Сорба Анастасія Ігорівна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник:

Гресько Дмитро Сергійович

ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС – БАЛАНС ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ТА ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

 Основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету є податки, що сплачують фізичні та юридичні особи. Водночас вони виступають важливим регулятором соціально-економічних процесів на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. Тому податкова реформа повинна створити таку податкову систему, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню стійкого економічного зростання за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, проведенню збалансованої бюджетної політики на довгострокову перспективу.

Реформування податкової системи – відповідальний процес, який розкритий в працях таких науковців як Кисельова О.М., Лоднар С., Сороко С., Шовкун І., Ярошенко Ф.О. та багато інших. Вони окреслили шляхи винайдення оптимальних рішень у частині реформування податкового законодавства в Україні, визначили його мету завдання та напрями в контексті прийняття Податкового кодексу.

 На необхідність реформування податкової системи вказують ряд проблем, основними з них є тінізація економіки, корупція, непрозорі схеми адміністрування податків і зборів, низький рівень довіри  суспільства до податкової служби. Зважаючи на це можна виокремити основні стратегічні завдання податкової реформи:

підвищення темпів зростання економіки;

створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, а також активізація інвестиційної діяльності всередині країни;

  створення фіскальних умов для легалізації доходів;

формування відповідального ставлення платників податків до виконання свої податкових зобов’язань;

демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків та податковими органами [4].

     Реформування податкової системи відбувається в контексті створення  проекту Податкового кодексу, який нещодавно пройшов перше читання. Його основою стало поетапне зниження податкової ставки з одночасним розширенням бази оподаткування. Насамперед це стосується оподаткування прибутку підприємств. Зниження ставки планується з 25 до 20% у наступному році, і далі — щороку на 1% до 17% у 2014 році. Очікується, що такі зміни принесуть економіці 4,5 млрд грн. вже у 2013 році [2].

Також передбачається зниження податкового навантаження на населення, через оподаткування доходів фізичних осіб. Зокрема від оподаткування звільняються доходи внаслідок отримання меделей, кубків, інших винагород. Встановлюються чіткі правила визначення бази та порядку оподаткування доходів осіб, що провадять незалежну професійну діяльність. Водночас доходи громадян оподатковуватимуться за про­гресивною шкалою. Для громадян, які одержують кошти у джерел виплати в розмірі понад 50 тис. грн. щомісяця, пропонується підвищення ставки податку з 15 до 17%.Це забезпечить суттєве підвищення фіскальної ефективності податку на доходи фізичних осіб.

Спостерігається поетапне зниження податкового навантаження та перенесення його більшої частини з праці та капіталу на споживання при оподаткуванні акцизним збором. Завдяки цьому забезпечується зменшення споживання  товарів, шкідливих для здоров’я людини, а також звуження використання товарів, які забруднюють навколишнє природне середовище.

Важливий крок здійснено у реформування податку на додану вартість – зменшення його ставки протягом 2012-2014 року з 20% до 17%. Це важливий захід, що має соціальний характер, адже даний податок є податком на споживання, який сплачує кінцевий споживач – населення. Також увага акцентується на удосконаленні системи відшкодування податку на додану вартість. Передбачається покращення його адміністрування шляхом виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування, прискоренні здійснення податковими органами перевірок достовірності даних податкової декларації [3].

Передбачається введення екологічного податку, ставки якого передбачено збільшити вдвоє порівняно з нормативами збору за забруднення навколишнього середовища.

Велике значення має реформування місцевих податків та зборів. Адже до їх переліку входять і такі, які не мають істотного значення при наповнення місцевого бюджету, проте є затратними у адмініструванні. Тому їх скасування є доцільним. Запроваджується туристичний збір, який справлятиметься на всій території України замість курортного збору [1].

Таким чином, Податковий кодекс виступає інструментом реалізації економічної політики держави, що будується з урахуванням реального стану розвитку суспільно-політичних та економічних відносин та з урахуванням обраного політичного курсу розвитку країни. Прийняття Податкового кодексу – вагомий крок у реформуванні податкової системи України, підвищенні прозорості структури державних фінансів та розвитку національної економіки вцілому.

Список використаної літератури:

1.     Кисельова О. М. Податковий кодекс як інструмент втілення конкретної економічної політики // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №3.- С. 44-49.

2.     Лондар С. Впровадження податкового кодексу - суттєвий крок у вдосконаленні сфери державних фінансів // Казна України. -2010.-№4.-С. 12-15.

3.     Шовкун  І. Фіскальне регулювання науково-технічних та інноваційних процесів в економіці і концептуальних процесів в економіці і концептуальний аналіз регулятивного впливу проекту Податкового кодексу України  // Вісник податкової служби України.-2010.-№33.-С.5-8.

4.     Ярошенко Ф. О. Реформування податкової системи України в контексті прийняття податкового кодексу  // Фінанси України. - 2010. - №7. - С.3-21.