Зозуляк Олеся Дмитрівна

Науковий керівник

Попадюк Олена Василівна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

 

Особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості

                           

В умовах ринкової економіки формування цінової політики підприємств харчової промисловості є досить складною задачею, оскільки ціна на харчові продукти має відповідати загальним стратегічним та тактичним цілям товаровиробників, але в той же час вона повинна бути доступною для всіх верств населення України. Підприємства харчової промисловості при формуванні цін мають враховувати особливості ціноутворення, які визначаються роллю галузі в житті країни і суспільства, структурою харчової промисловості, функціями, які вона виконує. На ціноутворення в харчовій промисловості впливають: виробник, споживач, держава та імпортери продовольства. Вивчення впливу цих суб'єктів на підприємство харчової промисловості обумовлює визначення особливостей ціноутворення.

Особливості діяльності підприємств харчової промисловості досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені А. Наумчик [4], О. Варченко [1], Б. Пасхавер [5],  О. Лівінський [3], В. Котляренко [2] та інші.

Особливість підприємств харчової промисловості полягає в тому, що вони переробляють сировину, після чого вона набирає форму продовольчих товарів.

Виділяють та характеризують такі особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості:

-       соціальний характер продукції галузі;

-       масштаб державного регулювання;

-       залежність цін на продукцію харчової промисловості від витрат та цін постачальників сировини;

-       інтенсивність конкуренції на продукти харчування на світовому та національному ринках.

Соціальний характер харчової промисловості пояснюється ґрунтовним впливом рівня цін на життєдіяльність населення. Харчова промисловість має соціальне значення, забезпечує здоров'я нації та соціально-економічну безпеку країни. Соціальний характер галузі проявляється у гарантуванні продовольчої безпеки країни. Оскільки розвиток харчової промисловості нерозривно пов'язаний з продовольчою безпекою держави, наявність продуктів харчування впливає на фізичний та психічний стан людей, від чого змінюється рівень соціального, політичного та економічного спокою в державі. Найбільш соціально важливими галузями харчової промисловості є хлібопекарська, м'ясна, молокопереробна. При визначенні цін на продукцію соціально важливих галузей харчової промисловості доцільно враховувати рівень доходів населення [4].

Держава підтримує соціально незахищені категорії населення через регуляторну цінову політику, для підприємств харчової промисловості, в яких ціноутворення підлягає державному регулюванню, основною особливістю, що має враховуватися у встановленні цін, є державне регулювання. Держава обмежує рівень рентабельності, тобто здійснюється регулювання складових ціни, а також встановлює мінімальні чи максимальні ціни на деякі продукти харчування. В харчовій промисловості, держава використовує опосередковане регулювання цін, яке проявляється в різних формах, а саме: надання підприємствам податкових пільг, повне звільнення від сплати податків, державне замовлення, суворе дотримання чинного антимонопольного законодавства, державна інвестиційна політика виважена експортно-імпортна політика [3].

Ціни регулюються державою на певні види продукції підприємств харчової промисловості. З метою підтримки вітчизняного виробника встановлюються мінімальні ціни на цукор та алкогольні напої. З метою підтримки вітчизняного виробника встановлюють мінімальні ціни на цукор та алкогольні напої. На інші види продукції харчової промисловості встановлюються вільні ринкові ціни самим підприємством-виробником.

На підприємствах харчової промисловості вартість сировини становить 80-90% ціни виробу. У зв'язку з цим кінцева ціна на виріб залежить від ціни сировини і матеріалів, які виробляє агропромисловий комплекс. Постачальниками сировини для харчової промисловості виступають рослинництво та тваринництво. А тут спостерігається пряма залежність ціни від погодно-кліматичних умов, які є передумовою врожайності. Посушливе чи, навпаки, занадто вологе літо, може стати основним чинником зміни цін на продукти харчування в харчовій промисловості [5].

На даному етапі умови для конкуренції на внутрішньому ринку вітчизняних продуктів з імпортними аналогами несприятливі. У наших товаровиробників вищі затрати виробництва, що пов'язане із технологічним відставанням, загальним станом економіки і інфляційними процесами. Крім того, відсутня необхідна ринкова інфраструктура, нерозвинутий маркетинг, у тому числі і рекламні заходи для просування товарів вітчизняного виробництва. Необхідно впровадити нові високі технології з випуску конкурентоспроможної продукції на діючих підприємствах, створювати малі підприємства з переробки сільськогосподарської продукції  [2].

