К.і.н. Дерев’янко І.П.

Національний авіаційний університет

Інститут міжнародних відносин,Україна

ВИЗНАЧАЛЬНІ РИСИ ЕКОНОМІКИ ІЗРАЇЛЮ: ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО УСПІХУ

Утворена зовсім нещодавно по історичним міркам, єврейська держава зуміла в непростих умовах відстояти свою незалежність та досягнути вражаючих економічних успіхів і зайняти поважне місце серед когорти розвинутих країн світу. За світовими географічними мірками Ізраїль належить до малих як за площею так і за чисельністю населення країн. Натомість помітною залишається економічна роль держави у системі світового господарства. Сукупність соціально-економічних параметрів визначає Ізраїль як державу з високим рівнем життя. Країну характеризують чималий обсяг ВВП, високий рівень продуктивності праці та значні досягення у сфері новітніх розробок. І цілком аргументовано Ізраїль належить до групи економічно розвинутих країн, яку дедалі частіше у засобах масової інформації називають «золотим мільярдом».

Ізраїль, незважаючи на обмеження в природних ресурсах та жорстке протистояння з арабським світом, зумів розбудувати розвинутий високотехнологічний сектор. Цілковита відсутність природних ресурсів спонукала правлячу еліту Ізраїлю обрати шлях інтенсивних форм господарювання, спрямований на випуск конкурентоспроможної продукції. А це передбачало домінування в структурі промисловості галузей високотехнологічного виробництва. Для цього склалися досить сприятливі умови. Це і значний науково-технічний потенціал створений в сфері високих технологій ВПК, наявність кваліфікованої і високоосвіченої робочої сили. Особливо зріс науковий потенціал країни після розвалу СРСР, коли емігрували до Ізраїлю 600 тис. російських та українських євреїв, серед яких було немало талановитих вчених.

Несприятливі регіональні умови та ненадійність експортерів зброї стимулювали виробництво продукції ВПК та засобів забезпечення індивідуальної безпеки жителів країни. Ізраїль став виробляти широкий асортимент сучасних озброєнь, серед яких чільне місце займають танки, ракети, вогнепальна зброя, тренувальні тренажери, електроніка і лазерна техніка. В середині 90-х років Ізраїль зумів посісти п’яте місце у світі за експортом військової продукції. Крім того Ізраїль надає послуги з модернізації військової техніки, вдосконалюючи електронні системи літаків, танків та військових кораблів країн, що розвиваються.

Важливим чинником зростання економічної потужності стало надходження з початку 80-х років інвестицій з розвинутих західних країн, зокрема у сектор новітніх технологій. Хочеться зазначити, що транспортна та виробнича інфраструктура майже ніколи не були об’єктом палестинських терактів, які були спрямовані на соціальні та житлові елементи. В будь-якому разі, тероризм не може завдати такої шкоди економіці країни як війна. Цим пояснюється динамічне зростання інвестиційних потоків після останньої перемоги над арабами в 1973 р., коли інвестори усвідомили безперспективність арабської загрози для Ізраїлю.

Проте тривале та виснажливе протистояння з арабськими країнами не могло не відбитися на економічному стані Ізраїлю, який опинився у кризовій ситуації після торгової блокади, до якої вдалися усі сусідні арабські держави. Торговельні санкції в тій чи іншій мірі також запровадили більшість з 55 мусульманських країн. Вдарили по державному бюджету і значні видатки на оборону, необхідність асиміляції все нових і нових єврейських емігрантів. При цьому варто зазначити, що постійна загроза терористичних актів згубно позначається на економічній активності в країні і відштовхує потенційних інвесторів. Зокрема друга палестинська інтифада, що обійшлась економіці країни в чотири мільярди доларів, негативно вплинула на динаміку економічного розвитку.

