Економічні науки/1.Банки і банківська система

Гузенко О.П., Мирошниченко В.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”

Функції власного капіталу комерційного банку як ключовий елемент розкриття економічного змісту

Комплексна розробка теоретичних и практичних питань, які розкривають усі аспекти власного капіталу банку та управління ним, являється важливою та актуальною проблемою у сучасній банківській системі України. Питання, пов'язані з дослідженням сутності власного капіталу, його структури, функцій та організації процесу управління ним у науковій літературі розроблені не повною мірою, незважаючи на те, що досить багато видань і наукових статей присвячено цьому.

Окремі питання економічного змісту, функцій й оцінки власного капіталу банку розглянуті більш предметно в роботах таких науковців, як: Парасій-Вергуненко, Л.О. Примостка, І.О. Бушуєва та інших. Разом з тим у наявних дослідженнях із проблем власного капіталу банку немає єдиного підходу до визначення його сутності, ролі виконуваних функцій і способів оцінки. Недостатньо повно досліджені ці питання стосовно до сучасних умов функціонування банків.

Зауважимо, більш поглиблена сутність власного капіталу банку розкривається через його функції. Відомо, що капітал банку в процесі організації банківської діяльності одночасно виконує кілька функцій, що забезпечує найвищий ефект від проведення банківських операцій, тобто максимізацію прибутку. Якщо в інших сферах підприємницької діяльності капітал забезпечує платоспроможність і виконує більшість оперативних функцій підприємства, то комерційному банку капітал потрібний насамперед для страхування інтересів вкладників.

Достатньо змістовно розкрив функції власного капіталу банку у своїй праці І.М. Парасій-Вергуненко [1, с. 65], схематичне їх представлення подано на рисунку 1.

Рис. 1. Схема функцій власного капіталу банківської установи

за І.М. Парасій-Вергуненко

Автор звертає увагу на те, що першочергове призначення капіталу банку – це виконання ним захисної функції. У цьому зв’язку розмір капіталу є важливим фактором надійності функціонування банку і повинен перебувати під суворим контролем Національного банку України, що регулює діяльність комерційних банків. Доведено, що суть захисної функції власного капіталу полягає у тому, що він слугує насамперед для захисту інтересів вкладників і кредиторів банку, для покриття можливих збитків від банківської діяльності.

З точки зору І.О. Бушуєвої [2, с. 18] роль захисної функції власного капіталу банку змінюється залежно від низки факторів: загальноекономічного та фінансового стану країни, а також стабільності грошової сфери; стану гарантування вкладів у країні; стратегії і тактики банків, насамперед у галузі підпорядкування їх забезпеченню ліквідності та фінансової стійкості. Чим вищий у країні рівень розвитку гарантування вкладів і здійснення активних операцій, тим менші вимоги до захисної функції власного капіталу і тим менша його сума може знаходитися в обороті банку.

На думку багатьох фахівців, функція забезпечення оперативної діяльності порівняно із захисною функцією у банківській діяльності є другорядною для власного капіталу банку. Проте недооцінювати чи ігнорувати її не слід, особливо на перших кроках створення та функціонування банку, коли за рахунок власного капіталу формується його інфраструктура та розгортається банківська діяльність. Роль цієї функції власного капіталу відчутна за подальшого розвитку банку та розроблення нових банківських технологій і продуктів.

У своїй праці Л.О. Примостка [3, с. 81] розкриває сутність регулювальної функції та зазначає «…через фіксацію розміру власного капіталу регулювальні та наглядові органи впливають на діяльність банку в цілому». Зокрема, встановлення нормативу платоспроможності має на меті не допустити надмірної мінімізації банками власного капіталу заради максимізації доходів, знизити ризик банкрутства банків і підвищити рівень захисту інтересів вкладників і кредиторів.

Як кінцевий висновок може виступати теза, що якісне управління власним капіталом комерційного банку неможливе без розуміння функціонального механізму, який розкриває сутність понятійного категорії «власний капітал». Мається на увазі дослідження проблеми взаємозв’язку між функціями власного капіталу банку, які зобов’язані у разі взаємоузгодженості забезпечувати достатньо конкурентноздатність наданих ним послуг.

Література:

1. Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності: [навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] / І.М. Парасій-Вергуненко. – К.: КНЕУ, 2003. – 347 с.

2. Бушуєва І.О. Основні шляхи підвищення власного капіталу комерційного банку / І.О. Бушуєва // Банківська справа. – 2003. – №7 – С. 15-24.

3. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: [навчальний посібник] / Л.О. Примостка. – К.: КНЕУ, 2004. – 468 с.