Наторіна А.О.

Науковий керівник: Кудінов Е.О., ст. викл.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Сучасні проблеми бухгалтерського обліку операцій створення і придбання нематеріальних активів на підприємствах України

На сьогоднішній день, конкурентоздатність підприємств України залежить від впровадження науково-технічних досягнень у господарську діяльність. Це викликає необхідність обліку окремого виду ресурсів – нематеріальних активів. Специфіка відображення в обліку операцій з нематеріальними активами зумовлена їх особливостями. Проте національний План рахунків бухгалтерського обліку № 291 від 30.11.1999 р. та положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (П(С)БО 8) від 18.10.1999 р. не враховує порядок здійснення облікових записів з об’єктами нематеріальних активів у кожному конкретному випадку.

Тому метою статті є дослідження недоліків бухгалтерських рахунків для обліку об’єктів, що перебувають на умовах тимчасового захисту, що сприятимуть оптимальному вивченню стану обліку операцій створення та придбання нематеріальних активів.

Нематеріальні активи надходять на підприємство внаслідок створення не лише власними силами або придбання. Процес створення активів власними силами підприємства поділяється на два етапи: дослідження та розробка. Розробці кожного винаходу, корисної моделі, сприяють наукові й патентні дослідження, оформлення заявок на одержання патентів, а також маркетинг дослідження ринку об’єктів інтелектуальної власності, які можуть мати не лише позитивний, а й негативний результат. Витрати на дослідження в бухгалтерському обліку не визнаються активом і відносяться на витрати операційної діяльності (субрахунок 941 «Витрати на дослідження і розробки») того звітного періоду, в якому були понесені. Нематеріальний актив, який виникає на етапі розробок, визнається активом, якщо додержуються критерії, наведені в П(С)БО 8. З цього моменту витрати накопичуються на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» у складі капітальних інвестицій [3, с. 354-355].

Таким чином, П(С)БО 8 потребує включення такого критерію визнання нематеріальним активом, як наявність ринку для новаторської продукції або технологій, якщо об’єкт призначений для продажу, а не для внутрішнього використання. В Україні існує активний ринок комп’ютерних програм, ліцензійних договорів, але відсутній ринок промислового зразка, так як унікальність такого виду нематеріального активу призводить до невизнання його справедливої вартості. Підприємства будуть заохочувати експертів-оцінщиків у випадках продажу, переоцінки та інвентаризації об’єктів нематеріальних активів. Такі витрати входять до складу витрат звітного періоду. Саме тому зазначені витрати мають збільшувати вартість тих видів нематеріальних активів для яких не існує активний ринок. Відповідно до п. 9 П(С)БО 8 не визнаються нематеріальним активом витрати на створення торгових марок. Вони відображуються у складі витрат підприємства. Але якщо існує можливість одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг, що видається Департаментом інтелектуальної власності, то доцільним включати витрати на створення торгових марок до первісної вартості відповідних об’єктів з подальшою капіталізацією. Цей документ гарантує право власності на створені об’єкти нематеріальних активів. Тому, із п. 9 П(С)БО 8 необхідно вилучити «витрати на створення торгових марок (товарних знаків)».

Облік нематеріальних активів у П(С)БО 8 ведеться щодо кожного об’єкта за групами, але враховуючи це, у складі рахунка 12 «Нематеріальні активи» повинен бути спеціальний субрахунок – «Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи», що вказує на невідповідність між нормами П(С)БО 8 та Планом рахунків. Відкриття даного субрахунку надасть наступні можливості: аналіз капітальних інвестицій у нематеріальні активи; отримання достовірної інформації про ресурси витрачені на доведення нематеріального активу до стану придатного для використання, та витрат понесених на його утримання; повного відтворення облікових записів.

Створення підприємством об’єктів інтелектуальної власності завершується поданням заявки на отримання охоронних документів. Між поданням заявки і одержанням патенту існує проміжок часу, протягом якого проводиться експертиза заявки. Бухгалтерський облік об’єктів інтелектуальної власності протягом тимчасового захисту залежить від того, чи планується в подальшому їх використання в діяльності підприємства. За умови, коли об’єкт нематеріального активу не використовується на підприємстві й існує ймовірність неотримання патенту, витрати на розробку об’єкта залишають на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» до одержання патенту [4, с. 38-39]. Для цього доцільно відкрити субрахунок 154.2 «Капітальні інвестиції в придбання нематеріальних активів протягом тимчасового захисту». Протягом цього часу підприємство не має права амортизувати об’єкти нематеріальних активів. Після одержання патенту видають наказ про введення нематеріального активу в господарський оборот, складають картку кількісно-сумового обліку. Недолік цього варіанта полягає в тому, що протягом тривалого часу відсутнє право на амортизацію об’єкта нематеріального активу, а технологія в цей час морально застаріває. Адже у деяких галузях, строк корисного використання винаходу становить близько п’ять років [5, с.134-135]. Таким чином, після одержання патенту для постановки на баланс доводиться штучно зменшувати термін корисного використання нематеріального активу. У випадку, якщо використання об’єкта відбувається одразу після подання заявки, але до факту отримання патенту, на підприємстві видають наказ про введення нематеріального активу в господарський оборот для обліку рекомендується використовувати субрахунок 128 «Нематеріальні активи протягом тимчасового захисту», це не заборонено законодавством України. Перевага запропонованого підходу виявляється в тому, що амортизація нараховується відразу з моменту подання заявки, а недолік пов’язаний з ризиком неотримання патенту. Нематеріальний актив необхідно буде списувати. Зазначений ризик можна звести до мінімуму, якщо заздалегідь здійснити попередні патентні дослідження.

Отже, аналіз діючої практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів виявив недоліки щодо порядку відображення в обліку створення та придбання нематеріальних активів. Для оптимального вивчення стану обліку операцій нематеріальних активів необхідно витрати на створення торгових марок включати до первісної вартості відповідних об’єктів нематеріальних активів з подальшою капіталізацією. Для обліку операцій з нематеріальними активами, що перебувають на умовах тимчасового захисту найбільш ефективно буде впровадити два субрахунки 154.2 «Капітальні інвестиції в придбання нематеріальних активів протягом тимчасового захисту» та 128 «Нематеріальні активи протягом тимчасового захисту».

Література:

1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» № 242, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р.

3. Бразілій М.М. Облік створення нематеріальних активів // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. – Київ: УАБС НБУ. – 2009. – Т. 18. – 457 с.

4. Бражна Л.В. Порядок відображення в обліку створення нематеріальних активів // Облік і фінанси. – 2010. – №4. – 236 с.

5. Голов С. Гармонізація фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – №4. – 154 с.