Экономические науки/Учет и аудит

Новодворська В.В. к.е.н., доцент кафедри організації обліку і звітності

Чорна О.С. магістр факультету економіки та підприємництва

Вінницький національний аграрний університет, Україна

НЕДОЛІКИ І ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

В умовах розвитку ринкової економіки серед комплексу проблем гострим постає питанням формування, облік та відображення у звітності фінансових результатів господарюючих суб’єктів з урахуванням інтересів різних категорій користувачів.

Якісних змін потребують всі важелі управління, в тому числі облік і аналіз. Зробити це неможливо без достовірної, належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про фінансово – господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання такої інформації виступає система бухгалтерського обліку.

Саме облік надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об’єктивну інформацію. Тому для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. І перш за все необхідно провести реконструкцію його технічної та інформаційної бази на основі впровадження автоматизованої системи обліку і аналізу, в склад якої входять автоматизовані робочі місця.

Великий внесок у розробку теорії і методики обліку внесли такі вітчизняні вчені, як Ф.Ф. Бутинець, В.М. Жук, Г.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.Я. Демяненко,Л.К. Сук та інші.

Сучасний етап реформування системи бухгалтерського обліку в Україні характеризується рядом проблем відносно узгодженості синтетичного, аналітичного і податкового обліку фінансових результатів діяльності підприємства.

В наш час важливим є правильний розмежування між доходами та витратами підприємства, в результаті чого правильне визначення фінансових результатів діяльності підприємства.

Із запровадженням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні відбулися суттєві зміни в методиці визначення фінансових результатів. Прийняті положення наближені за своїм змістом до міжнародних стандартів бухгалтерської фінансової звітності.

У світовій практиці фінансовий результат визначають за певним видом діяльності. Фінансовий результат розглядають з позиції, чи отриманий він в результаті звичайної чи надзвичайної діяльності.

Залежно від виду діяльності розрізняють доходи від:

-           звичайної діяльності;

-           надзвичайної діяльності.

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу звичайну діяльність (фінансову і інвестиційну).

Визначення прибутку як фінансового результату господарської діяльності є одним із важливих питань методології бухгалтерського обліку в усі часи його функціонування [4].

Кінцевий фінансовий результат (прибуток чи збиток) підприємства складається із фінансового результату від операцій, які є предметом його основної діяльності, іншої операційної, фінансової та інвестиційної, а також від операцій, які виникають як наслідок надзвичайних подій.

Визначення фінансових результатів діяльності не може дати повної характеристики всьому різноманіттю ситуацій, пов’язаних з визначенням фінансових результатів підприємства в процесі його господарської діяльності. Існує певна невідповідність між ознаками видів діяльності, доходів та формування фінансових результатів. Для того, щоб уникнути такої невідповідності у віднесенні операцій до того чи іншого виду діяльності, необхідно чітко розмежувати види діяльності та операції які до них відносяться [2].

Розглядаючи питання формування фінансових показників діяльності, слід зазначити, що в нормативних документах є певна невідповідність у визначенні класифікаційних ознак видів діяльності. Так, згідно з П(С)БО 3 і Планом рахунків формування показників здійснюється за такими видами діяльності: звичайна, основна, операційна, фінансова, інвестиційна, від надзвичайних подій, інша діяльність.

Відповідно до П(С)БО 15 “Дохід” і до Плану рахунків доходи отримані від основної діяльності, називають “Доход від реалізації продукції (робіт, послуг)”. Як зазначалося вище, основна діяльність – це операції, що  пов’язані з виробництвом  та реалізацією продукції (робіт, послуг). Вони є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. Так, доход, отриманий від основної діяльності, доцільно називати “Доход від основної діяльності”, а рахунок 70 “Доходи від реалізації” замінити назвою “Доходи від основної діяльності” [3].

Інформація про інші доходи від операційної діяльності узагальнюється за рахунком 71 "Інший операційний дохід". Облік витрат ведеться на відповідних рахунках 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут". Інші операційні витрати обліковуються на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності". За дебетом рахунків відображаються суми визнаних витрат в розрізі статей, встановлених П(С)БО 16 "Витрати", а за кредитом – їх списання на результативний рахунок 791 "Результат операційної діяльності". Структура рахунку дозволяє співставляти загальну суму отриманого доходу з сумою понесених витрат від основної і іншої операційної діяльності

Така ж невідповідність існує і між фінансовою і інвестиційною діяльністю й отриманими від неї доходами. Тому пропонуємо внести деякі зміни до Плану рахунків. Так рахунок 73 "Інші фінансові доходи" перейменувати у "Доходи від фінансової діяльності". Пропонуємо отримані від інвестиційної діяльності доходи називати «доходи від інвестиційної діяльності», рахунок 74 «Інші доходи», а рахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності» назвати  «Результат інвестиційної діяльності».

На основі цих пропозицій формується єдиний підхід для складання і подання всіх форм звітності щодо використання понять “операційної”, “інвестиційної”, “фінансової” діяльності підприємства і “надзвичайних подій”, з безпосередньою відповідністю їх з рекомендаціями щодо структури рахунків обліку фінансових результатів діяльності.

Проведені дослідження з удосконалення обліку і відображення у звітності інформації про результати діяльності підтверджують необхідність запровадження єдиних класифікаційних ознак і більшої конкретики обліку доходів, витрат, що потребує зміни у формі звіту про фінансові результати і методичних засадах формування інформації за показниками Звіту в системі рахунків бухгалтерського обліку. Такий підхід виправданий з економічної точки зору, оскільки співставлення показників доходів та витрат за джерелами та напрямками їх утворення дає можливість виявити найбільш прибуткові господарські операції.

ЛІТЕРАТУРА:

1.           Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999, - №996-ХІV – ст. 8 зі змінами і доповненнями.

2.           Власюк Г.В. Проблеми та напрями вдосконалення обліку фінансових результатів. // Держава та регіони. – 2009. - №6. – с.60 – 64.

3.           Дерій В. Проблеми обліку витрат і доходів підприємства та перспективи їх вирішення в Україні// Бухгалтерський облік і аудит.–2008.–№4.–С. 7 – 11.

4.           Ковальчук О.В. Удосконалення методики обліку фінансових результатів.// Інвестиції:практика та досвід. – 2008. - №7. – с. 30 – 31.

5.           Пісьмаченко Л.М., Гнезділова О.М. Шляхи вдосконалення обліку фінансових результатів та їх відображення у фінансовій звітності підприємства// Держава та регіони. – 2008. - №3. – с. 195 – 198.

6.           Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87 (із змінами і доповненнями).