Костриця Ю.С., Рєміга А.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського

ПРОБЛЕМИ ОФОРМЛЕННЯ ВАНТАЖУ ЧЕРЕЗ МИТНИЦЮ

Підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, часто стикаються з необхідністю створення філій, юридична адреса яких зареєстрована в іншій адміністративно-територіальній одиниці. У зв'язку з цим у суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виникає багато питань, пов'язаних з визначенням місця митного оформлення товарів, які їм належать. Це також ускладнює процес приймання вантажів на адресу філії, яка не може бути суб'єктом ЗЕД.

Метою даної роботи є роз'яснення ситуації, що виникає з причин недостатньої урегульованості законодавчої бази з питань оформлення товарів під час їх переміщення через митний кордон України. Цієї проблематики в своїх працях торкалися такі провідні фахівці в сфері зовнішньоторговельних операцій, як Тарасов Г., Дрібний М., Богданов В., які зосереджували свою увагу безпосередньо на діях щодо створення та функціонування філій в містах України.

Згідно з чинним законодавством щойно створеній філії необхідно відкрити рахунок у банку, що передбачено положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Це, по-перше, дає можливість здійснення зовнішньоекономічних операцій, а по-друге, визначає філію як платника податків.

Одним з документів, наявність яких є обов’язковою під час здійснення експортно-імпортних операцій, є облікова картка суб'єкта ЗЕД, оформлена відповідно до Порядку ведення обліку суб'єктів ЗЕД в митних органах (далі – Порядку). Згідно з п. 1.1. Порядку, обліку в митних органах підлягають суб'єкти ЗЕД, а згідно з п. 1.3. суб'єкти ЗЕД обліковуються за місцем своєї державної реєстрації. Тому, якщо підприємство відкрило філію в іншому місті, ніж те, де воно зареєстроване, згідно зі ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є юридичні та фізичні особи – резиденти і їх об'єднання, спільні підприємства та відокремлені підрозділи (філії) нерезидентів, а також інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Таким чином, структурні одиниці українських суб'єктів господарської діяльності (філії, відділення) не визначені як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Цивільний кодекс України взагалі не розглядає питання відокремлених підрозділів підприємств, поділяючи всіх суб'єктів правових відносин на фізичних та юридичних осіб, що робить неможливим застосування визначення «інші суб'єкти...». Пунктом 18 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності визначено, що філії не потребують державної реєстрації. Спираючись на це, митні органи відмовляють філіям без створення юридичної особи та іншим відокремленим підрозділам українських суб'єктів ЗЕД в постановці їх на облік та, відповідно, у митному оформленні вантажів, що надходять на їх адресу. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» саме посилання на філію як зареєстрованого платника податків стосується питання консолідованої або розподіленої форми сплати податку на прибуток, але не питань митного оформлення. Іншими законами України це питання взагалі не регулюється або робляться посилання до профільного Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

На даний момент усі дії митних органів на місцях стосовно відмови в обліку відокремлених підрозділів підприємств контролюються положеннями Державної митної служби України (ДМСУ). За правилами, встановленими ДМСУ, підприємство повинне стати на облік за місцем державної реєстрації. Після цього можна або оформляти вантаж на митниці обліку та потім доставляти його до місця призначення як внутрішнє перевезення, або оформити лист-узгодження між двома митницями на проведення митного оформлення поза місцем обліку, порядок оформлення якого встановлено наказом ДМСУ «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів при митному оформленні товарів за листами-узгодженнями». При цьому передбачена можливість анулювання листа-узгодження достроково або за бажанням суб'єкта ЗЕД. Анулювання листа-узгодження за заявою декларанта проводиться лише в разі, якщо митне оформлення за ним не здійснювалося. Враховуючи механізм анулювання листа-узгодження. зазначену заяву краще подавати до митниці обліку

Ще одним варіантом вирішення зазначеної проблеми – є безпосереднє звернення до Державної митної служби з проханням надати дозвіл на акредитацію (облік) поза місцем державної реєстрації. Ця можливість в нормативних документах ДМСУ не зазначена, але така практика існує. Проте, це стосується крупних підприємств та їх відокремлених підрозділів. Також можна спробувати довести в судовому порядку, що філії є «іншими суб'єктами господарської діяльності, передбаченими законами України» та підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». В цьому випадку підприємець має вирішити це питання самостійно.

Література

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-ХІІ.

2. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94-ВР.

3. Положення «Про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» затверджене постановою КМУ від 25.05.98 р. № 740.

4. Наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів при митному оформленні товарів за листами-узгодженнями» від 09.11.04 №801.