії із внесенням його до переліку суб’єктів підвищеного ризику Держмитслужби;

- розробити програму реформування процедур митного оформлення, що ґрунтується на цілковитій автоматизації процесів, упровадженні методик управління ризиками, профілювання й вибірковості. Для цього посилити взаємодію з іноземними експертами з метою запозичення відповідного зарубіжного досвіду;

- розширити застосування системи управління ризиками, що об’єднує індикатори ризику, розроблені в рамках діяльності митних та прикордонних органів, а також забезпечити відповідність цієї системи на оперативному рівні рамковим стандартам безпеки та спрощення світової торгівлі ВМО. Для цього необхідно забезпечити єдині стандарти обміну даними на міжвідомчому рівні між українськими правоохоронними та іншими відповідальними органами, які здійснюють моніторинг і контроль зовнішньоекономічних операцій, а також володіють оперативною інформацією;

- створити єдину систему використання попередньої інформації відповідно до положень Рекомендацій щодо інформаційних технологій Кіотської конвенції та Рекомендацій з інтегрованого управління ланцюгом постачання товарів Всесвітньої митної організації з метою оперативного виявлення потенційно небезпечних вантажів та запобігання наслідкам увезення недоброякісної, екологічно-, санітарно- й іншої небезпечної продукції ще на початковій стадії руху [2, 34; 7, 26].

Висновки. Україна будує демократичну, соціальну, правову державу, і процеси, які відбуваються в суспільстві, під час налагодження господарських зв’язків, у зовнішньоекономічних відносинах, що виникають і будуються на нових засадах, мають перебувати під державним контролем. Регулювання зовнішніх відносин з країнами на сьогодні має певні проблеми, які потрібно вирішити шляхом залучення органів влади. Важливо відмітити, що істотним для цього є прислухатися до думки науковців, які досліджують цю проблематику роками.

Список використаної літератури:

1. Митний кодекс України

2. Гречаний Д.М. Міжнародно – правове регулювання митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) // Митна справа, 2009. - №4(64). – С.30 – 36.

3. Голишева Л.В., Шаповалов О.О. Мито – тарифна політика України на сучасному етапі // Економіка: Фінансові відносини, 2009. - №12. – С.31 – 33.

4. Дубнюк Е.М. Мито як категорія економічної теорії // Формування ринкових відносин в Україні, 2008.- №5. – С.28 – 34

5. Мостовий А. Функції митних режимів: порівняльна характеристика з митним правом ЄС // Вісник Львів.Ун-ту, 2008. – Вип.47. – С.90 – 95.

6. Харченко К.В. Митна політика України на сучасному етапі // Економіка: Фінансові відносини, 2009. - №12. – С.22 – 25.

7. Філатов В.В. Напрямки сучасної митної політики // Митна справа, 2009. - №4(64). – С.24 – 30.