Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Польовик Яна, Польовик Анна

Науковий керівник: Богацька Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Формування основного капіталу підприємства

В даній статті висвітлено основний зміст капіталу підприємства, процес його формування та підвищення ефективності залучення грошових ресурсів. Запропоновано власне ставлення до оптимізації структури капіталу з позицій забезпечення умов подальшого ефективного його використання.

Дослідженням даного питання займались проф. Кірейцев Г.Г., Воробйов Ю.М., Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецький С.О., Нестеренко Н.В., Терещенко О.О., Блaнк І. О. та інші. На нашу думку, дане дослідження потребує більш ґрунтовного аналізу та подальших розробок з метою застосування у практичній діяльності підприємств.

Постановка завдання лежить у відсутності глибоких досліджень формування основного капіталу підприємств залежно від організаційно-правових форм діяльності та необхідність визначення особливостей різних джерел формування ресурсів підприємства і оптимізації накопичення всього капіталу.

Фінансові ресурси підприємства - це кошти, які знаходяться в його розпорядженні. Вони можуть бути спрямовані на розвиток виробництва, утримання об'єктів невиробничої сфери, створення резервів. Та частина фінансових ресурсів, що направляється на розвиток виробничо-комерційного процесу, являє собою капітал у його грошовій формі[3].

Таким чином, фінансовий капітал - це частина фінансових ресурсів підприємств, за допомогою якої підприємство створює додану вартість.

Загальна формула капіталу:

Г- Т- Г¹, (1)

де, Г - кошти, авансовані інвестором;
Т - товар (куплені засоби виробництва, робоча сила і тощо);
Г¹ - кошти, отримані інвестором від продажу продукції, включаючи додаткову (додану) вартість.

Капітал повинен знаходитися в постійному обороті. Чим більше за рік оборотів капіталу, тим більше прибуток в інвестора. До структури капіталу входять кошти, які були вкладені в основні фонди, нематеріальні активи, оборотні фонди, фонди обороту.

Фінансові ресурси підприємства утворюються за рахунок цілого ряду джерел. Серед них є власні, позикові і притягнуті. Джерелами фінансових ресурсів є: прибуток, амортизаційні відрахування, кошти від продажу цінних паперів, пайові й інші внески юридичних і фізичних осіб, кредити, кошти від реалізації страхового поліса і тощо[2].

Основною метою формування капіталу підприємства є залучення достатнього обсягу його для фінансування придбання необхідних активів, а також оптимізація його структури з позицій забезпечення умов подальшого ефективного використання. Початковим етапом управління формуванням капіталу підприємства є визначення потреби в необхідному його обсязі. Початковим етапом управління формуванням капіталу підприємства є визначення потреби в необхідному його обсязі. Недостатній обсяг формування капіталу на цьому етапі істотно подовжує період відкриття та освоєння виробничих потужностей нового підприємства, а в ряді випадків взагалі не дає можливості почати його операційну діяльність. У той же час надлишковий обсяг формованого капіталу призводить до подальшого неефективного використання активів підприємства, знижує норму прибутковості цього капіталу. У зв'язку з викладеним, визначення загальної потреби в капіталі створюваного підприємства носить характер оптимізаційних її розрахунків. Оптимізація загальної потреби в капіталі створюваного підприємства є процес розрахунку реально необхідного обсягу фінансових коштів, які можуть бути ефективно використані на початковій стадії його життєвого циклу[4].

Оптимізація загальної потреби в капіталі створюваного підприємства досягається різними методами, основними з яких є наступні.

1. Балансовий метод оптимізації загальної потреби в капіталі ґрунтується на визначенні необхідної суми активів, що дозволяють новому підприємству розпочати господарську діяльність.

2. Метод аналогій заснований на встановленні обсягу використовуваного капіталу на підприємствах-аналогах. Підприємство-аналог для здійснення такої оцінки підбирається з урахуванням його галузевої приналежності, регіону розміщення, розміру, використовуваної технології, початковій стадії життєвого циклу і ряду інших факторів.