У сфері громадського харчування формування цін на продукцію здійснюється за допомогою калькулювання. На підприємствах громадського харчування, на яких сполучені процеси виробництва і ре­алізації власної продукції, напівфабрикатів і товарів, здійснити розрахунок собівартості продукції власного виробництва досить складно. Однак на кожен виріб власного виробництва (утому числі на гастрономію) розраховується ціна реалізації (тобто продажна ціна, за якою продукція реалізується покупцям). Калькуляція складається виходячи з норм закладки сировини, вказаних у відповідних збірниках рецептурних страв (діючих в Україні), або затвердженої технічної документації на фірмові страви.

Збірники рецептур страв містять дані про продукцію. Деякі продукти (вершкове масло, майонез) у процесі при­готування страв не піддаються механічній обробці, тому їх вага брутто й нетто співпадають. Масу готового продукту (виходу) за­значають з урахуванням втрат і відходів у процесі приготування страв (± 3 %). У рецептурі деяких страв не зазначені норми витрат спецій, солі, зелені, їх витрачають відповідно до вказівок, що є у вступній частині Збірника рецептур страв.

При калькулюванні ціни блюд в кафе-кондитерській слід па­м'ятати, що вартість одноразових столових наборів, посуду, соломинок для напоїв, декоративних шпажок і т.д., що відпускаються разом зі стравою, включаються в ціну відповідних блюд, виробів і напоїв. У кафе-кондитерській дозволяється поштучний продаж таких товарів, як кондитерські вироби промислового виробництва (вагові або розфасовані в коробки), а також фруктів, цитрусових, бананів і т.д. за умови, що плоди кожного з них однакового розміру.

Ціна реалізації кондитерських виробів і дрібноплодових фру­ктів визначається шляхом ділення вартості одного кілограма цих продуктів (однієї коробки цих виробів) на середню кількість штук в одному кілограмі (одній коробці), яка встановлюється простим перерахунком.

Продажна ціна сировини та товарів на підприємствах громад­ського харчування визначається за наступною формулою:

де, Цр — продажна ціна сировини чи товарів підприємства гро­мадського харчування;

Цп — ціна придбання товарів і сировини підприємством гро­мадського харчування (без ПДВ);

Вп — витрати підприємства громадського харчування;

Пп — прибуток підприємства громадського харчування [6].

Отже, до особливостей ціноутворення на підприємствах харчової промисловості слід віднести: соціальний характер продукції галузі, масштаб державного контролю та регулювання, залежність цін на продукцію від цін на сировину, інтенсивність конкуренції на міжнародному та національному ринках. У наших товаровиробників вищі затрати виробництва, що пов'язане із технологічним відставанням, загальним станом економіки і інфляційними процесами. Також, відсутня необхідна ринкова інфраструктура, нерозвинутий маркетинг, у тому числі і рекламні заходи для просування товарів вітчизняного виробництва. Необхідно впровадити нові високі технології з випуску конкурентоспроможної продукції на діючих підприємствах, створювати малі підприємства з переробки сільськогосподарської продукції.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.     Варченко О. К вопросу соединения государственного и рыночного регулирования продовольственной безопасности / О. Варченко // Экономика Украины. - 2004. - № 7.

2.     Котляренко В.О. Євроінтеграційна модель харчової промисловості 21 ст.: можливості для України / В.О. Котляренко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 3.

3.     Лівінський О.М. Державне управління і ціноутворення в ринкових умовах // Економіка та держава. - 2005. - № 3.

4.     Наумчик А. Методологические подходы к формированию стратегии развития аграрного сектора / А. Наумчик // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.-2006. - №2.

5. Пасхавер Б. Продовольственный аспект преодоления бедности / Б. Пасхавер // Экономика Украины. -2004. - № 10.

6. Шкварчук Л.О. Ціноутворення: Підручник.-К.: Кондор.- 2008.- 460 с.