Осадча Ангеліна Володимирівна

Національний університет харчових технологій, Україна

Вдосконалення фінансових джерел мотивації персоналу на підприємстві

Актуальність теми. Оскільки прогрес суспільства та його конкретних суб’єктів (підприємств, організацій) реалізується перш за все через зміцнення та розвиток особистих матеріальних стимулів, одним з головних завдань функціонування ринкової економіки є формування притаманної ринковим відносинам оплати праці.

Постановка проблеми. В даній роботі досліджено систему мотивації персоналу на підприємстві та шляхів її вдосконалення.

Виклад основного матеріалу. Мотивація — це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації.

Умовно мотивацію працівників можна поділити на два види – фінансову і нефінансову, або ж непряму. Фінансова мотивація включає:

·        заробітню платню;

·        регулярні грошові премії з нагоди певних подій (ювілей фірми, різноманітні державні та релігійні свята);

·        нерегулярні грошові премії з нагоди певних подій в житті працівника (ювілей, народження дитини, певні досягнення у роботі);

·        інші грошові виплати (відсотки від підписаних контрактів, гонорари).

До видів непрямої мотивації належать:

·        мотиваційні подарунки;

·        соціальний пакет;

·        мотиваційні навчання;

·        спільні корпоративні святкування;

·        відкритість і постійний діалог керівництва з персоналом;

·        інші види мотивації.

Основним фінансовим джерелом мотивації персоналу на підприємстві є прибуток. Тому,організація стимулювання персоналу на підприємстві повинна здійснюватися у тісному зв’язку зі збільшенням обсягів реалізації продукції, підвищенням якості виготовленої продукції та  рівня прибутковості підприємства.

Існує багато недоліків, які перешкоджають дієвому фінансовому стимулюванню персоналу та ускладнюють процес його організації. До основних з них слід віднести велику кількість показників преміювання, через що стимулювання втрачає прозорість. Не слід допускати фінансове стимулювання персоналу побудоване на особистих стосунках між керівництвом і працівником, а не на особистих досягненнях цього працівника на підприємстві.

Ефективним буде застосування системи стимулювання праці персоналу, що ґрунтується на залежності двох мотиваційних факторів: участь працівника в прибутках підприємства та рівня прикладених їм зусиль.

Запровадження такої форми фінансового стимулювання сприяє формуванню у персоналу підприємницького мислення, зацікавленості у розвитку фірми, залучення до процесу прийняття рішень. Це позитивно впливає на підвищення продуктивності праці, зниження витрат фірми, покращення якості продукції. А це, в свою чергу, веде до збільшення основних показників фінансової діяльності підприємства – доходу і прибутку, а також до збільшення фонду оплати праці та витрат підприємства на соціальні заходи.

Висновки. Отже, для підвищення основних фінансово-економічних показників діяльності підприємстві, таких як доход, прибуток, обсяги реалізації продукції та її якості, необхідно запроваджувати дієві системи фінансового стимулювання персоналу. Така система повинна бути побудована на взаємозв’язку рівня преміювання працівника та його особистих досягнень у підвищенні ефективності діяльності підприємства.

Література:

1.     Авер'янова Є., Артем'єва Л., Вовк Н., Діброва Н., Олексенко Т. Оплата праці: консультації, роз'яснення спеціалістів міністерств та відомств, нормативна база, первинна документація / А. Бабак (гол.ред.). — Д. : Баланс-Клуб, 2006. — 176с.

2.     Гриньова Валентина Миколаївна, Шульга Ганна Юріївна. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ВД "ІНЖЕК", 2007. — 288c.

3.     Грішнова Олена Антонівна. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. — 3.вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2007. — 559с

4.     Златопольський О. Ф. Політика доходів та заробітної плати на ринку праці / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2000. — 246с.

5.     Костишина Тетяна Адамівна, Огуй Наталія Іванівна, Степанова Лариса Валентинівна, Єрещенко Олександр Іванович. Прогресивні форми організації і оплати праці - основа ефективного управління підприємством / Укоопспілка; Полтавський ун-т споживчої кооперації України. Кафедра економіки підприємства; ТД "Полагросервіс". — Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2005. — 241с.