Характеризуючи цей метод оптимізації загальної потреби в капіталі слід відзначити певну складність його використання в силу недостатніх можливостей адекватного підбору підприємств-аналогів по всіх значимим параметрами, що формує обсяг необхідного капіталу.

3. Метод питомої капіталомісткості є найбільш простим, однак дозволяє отримати найменш точний результат розрахунків. Цей розрахунок ґрунтується на використанні показника «капіталомісткість продукції», який дає уявлення про те, який розмір капіталу використовується в розрахунку на одиницю виробленої (або реалізованої) продукції[1].

Використання даного методу розрахунку загальної потреби в капіталі для створення нового підприємства здійснюється лише на попередніх етапах, до розробки бізнес-плану. Цей метод дає лише приблизну оцінку потреби в капіталі, оскільки показник середньогалузевої капіталомісткості продукції суттєво коливається в розрізі підприємств під впливом окремих факторів. Основними з таких факторів є:

§ розмір підприємства;

§ стадія життєвого циклу підприємства;

§ прогресивність технології, що використовується;

§ прогресивність використовуваного обладнання;

§ ступінь фізичного зносу обладнання;

§ рівень використання виробничої потужності підприємства та ряд інших.

Тому більш точну оцінку потреби в капіталі для створення нового підприємства при використанні цього методу розрахунку можна отримати в тому випадку, якщо для обчислення буде застосовано показник капіталомісткості продукції на діючих підприємствах-аналогах (з урахуванням перерахованих вище факторів).

Перевагою цього методу оптимізації загальної потреби в капіталі створюваного підприємства є те, що він автоматично задає показники капіталовіддачі підприємства на стадії його функціонування.

У системі управління формуванням капіталу створюваного підприємства важлива роль належить обґрунтуванню схеми та вибору джерел його фінансування.

Підвищення ефективності формування власного фінансового капіталу підприємства досягається в результаті здійснення відповідної фінансової політики, яка характеризується кількома етапами.

На першому етапі аналізується загальний обсяг формування власного фінансового капіталу, темпи його зміни порівняно з базисним і попереднім періодами, відповідність обсягу власного фінансового капіталу розміру необоротних і оборотних активів, питома вага власних засобів у сукупному фінансовому капіталі підприємства. Після цього розглядаються джерела формування власного фінансового капіталу, здійснюється їхня вартісна оцінка, вивчається питання про достатність власних засобів і визначається рівень самофінансування підприємства в динаміці.

На другому етапі здійснюється оцінка вартості окремих внутрішніх і зовнішніх джерел власних фінансових ресурсів і робиться висновок про доцільність їхнього залучення у плановому періоді.

На третьому етапі визначається планова потреба у власному фінансовому капіталі підприємства для фінансування необоротних і оборотних активів. Установлюються розміри приросту власного фінансового капіталу порівняно зі звітним періодом.

На четвертому етапі здійснюється оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел коштів, які залучаються для формування власного фінансового капіталу підприємства[1].

Отже, розробляючи й застосовуючи ефективну політику щодо формування власного фінансового капіталу, підприємство створює об'єктивно кращі умови як для його використання, так і для залучення більшого обсягу позикових фінансових ресурсів.

Література:

1. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. - №6. – 2002. – с.36-41.

2. Алєксєєнко А.Г. Актуальні проблеми мобілізації фінансового капіталу // Фінанси України. - №5. – 2004. – с. 30-37

3. Спасів А.Н. Теоретичні аспекти сутності основного капіталу підприємницьких структур // Фінанси України. - №8. – 2004. – ст.126-131

4. І.О.Блaнк, доктор економічних наук, професор кафедри економіки підприємництва Київського торгово-економічного університету. Принципи формування капіталу підприємства. – 2010ст. – офіційний сайт КНТЕУ.