Економічні науки / 6. Маркетинг та менеджмент

К.е.н. Михайличенко Н.М.

Донбаська державна машинобудівна академія, Україна

КОНТРОЛІНГ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПОБУДОВИ СИСТЕМИ РАННЬОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ І РЕАГУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Важливою складовою систем економічної безпеки підприємства є СРПР – системи раннього попередження і реагування, проблематиці побудови яких на підприємствах пострадянських країн присвячені роботи А. Кармінського, О. Терещенко та ін.

Контролінг у виконанні функції координації та інтеграції може використовуватись у якості методологічного та методичного підґрунтя в процесі побудови СРПР підприємства в контексті економічної безпеки.

Мета доповіді – обґрунтування доцільності використання трьохконтурної системи моніторингу економічної безпеки на вітчизняних підприємствах, побудованої на засадах концепції контролінгу.

З точки зору концепції контролінгу, якщо розглядати інформаційний процес у взаємозв'язку з процесами планування і контролю, то можна виявити розходження між:

- інформаційними системами, спрямованими переважно на стратегічне планування і контроль;

- інформаційними системами, спрямованими переважно на тактичне планування і контроль;

- системами забезпечення інформацією, спрямованими переважно на оперативне планування і контроль.

У відношенні інформаційного попиту на окремих етапах планування і контролю слід підкреслити наступне:

А) стратегічне планування використовує в першу чергу зовнішню, некількісну інформацію, що у значній мірі є разовою, зорієнтованою на майбутнє і неточною;

Б) тактичне планування використовує поточну інформацію в постійній формі (фінансову і контрактну інформацію, інформацію про стан ринку);

В) оперативне планування здебільшого використовує кількісні дані, дані часу, потужності тощо.

Вся інформація в останньому випадку повинна надаватись дуже швидко. На відміну від тактичного планування, де також достатньо припущень і приблизних даних, тут необхідні точні дані.

Ефективне планування і контроль вимагають інформації з трьох джерел-систем:

- зовнішньої системи (соціальні, політичні, економічні, екологічні фактори); мета – визначення шансів і ризиків;

- конкурентного середовища (наприклад, галузева структура); мета – визначення сильних і слабких сторін:

- внутрішнього середовища підприємства і виробничого процесу (мова йде про облік і звітність).

Інтеграція прогнозної інформації трьох сфер спостереження, її обробка і передача на відповідний рівень управління є завданням системи раннього попередження і реагування (СРПР). СРПР базується на використанні систем показників, які дозволяють не тільки кількісно охарактеризувати й оцінити ситуацію, але й розкрити причини її виникнення, провести структурно-логічний аналіз чинників впливу. Показники повинні бути прогнозованими, тобто свідчити про наявні тенденції та про приховані й бічні наслідки прийняття певних управлінських рішень.

Формально, система раннього попередження та реагування відноситься до контуру прогнозування, втім її участь відчутна як під час розробки образу майбутнього та проміжних цілей (контур цілеполягання) так і в контурі планування/контролю. Причому, цей зв’язок є двостороннім: критеріальний характер проміжних цілей включає їх в систему показників СРПР рівно, як і система бюджетів (проміжних цілей найбільш подрібненого рівня деталізації), що становить основу контуру планування/контролю в оперативному розрізі, може включатись у внутрішню сферу спостереження СРПР.

Головними елементами СРПР є показники і системи показників раннього попередження. Межі даного дослідження не дозволяють детально розглянути показники зовнішніх сфер спостереження: конкурентного середовища і загальноекономічної сфери (таких як тенденції зміни обсягів ринків збуту, швидкість зростання цін на ресурси, тенденції в коливаннях валютних курсів, зміни політичного курсу тощо). Такі показники раннього попередження мають, здебільшого, характер трендів і мають прогнозувати певні тенденції в змінах напрямку протікання процесів, що можуть безпосередньо або опосередковано вплинути на підприємство як на складну динамічну систему (СДС).

Запропонований трирівневий підхід найкраще відбиває теоретичну сутність економічної безпеки підприємства, що є умовою здатності останнього до ефективного функціонування сьогодні й успішного розвитку в майбутньому, і, водночас, відповідає традиційному погляду на рівні управління підприємством, що забезпечує релевантність інформації СРПР а, отже, і ефективність системи економічної безпеки в цілому.

Література:

1. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях / А. М. Карминский, Н. И. Оленев, А. Г. Примак, С. Г. Фалько. – 2-е изд. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 256 с.

2. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: моногр. / О.О. Терещенко. – К.: КНЕУ,2004. – 268 с.