Чабанюк О.М.

заступник генерального директора з фінансових питань,

Львівська обласна державна телерадіокомпанія, м. Львів

Облік надходжень та видатків у бюджетних установах

Сучасний розвиток санаторно-курортного комплексу України характеризується безперервним зростанням потреб у лікувально-оздоровчих послугах і санаторному фонді, суттєвому підвищенні їх якісних параметрів. Проте, на жаль, потреби населення у цих послугах задовольняються недостатньо. Серед причин цього, звичайно ж, і недостатній платоспроможний попит населення, і недостатність і неефективне використання бюджетних коштів для субсидіювання галузі, і низька інвестиційна активність суб`єктів господарювання у сферу рекреації, і невирішеність багатьох питань економічного розвитку вітчизняних курортів і санаторного господарства.

Проблеми обліку надходжень та видатків у бюджетних установах знайшли відображення у працях вчених Бойка Р., Зварича М., Лемішовського В., Лучечка Л., Панкевича Л. [1, 2]. Разом з тим, заклади рекреації залишились поза увагою їх наукових розробок, чим обґрунтовується актуальність дослідження.

Метою роботи є дослідження особливостей обліку видатків та надходжень бюджетних установ з урахуванням специфіки їх діяльності.

Проведений аналіз господарської діяльності бальнеологічних курортів Карпатського регіону України підтвердив недостатню ефективність сучасної системи управління курортом. Зокрема, місцеві бюджети курортів все ще не залежать від ефективності роботи санаторно-курортних установ та їх об`єктів, що призводить до виникнення нееквівалентних відносин між санаторно - курортним обслуговуванням та іншими ресурсоспоживачами на території курорту [3, c.26]. Санаторно-курортні установи функціонують як на правах державної, так і приватної форми власності та мають різне відомче підпорядкування Санаторно-курортні установи державної форми власності здійснюють реалізацію путівок різним споживачам, у зв’язку з чим виникає потреба розмежування джерел фінансування для таких санаторіїв. Санаторно-курортні установи, які утримуються за рахунок бюджету, крім доходів загального фонду, можуть мати доходи спеціального фонду, тому видатки зазначених санаторіїв обліковуються відповідно до джерел фінансування: загального та спеціального фондів. Слід зауважити, що видатки при цьому обліковуються за загальним та спеціальним фондами згідно з класифікацією видатків за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ). Загальні видатки бюджетних санаторно-курортних установ складаються з видатків загального і спеціального фондів, які формують собівартість наданих послуг і є основою для здійснення калькулювання собівартості путівок. Тому санаторно-курортні установи, які утримуються за рахунок бюджету, здійснюють облік витрат з розподілом на загальний і спеціальний фонд за КЕКВ.

Нами пропонується, крім ведення обліку витрат з розподілом на загальний і спеціальний фонд за КЕКВ, здійснювати облік витрат за різними видами надання послуг (різними видами путівок, курсівок), що посилить контроль за надходженням від різних видів послуг та за витратами у цьому деталізованому розрізі. З цією метою нами пропонується організовувати облік надходжень за окремо відкритими рахунками для різних підвидів надходжень та, відповідно, здійснювати відокремлений облік видатків, що посилить контрольні функції обліку в частині використання бюджетних коштів та надасть можливість отримувати інформацію щодо видатків відповідно до джерел фінансування.

Санаторно-курортні установи, які не є бюджетними, але виконують цільові програми, зокрема, оздоровлення певної категорії населення, отримують бюджетні кошти за встановленим КЕКВ на виконання таких програм та обліковують видатки за цими послугами відповідно до економічної суті видатків (видатки на продукти харчування, видатки на медикаменти та медичні послуги, видатки на зв'язок, енергоносії тощо). Тут доцільно організовувати облік видатків на виконання бюджетної програми з їх деталізацією за видами послуг, зокрема, видатки на різні види путівок. Таким чином, в межах виконання окремої бюджетної програми пропонується обліковувати видатки за різними видами путівок.

У сучасних умовах суттєво змінюється підхід до оцінки процесу формування надходжень бюджетних установ. До останнього часу фінансові важелі не відігравали справді активної ролі в управлінні більшістю санаторно-курортних установ. Відсутність достатніх надходжень, необхідних для забезпечення самофінансування установ, обмежує розвиток у них госпрозрахунку. При цьому наголос робиться не на підвищення ефективності функціонування цих установ, а на забезпечення їх елементарної життєдіяльності. За цих умов необхідно збільшувати обсяг реалізації послуг і вдосконалювати їх структуру, але за обов`язкової умови збалансування рівня видатків, підвищення рівня рентабельності і тим більше якості обслуговування. Разом з тим, збільшення обсягу наданих послуг є обмеженим з огляду на пропускну спроможність санаторію, а збільшення доходів санаторію лише за рахунок збільшення ціни путівок в умовах конкурентного середовища також є обмеженим. У зв’язку з цим зростає потреба посилення внутрішньо-господарського контролю за витратами санаторію в процесі надання послуг.

Список використаних джерел

1. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [навч. посібник] / [Панкевич Л., Зварич Р., Бойко Р., Лучечко Л.] – Львів: Аверс, 2001. – 304 с.

2. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування: [навч. посібник]; за редакцією В. Лемішовського - [2-ге вид., доп. і перероб.] .- Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2007. – 1104 с.

3. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III // Урядовий кур’єр. - 2001. № 131.

4. Методичні рекомендації з санаторно-курортного лікування / під. ред. М.В. Лободи. – К.: Тамед, 1998. – 672 с.