Економічні науки /13.Регіональна економіка

К.е.н. Мостовенко Н.А., магістрант Левчук В.Ю.

Луцький національний технічний університет, Україна

Чинники, що перешкоджають формуванню й використанню інноваційного потенціалу Волинської області

Посилення інноваційної орієнтації промислового розвитку – стратегічне завдання державної економічної політики, яка спрямована на створення національної конкурентоспроможної економіки. Особливо ретельного вивчення потребують проблеми, які гальмують науково-технічний розвиток регіонів. Регіональні пріоритети інноваційної діяльності визначаються багатьма факторами, серед яких: геополітичне становище регіону, стан його економічного розвитку, науково-технологічний потенціал, розбудова соціальної сфери, вирішення економічних проблем та інші [1].

Волинська область має значні природні ресурси, вигідне географічне розташування на перехресті транспортних шляхів до Європи, що є сприятливими передумовами для перспективного використання інноваційного потенціалу регіону. Виходячи з важливості розвитку інноваційного потенціалу, виникає необхідність дослідити чинники, що перешкоджають його формуванню й використанню.

Під оцінкою інноваційного потенціалу розуміється результат кількісного і якісного вимірювання наявних ресурсів, які використовуються або можуть бути використані в процесі інноваційної діяльності. При оцінці інноваційного потенціалу області пропонується враховувати такі показники як [2]:

- фінансування наукових та науково-технічних робіт;

- фінансування інноваційної діяльності;

- чисельність фахівців, що виконують наукові та науково-технічні роботи;

- кількість виконаних наукових і науково-технічних розробок;

- кількість розроблених винаходів, корисних моделей, на які подано заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності.

Коротко охарактеризуємо ці показники за даними Волинського обласного управління статистики.

На виконання науково-технічних досліджень і розробок у 2009 році було витрачено 3 млн. грн. Серед головних напрямків інноваційної діяльності підприємств основні інноваційні витрати у промисловості становили 90,1 % на придбання машин, обладнання, установок, інших основних засобів та капітальні витрати, пов’язані з упровадженням інновацій, тоді як придбання нових технологій взагалі не здійснювалося, лише дослідження і розробки становили 2,6%.

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності в промисловості, як і в попередні роки, залишаються власні кошти підприємств У 2009р. цей обсяг склав 110,9 млн. грн. Фінансування за рахунок коштів інвесторів протягом 2007-2008 років взагалі не здійснювалося, лише у 2009р. вдалося залучити 335,6 млн. грн. [3]. Отже основною проблемою нині залишається недостатній рівень фінансування науково-технічної діяльності. Реальним вирішенням цього питання є комерціалізація науки, здатність заробляти кошти на реалізації інтелектуальної власності. Необхідна більш тісна співпраця науки з виробничою сферою економіки, налагодження маркетингових досліджень наукових робіт.

Науковою та науково-технічною діяльністю в області станом на 2009 рік займалося 13 організацій та підприємств, 9 з яких розташовані ьв м. Луцьку. Діяльність 9 організацій була направлена безпосередньо на потреби виробництва (галузева і заводська наука), в академічному секторі науки та секторі вищої освіти наукову діяльність здійснювали по 2 організації. Основними напрямками розробок залишаються природничі і технічні науки, якими займалися в минулому році по 5 організацій.

Кількість працівників основної діяльності наукових установ станом на 2009 рік становить 306 осіб. Безпосередньо науково-дослідні і технологічні роботи виконували 291 особа, серед них 17 фахівців вищої кваліфікації (1 доктор і 16 кандидатів наук).

В області приділяється увага освоєнню випуску нових видів продукції підприємствами промислового комплексу. Загалом, частка промислових підприємств, що впроваджували інновації становить 20%, серед них частка підприємств, що здійснювала реалізацію інноваційної продукції становила лише 16%. Зокрема, відкритим акціонерним товариством «Луцький автомобільний завод» створено виробничі потужності, які дозволять випускати до 1,5 тисячі різних модифікацій середніх, великих та надвеликих автобусів та тролейбусів на рік. Підприємство увійшло до нової всеукраїнської рейтингової програми «Гвардія новаторів» та нагороджене дипломом «За впровадження інноваційних технологій» [3]. Проте лише одне інноваційно активне підприємство для області, це надзвичайно мало.

Статистичний аналіз наукових та науково-технічних робіт показав, що у 2009 році найбільший обсяг становили науково-технічні розробки – 13966,6 тис. грн., на науково-технічні послуги припадало – 2497,6 тис. грн., на прикладні дослідження – 3250,1 тис. грн. і на фундаментальні дослідження – 1652,7 тис. грн.

Аналіз поданих заявок на видачу охоронних документів у патентні відомства як України свідчить, що за останні роки в області загалом спостерігається значна активізація винахідницької активності. З 2007 по 2009р.р. організаціями та підприємствами Волинської області, які виконували наукові та науково-технічні роботи, було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності України 176 заявок на видачу охоронних документів. За цей же період було отримано 141 охоронних документів. Звідси можна зробити висновок, що в середньому заявки задовольняються майже на 80%. Але ці показники можуть свідчити лише про стабілізацію та зростання ефективності функціонування наукових установ Волинської області, тобто про зростання науково-технічної складової інноваційного потенціалу регіону. Проте тут варто відзначити, що серед поданих заявок у 2009 р. основну частку займали корисні моделі та винаходи, тоді як було подано лише 1 промисловий зразок [3].

У Регіональній програмі науково-технічного розвитку Волинської області на 2009-2013 роки чинники, що перешкоджають розвитку інноваційного потенціалу області не знайшли достатньо повного відображення. Зокрема було відзначено такі: недостатній рівень кооперації між підприємствами і науковими організаціями, високий ступінь зносу основних фондів; низька платоспроможність споживачів, що мають потребу у високотехнологічній продукції; домінування галузей з низьким рівнем обробки сировини; недостатній рівень комерціалізації науково-технічних розробок та передачі їх до сфери виробництва. Від себе додамо, що область характеризується недостатньо розвиненою інноваційною інфраструктурою (функціонує лише один бізнес-інкубатор), не здійснюються інноваційні витрати в промисловості на придбання нових технологій; основна частка фінансування наукових та науково-технічних робіт припадає на власні кошти, що за відсутності пільг та наявності проблем з отриманням не лише пільгових, а й звичайних кредитів значно ускладнює процес фінансування інноваційних проектів підприємствами області. Також потрібно відмітити, що має місце недостатній розвиток інноваційної культури, відсутність високваліфікованих кадрів у сфері інноваційного менеджменту як на рівні регіонального управління, так і серед управлінського персоналу на підприємствах. Це значною мірою гальмує популяризацію і активізацію формування інноваційного мислення чи своєрідного інноваційного світогляду у підприємницькому середовищі.

Література:

1. Лапко О.О. Реформування системи управління інноваційною діяльністю в регіонах // Регіональна економіка. – 1999р. - № 1. – ст.65-74.

2. Павлов В.І., Корецький Ю.М. Інноваційний потенціал регіону: діагностика та реалізація: монографія / В.І. Павлов, Ю.М. Корецький – Луцьк: Надстир’я, 2004. – 238 с.

3. Статистичний щорічник Волинської області за 2009 рік. Головне управління статистики у Волинській області. – 558 с.