К.е.н. Мехеда Н. Г.

Черкаський  національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна  

ПРО ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ  НЕПРИБУТКОВИМИ ФІНАНСОВИМИ  ОРГАНІЗАЦІМИ

 

Фінансова діяльність   набуває більш універсальних форм.  Актуальним  стає  вивчення   діяльності  неприбуткових фінансових організацій, зокрема особливостей управління ними.

Відповідно до  ч. 1 ст. 52 ГК України некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Отже, ознаками некомерційної господарської діяльності є самостійність, систематичність, здійснення її суб’єктами господарювання, відповідна спрямованість.

В такому розумінні вирізняються саме  небанківські установи; страхові компанії та пенсійні фонди; кредитні спілки, неприбуткові організації. Питання особливостей  управління  неприбутковими фінансовими установами вивчено недостатньо.

Наприклад,  поняття „недержавний пенсійний фонд”  (далі — НПФ) не є абсолютно новим для українських реалій.  В Україні існує законодавче визначення НПФ: це — юридична особа, створена відповідно до Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду… (ст. 1 Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”).

Існують  типові моделі управління НПФ : автономні та неавтономні. Усі автономні пенсійні фонди мають орган управління чи адміністратора, який є особою (особами), відповідальною за здійснення операцій фонду. Орган управління може бути внутрішнім чи зовнішнім, залежно від юридичної форми організації фонду. Він може здійснювати оперативні завдання самостійно або делегувати їх здійснення іншим особам, включаючи таких надавачів послуг, як консультанти, актуарії, управляючі активами.

НПФ України є автономними, інституційними, оскільки є юридичними особами, та створеними у корпоративній формі, тому що пенсійні активи належать учасникам на праві власності.

З позицій  менеджменту модель управління діяль­ністю страхової компанії  слід розглядати з точки зору по­будови оптимальної організаційної структури управління стра­ховика.

Для того щоб відповідати основним завдання розвитку бізнесу страхової компанії, організаційна структура має поєднувати у со­бі різні за своєю природою чинники — цілі й стратегії організа­ції, особливості її бізнес-процесів, кваліфікацію персоналу, стиль управління топ-менеджменту, відносини у колективі тощо. У зв'язку з цим на практиці не існує єдиної теорії моделювання управління діяльності страховиків.

Основні вимоги до оптимізації  управління страхової компанії:

      - вона має бути зрозумілою не тільки управлінському персо­налу, але й звичайним співробітникам;

      - зміни потрібно обов'язково прив'язати до процесу бізнес-планування;

        - зміни  не­обхідно здійснювати в рамках досягнення конкретної мети, ви­раженої в планових показниках;

        - необхідно  передбачити всі внутрішні особливо­сті компанії: неформальні зв'язки, рівень кваліфікації конкретних фахівців  тощо.

      Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки

Найвищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують:

спостережну раду, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;

ревізійну комісію , яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;

правління кредитної спілки, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;

кредитний комітет — орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки.

За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

Таким чином, результативність діяльності неприбуткової фінансової установи залежить від вибору організаційної структури, що відповідає вимогам фінансової сфери. Найкраща структура - та, яка дозволяє організації найбільше ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно й доцільно розподіляти й направляти зусилля своїх співробітників на досягнення поставлених цілей з найбільшою віддачею. Структура управління забезпечує стабільність, стійкість управлінської системи, завдяки чому вона зберігає свої властивості при зміні зовнішніх або внутрішніх умов.

      Не існує єдиної стратегії діяльності для всіх неприбуткових організацій, як і немає єди­ної універсальної системи  управління. Кожна така організація  є унікальною, через це процес розробки  системи управління окремої організації є унікальним.

        

         Література:

1.Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року

2. Закон  України „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 року.

        3. Грушка В.І. Пенсійна система України: Навч. посіб. – К.:Кондор, 2006. – 336 с.