Ткаченко О.С.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Значення платоспроможності в АПК

Певна частка суб’єктів господарювання в аграрній сфері збиткові, тобто не може вчасно виконувати свої зовнішні і внутрішні зобов’язання. Все це зумовлене зростанням кредиторської та дебіторської заборгованостей, недосконалістю податкового законодавства по підношення до сільськогосподарських підприємств, дефіцитом фінансових ресурсів, скороченням виробничих потужностей.

Необхідність оцінки платоспроможності агропромислових підприємств, яка забезпечує стабільне фінансове становище на ринку товарів та послуг, в даний час є актуальним.

Важливою характеристикою фінансової стійкості є платоспроможність підприємства, яка забезпечує обігові активи довгостроковими джерелами формування. Платоспроможним є таке підприємство, у якого активи перевищують зовнішні зобов’язання.

В умовах ринкових відносин платоспроможність агропромислових підприємств вважається найважливішою, умовою їх господарської діяльності і характеризується своєчасністю платежів і дотриманням фінансових зобов’язань за рахунок наявних грошей і коштів та активів, які можна швидко мобілізувати [2].

Важливим фактором, що впливає на платоспроможність аграрних підприємств, є нерівномірність отримання доходів протягом технологічного циклу виробництва сільськогосподарських культур, сезонний характер виробництва, кліматичні умови. спричиняє низький рівень ліквідності. Підприємства АПК виробники сільськогосподарської продукції перебувають у складній ситуації. Це пояснюється тим, що кошти за реалізовану продукцію надходять до сільськогосподарських підприємств не відразу, а через певний відтинок часу.

Ковальова В.В. зазначає, що «Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових ресурсів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення» [1]. Точніше визначення М.М. Крейніної: «Платоспроможність - це наявність у підприємства коштів, достатніх для сплати боргів за всіма короткостроковими зобов’язаннями й одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва та реалізації продукції» [3]. Автори значну увагу приділяють короткостроковим зобов’язанням і не враховують довгострокові зобов’язання які підприємству необхідно буде сплатити так чи інакше.

Зокрема деякі автори такі як І.І. Мазурова, розглядаючи питання сплати довгострокових зобов’язань, відносять «до короткострокових зобов’язань... довгострокові кредити та позики, що підлягають погашенню в найближчий період» [5].

Деякі вчені такі як Е.І. Уткін стверджують, що «одним із найважливіших критеріїв фінансового стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміють здатність підприємства вчасно й повністю розраховуватися за своїми довгостроковими зобов’язаннями» [6]. Така точка зору викликає сумнів, бо значну частину від загальних зобов’язань займають поточні платежі. Банки не зацікавленні в наданні сільськогосподарським підприємствам довгострокових кредитів через високий рівень ризиків кредитування сільського господарства. Це зумовлене сезонністю виробництва.

Найтиповішим на нашу думку є визначення АД. Шеремета: «... платоспроможність підприємства визначається як здатність покриття усіх зобов’язань підприємства (короткострокових та довгострокових) усіма активами» [7]. Недоліком у визначенні є те, що воно не враховує відтворювального процесу.

Для визначення стану платоспроможності підприємства використовують аналіз ліквідності суб’єкта господарювання. Ліквідність можна розглядати як час, необхідний для продажу активу, або як суму, одержану від продажу активу. Ці аспекти тісно пов’язані між собою: актив можна реалізувати швидко і за короткий час, але зі значною знижкою в ціні.

Отже, поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є місткішим, адже від ступеня ліквідності залежить платоспроможність [4].

На даному етапі платоспроможність аграрних підприємств є найважливішою умовою їхньої фінансово господарської діяльності.

На нашу думку платоспроможність – це можливість своєчасно здійснювати поточні зобов’язання у визначений термін за рахунок за допомогою ліквідних активів.

Ліквідність можна вважати характеристикою платоспроможності оскільки її основу становлять активи, які мають різний ступінь ліквідності.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ковалев В.В. Введение в финансовнй менеджмент. - М.: Финансы и статистика. - 2000. - С. 217.

2. Ковальчук Т.М. Оперативний аналіз в управлінні агропромисловим виробництвом: Монографія. - К.: ІАЕ. - 2001. - С. 168.

3. Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промьішленности, строительстве и торговле. - М.: АО «ДИС», «МВ - Центр». - 1994. - С. 14.

4. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. - К.: К.НЕУ. - 2001. - С. 245-251.

5. Мазурова Й.Й. и др. Лекции по анализу хозяйственной деятельности / Мазурова Й.Й., Астапенко З.Н., Брилева Н.Д. - СПб. - 1993. - С. 24.

6. Уткин З.И. Финансовьій менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Издательство «Зеркало». - 1998. - С. 216.

7. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА - М. - 1999. - С. 165.