Економіка/10. Економіка підприємства

Д.е.н. Павлова В.А.

Дніпропетровський університет економіки та права

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ РИНКУ ВЗУТТЯ

Світовий досвід свідчить, що в країнах із розвиненою ринковою економікою внутрішній попит повинен бути зорієнтований на товари вітчизняних, а не закордонних виробників.

Це стосується зокрема, взуттєвої галузі, для підприємств якої пожвавлення попиту на вітчизняне взуття є особливо суттєвим важелем забезпечення їх ефективності функціонування.

Динаміка випуску взуття свідчить про зниження його обсягів в період світової фінансової і економічної кризи (табл. 1), проте уже за січень-серпень 2010 р. випуск склав 15,2 млн. пар і темпи продовжують зростати [1].

Таблиця 1

Виробництво та реалізація взуття за 2005–2009 роки

Рік	Випуск взуття, млн. пар	Реалізація взуття, млн. грн
2005	20,5	615
2006	21,2	946
2007	22,5	1779
2008	22,2	2491
2009	20,4	2854

Як видно з табл. 1, обсяги реалізації взуття зростають, але основною причиною такого зростання виступає динаміка рівня цін, які залежать від активізації попиту на вітчизняне взуття. Нижчий рівень роздрібних та оптових цін на вітчизняні види взуття залишається для галузі поки що основним економічним способом витримати конкурентну боротьбу з імпортними товаровиробниками.

На жаль, український ринок взуття характеризується наповненням імпортованою продукцією. Частки країн світу, звідки надходить взуття наведено на рис. 1.

Рис 1. Частка основних країн-імпортерів взуття на українському ринку

Сьогоднішня ситуація на ринку взуття розвивається відповідно до принципів теорії попиту. Як наслідок зниження доходів населення та значного зростання цін зменшується споживання взуття до рівня мінімальних потреб, збільшується споживання дешевих і низькоякісних товарів. Оскільки у цьому випадку рівень споживання приблизно у чотири рази нижчий за раціональну норму, закономірно припустити, що підвищення доходів і зниження цін на взуття призведе до помітного підвищення попиту на нього [2].

На українському ринку взуття можна виділити три групи споживачів. Першу і найбільшу за чисельністю групу формують традиційні покупці вітчизняного взуття. За економічної кризи ця група споживачів зменшила попит на взуття, а частина взагалі перестала купувати товари легкої промисловості. До другої групи входять споживачі з високим рівнем доходу, але їх частка становлять всього 7-10 % населення. Попит представників означеної групи спрямований на придбання модного і дорогого імпортного взуття. Третю групу формують молоді люди, для яких характерна схильність до вимог моди, через що їх особливістю є готовність витрачати на придбання взуття кошти на межі фінансових можливостей.

Ці специфічні характеристики споживачів є основою для формування асортиментної політики. Формування та реалізація асортиментної політики підприємства передбачає планування асортименту продукції, процес якого полягає у розвитку всіх видів діяльності, спрямованих на відбір продукції для майбутнього виробництва і збуту, розробку специфікацій і характеристик продукції відповідно до запитів споживачів. Асортиментна політика базується на опрацьованій інформації стосовно масштабів сегментів ринку, характеристик продукції, споживацьких переваг, динаміки цін, впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.

Одним з інструментів, який може забезпечити оптимальність обраної політики є введення на підприємстві інтегрованої системи менеджменту (ІСМ), яка на сьогодні є найбільш ефективним способом удосконалення управління підприємством.

Загальноприйнято, що інтегрована система менеджменту – частина системи загального менеджменту організації, що відповідає вимогам кількох міжнародних стандартів і функціонує як єдине ціле Найважливішою метою створення інтегрованої системи менеджменту є оптимальне керування ризиками, що дозволяє скоротити необхідні підприємству матеріальні та організаційні ресурси. В процесі розробки ІМС здійснюється аналіз обсягів виробництва, реалізації, структури асортименту, якості продукції, кількісних і якісних характеристик споживачів, задоволення їх потреб, системи збуту, системи управління якістю продукції тощо, оскільки прийняття ефективних управлінських рішень базується на аналізі зібраних даних та обробленої інформації. Такий підхід дозволить стратегічно і тактично визначати і коригувати асортиментну політику підприємства.

Література:

1. Соціально-економічне становище України за січень–серпень 2010 року / http://www.ukrstat.gov.ua

2. ІКОМ: Галузевий інформаційно-аналітичний бюлетень для професіоналів [Текст]. – 2003. – Вип. 3. – С. 12-13.