В структурі промисловості Ізраїля провідна роль належить обробним галузям особливо тим, що тісно пов’язані з останніми досягненнями науково-технічного прогресу. Але висока частка військових видатків, що є однією з найвищих у світі та імпорт палива й мінеральної сировини спричиняють високі темпи інфляції, залежність від іноземної допомоги. Між тим Ізраїль має вагомі здобутки у виробництві медичної електроніки, засобів зв’язку, комп’ютерів, лазерної техніки, електронної оптики. Ізраїль посідає лідируючі позиції у світі по виробництву безпілотних літальних апаратів.

Найконкурентнішими галузями промисловості Ізраїлю вважаються електротехніка, радіоелектроніка, хімія, кольорова металургія. Вагоме місце у структурі економіки займає харчова і тексильна галузі промисловості.

Гірничодобувна промисловість посідає другорядні ролі з огляду на обмеженість природних ресурсів. ЇЇ продукцією є калійна та кухонна сіль, бром, фосфорити, мідь. В незначній кількості видобувають в країні природний газ та нафту. Ізраїль відомий як світовий центр операцій з дорогоцінним камінням. В нинішній час поряд з Індією,Таїландом, ПАР та Ботсваною Ізраїль належить до головних експортерів коштовного каміння.

Сільське господарство, побудоване повністю на кооперативних засадах, відзначається високою продуктивністю та ефективністю. В Ізраїлі розповсюджені дві основні форми сільськогосподарських підприємств – кібуци й мошавіми. Аграрний сектор цілком забезпечує потреби країни в продовольстві. Щоправда Ізраїль не може повністю задовільнити себе зерновими культурами, і тому вимушений їх імпортувати. Успіхи на аграрній ниві стали можливими не в останню чергу завдяки зрошенню земель. Сільськогосподарський комплекс в основному спеціалізується на вирощуванні цитрусових, бананів, винограду, полуниць, технічних культур та зернових. Тваринництво, що має м’ясо-молочне спрямування, відіграє другорядну роль через недостатню кормову базу. Для Ізраїлю також характерний високий рівень капіталовкладень в наукове дослідження аграрного сектору, що дозволяє пустельній країні не тільки забезпечувати себе продовольством, а й експортувати до Європи надлишок сільськогосподарської продукції.

Завдяки сприятливим природним та історичним передумовам в Ізраїлі вдалось створити розвинену туристичну галузь. Серед природних особливостей іноземців приваблює перш за все унікальне Мертве море. До того ж країна є місцем пілігрімажу для туристів з усього світу, оскільки там сконцентровані найсвятіші для євреїв, християн і мусульман релігійні святині. Історично-культурна спадщина, рекреаційні можливості узбережжя Середземного моря і Аккабської, затоки розвинута туристична інфраструктура перетворили Ізраїль в важливий центр міжнародного туризму.

Найбільш тісні зовнішньоторговельні зв’язки Ізраїль має перш за все зі США, а потім вже з Великою Британією, Німеччиною, Бельгією. Наразі основними статтями експорту є машини та обладнання, хімічні товари, шини, транспортні засоби, озброєння, діаманти, цитрусові, текстиль, вина. Загалом продукція промисловості становить 90% вартості експорту. Імпортує Ізраїль транспортні засоби метали, зернові, нафту, деревину, хімічні товари. Вартість імпорту, що рівняється 30 млрд. дол. значно перевищує вартість експорту, що становить майже 20 млрд. дол. Це дає можливість зафіксувати негативне сальдо зовнішньоторговельного обігу Ізраїлю.

Отже, вже не одне дясятиліття Ізраїль веде тривалу боротьбу за виживання, опираючись на розвинуту високотехнологічну виробничу індустрію та на масштабну закордонну фінансову допомогу, і в першу чергу США. Ізраїль, пройшовши шлях позначений війнами, двома палестинськими інтифадами не має наміру йти на компроміс у тих проблемних питаннях, що ставлять під сумнів власне його існування. Натомість поки не буде бодай частково вирішена ця болюча для країни палестинська проблема, Ізраїлю й годі сподіватися на серйозний прорив міжнародної ізоляції та створення більш сприятливих умов для нарощування економічної потужності.