Н.М.Проскуріна, к.е.н., доцент

Стебницька О. В.

Запорізький національний університет

 
Генезис контролю якості аудиту в Україні
Проблема контролю якості роботи аудиторських фірм (незалежних аудиторів) в Україні стає все більш актуальною та набуває особливого значення. Це передусім пов’язано з розвитком системи незалежного аудиту і переходом на Міжнародні стандарти аудиту. Європейські інтеграційні прагнення України також ставлять нові задачі перед вітчизняним аудитом, насамперед вони стосуються щодо якості послуг, що надаються.

Значний внесок у вивчення проблеми аудиту,контролю його якості зробили зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти: Р. Адамс, Е. Аренс, Д. Лоббек, Д. Робертсон, Е. Гутцайт, В. Бурцев, Ю. Данилевський, В. Суйц, М. Білуха, Ф. Бутинець, Я. Гончарук, Г. Давидов, Н. Дорош, Л. Кулаковська, Ю. Піча, В. Рудницький, Б. Усач та ін. Незважаючи на велику кількість досліджень існує ще багато проблемних питань контролю якості аудиту.

В розвинених країнах Західної Європи, США, Канади професія аудитора протягом багатьох років надання послуг своїм клієнтам, роботодавцям і суспільству в цілому набула позитивної репутації завдяки своїй чесності, порядності, компетентності та об’єктивності. На жаль, на українському ринку аудиторських послуг зі значною долею скептицизму ставляться до самого поняття «якість аудиторської послуги», а звідси й відсутність довіри до практиків вітчизняного аудиту та їх висновків. 
Українському аудиту вже 17 років. На перший погляд цього має бути достатньо, але ще замало напрацьовано досвіду надання послуг, наукового розвитку та дослідження проблемних питань аудиту, досить недосконала законодавча нормативна база, яка носить скоріше регламентуючий характер.

Вдосконалення базових регламентів необхідно здійснювати зважуючи на вимоги міжнародних стандартів та директив Європейського союзу. Так в країнах ЄС стали більшу увагу звертати на контроль якості аудиторських послуг з боку державних органів та з боку громадськості (громадський нагляд). При цьому, громадський нагляд організовується не із представників професії, а з представників замовників аудиторських послуг та користувачів фінансової звітності. Так новою редакцією директиви ЄС передбачено, що система громадського нагляду має керуватися особами, що не є практикуючими аудиторами, але мають достатній рівень обізнаності в питаннях, що стосуються аудиту. У США, наприклад, Американським інститутом присяжних бухгалтерів (АІСРА) затверджено Стандарт контролю якості «Система контролю якості для фірм присяжних бухгалтерів», відповідно до якого проводяться так звані колегіальні перевірки членами Комітету колегіальної перевірки чи Комітету громадського нагляду. Такі перевірки часто називають перевірками рівних. Аудиторська фірма,що перевіряється, має право вибору між призначенням перевіряючої групи Комітетом колегіальної перевірки і залученням іншої фірми – члена АІСРА для проведення перевірки. При цьому спільні перевірки одночасно не допускаються. Корисним є досвід Швеції, де всі аудитори – члени громадської професійної організації FAR повинні один раз на п’ять років підтвердити, що працюють у фірмі, яка підлягала перевірці.

Для нормального функціонування ринку аудиторських послуг має розвиватися так званий «цивілізований аудит», що має на меті видачу реального аудиторського висновку, а саме: негативного на недостовірну бухгалтерську звітність, незважаючи на наслідки і безумовно позитивного зважаючи на обставини – модифікованого. Потрібно забезпечити не тільки високу якість послуг, а навіть постійне зростання якості.

Для нормального функціонування ринку аудиторських послуг повинна бути створена система забезпечення якості, яка розглядається як реалізація сукупності елементів регулювання аудиторської діяльності: системи аудиторських стандартів, зовнішнього та внутрішнього контролю якості, сертифікації і підвищення кваліфікації аудиторів, дозволу на зайняття діяльністю, законодавчого регулювання.

Обов’язковими взаємопов’язаними елементами системи внутрішнього контролю якості аудиторських послуг: відповідальність керівництва за якість на фірмі, дотримання етичних вимог, відповідність завдання рівню навичок, компетентності, колегіальність прийняття рішень, незалежність, конфіденційність.

Питання вибору аудитора – це, по-перше, питання довіри. Тобто перед тим як клієнт вирішить надати інформацію аудитору, він повинен бути впевнений, що в аудитора вистачить сил і можливостей зберегти її в конфіденційності. Це, звичайно, пов’язано з професіоналізмом аудитора і юридичним захистом його діяльності. Серйозну стурбованість викликає якість роботи більшості українських аудиторських фірм. Це питання піднімається не лише користувачами аудиторських послуг і державними органами, але й самими аудиторами, які зацікавлені в стабільному розвитку ринку аудиторських послуг, підвищенні престижу аудиторської професії, що на даному етапі є рушієм позитивних перетворень щодо поліпшення якості послуг.

Аудиторською палатою України за 2005-2009 рр. було прийнято декілька важливих нормативних документів з питань контролю якості аудиторської діяльності, що свідчить про посилення уваги до проблем якості аудиту, формування ґрунтовної методологічної бази:

- Положення про здійснення зовнішніх перевірок контролю якості аудиторських послуг в Україні (Рішення АПУ від 26.05.2005 р. № 149/5.2).

- ПНПКЯ 1 "Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг" (Рішення АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4).

- Положення про зовнішні перевірки систем контролю якості аудиторських послуг, створених аудиторськими фірмами та аудиторами відповідно до професійних стандартів, законодавчих і нормативних вимог (Рішення АПУ від 23.04.2009р. № 201/4).

Таким чином, Україна на вірному шляху щодо досягнення гармонії між етичними принципами аудиту і нормами економічних відносин в суспільстві.