Косовська К.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Особливості мотивації персоналу на підприємствах, що здійснюють інноваційну діяльність

В інноваційному розвитку кожного підприємства особливу роль відіграє персонал, що здійснює інноваційну діяльність, має достатню кваліфікацію для розробки, впровадження нововведень та управління інноваційним процесом. Персонал виступає активним учасником створення, впровадження та поширення інновацій, тому для ефективної інноваційної діяльності на підприємстві повинна функціонувати розвинута система мотивації персоналу. Проблема мотивації праці персоналу набуває дедалі більшого значення, оскільки в усіх видах інноваційної діяльності зростає елемент творчих розумових зусиль.

Мотивація як функція управління означає сукупність рушійних сил, що стимулюють усіх учасників інноваційного процесу і кожного окремо до активної діяльності [1,с.210]. Вона пов'язана з використанням понять, основними з яких є потреби, мотиви, спонукання, мотиваційна поведінка, стимули та винагороди. Мотивація інноваційної діяльності працівника зумовлена не лише його власними мотивами, а й вимогами підприємства, керівництва, особливостям ринку та іншими чинниками в конкретний проміжок часу. Керівнику підприємства, яке у своїй діяльності орієнтується на впровадження та реалізацію новітніх розробок, необхідно використовувати новітні системи мотивації, які відображають природу мотивації та творчий розвиток персоналу.

Успіх інноваційного процесу залежить від того, у якій мірі безпосередні учасники — персонал, зайнятий в інноваційному процесі, — зацікавлені у швидкому й економічно ефективному впровадженні результатів НДДКР у виробництво. Визначну роль відіграють методи й форми стимулювання їх праці з боку організації. Проте завдання стимулювання науково-технічної праці досить складне через його специфіку. Виникає необхідність підвищувати активність персоналу в пошуку нових знань, нових ідей, стимулювати прийняття нестандартних рішень і підтримувати атмосферу творчості. З іншого боку, в ринковій економіці важливим є не сам інноваційний процес, а його комерційний результат, який відображається в оновленні продукції, розширенні ринку, зниженні витрат, підвищенні конкурентоспроможності й одержанні прибутку. Комерційний критерій відіграє вирішальну роль в оцінці значення праці новаторів [2,с.419].

В основі сучасного підходу до мотивації в інноваційній сфері лежать такі завдання менеджерів інноваційних підприємств:

· постійне удосконалення системи матеріального та нематеріального стимулювання;

· заохочення ініціативності працівників для підвищення ефективності інноваційних процесів;

· максимальна активізація творчих здібностей кожного працівника;

· залучення персоналу до участі у інноваційних проектах;

· створення умов для більш повного виявлення трудового потенціалу працівників;

· об’єднання творчих зусиль працівників та керівництва для досягнення мети підприємства та реалізації завдань;

· надання працівникам умов для інтелектуального розвитку та набуття нових знань і досвіду, а також обміну інформацією у сфері інновацій.

1. Микитюк П.П . Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник . – Тернопіль : Економічна думка , 2006. – 295 с.

2. Краснокутська Н. В.. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 505 с.