Котковський
В.С., Максімова Я.О.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”
Окремі питання теоретичних засад аналізу активів
комерційного банку
На сьогодні ще не створено єдиної методики оцінювання якості процесу
управління активами комерційного банку та проведення аналітичних досліджень їх
складу і структури. Хоча в арсеналі фінансового аналізу існує набір
методологічних підходів оцінювання та аналізу активів комерційних банків,
особливо це простежується в залученні їх для оцінювання фінансового стану
конкретної банківської установи. Успішне їх застосування напряму залежить від
розуміння їх особливостей, вміння використовувати переваги та мінімізувати
недоліки кожного з них.
Варто зауважити, що теоретичні аспекти аналізу активів комерційного банку
досить часто висвітлюють у своїх працях А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко,
І.М. Парасій-Вергуненко, О.В. Васюренко, К.О. Волохата та З.І. Щибиволок
[1] та інші [2, 3], які звертають увагу на те, що за допомогою детального
аналізу складових активів комерційного банку приймається достатньо виважене
управлінське рішення щодо вдосконалення їх структури.
Нагадаємо, З.І. Щибиволок [1] метод аналізу активів комерційного банку
реалізується через його науковий апарат, що являє собою сукупність прийомів
дослідження. При цьому, автор стверджує, що з позиції загального аналізу
банківської діяльності «…найважливішим елементом методики економічного аналізу
є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм
аналізу».
Практична діяльність доводить, що основним завданням аналізу активів
комерційного банку вважають: встановлення складу і структури активів
комерційного банку; визначання якісного рівня активів комерційного банку та
оцінювання ефективності використання активів комерційного банку.
Для проведення такого аналізу активів, зауважує М.Р. Ковбасюк [2] баланс банку потрібно
очистити від статей, які збільшують обороти банку, але не є реальними джерелами
та вкладеннями коштів. Автор наголошує на тому, що загальні активи зменшуються
на нараховані та прострочені доходи, витрати майбутніх періодів, розрахунки між
філіями та іншими підвідомчими установами банку. З портфелів активів банку за
МБК, ОВДП, цінних паперів, кредитного портфеля та дебіторської заборгованості
формують нетто-портфелі за вирахуванням резервів, що сформовані до відповідних
груп активів. Вартість основних засобів, нематеріальних активів та
господарських матеріалів ураховується в чистих активах за мінусом зносу.
Враховуючи досвід провідних банківських установ та проведенні дослідження
вченими-економістами аналіз активів комерційного банку доцільно здійснювати в
наступній послідовності (рис. 1).


Рис. 1. Схема основних кроків аналізу активів
комерційного банку
Слід
нагадати, що у своїй праці Л.К. Батракова [3] наголошує на тому, що аналіз
активів комерційного банку являє собою оцінку ефективності скоординованого
управління банківським балансом. Науковець додержується думки, що зміни в
структурі активів комерційного банку можна проаналізувати за допомогою
вертикального і горизонтального аналізу.
Практичний досвід показує, що на основі горизонтальної
оцінки активів комерційного банку аналізуються зміни в динаміці через
порівняння даних за різні періоди. Зіставлення даних дає змогу виявити
відхилення в абсолютній сумі і у відсотках за: основними робочими активами;
неробочими активами; витратами на власні потреби та іммобілізованими активами і
коштами. Саме, наведені угруповання активів банку дають можливість дати
характеристику якісного складу активів банку.
В свою чергу, підкреслює Л.К. Батракова [3] вертикальний і горизонтальний
аналіз активів комерційного банку дає змогу виявити зміни у розподілі
агрегованих статей балансу як у динаміці, так і у внутрішній структурі активних
операцій балансу банку і визначити, за рахунок яких операцій зросла
(зменшилася) прибутковість (збитковість), виявити зміни (збереження пріоритетів
у банківській діяльності). У цьому випадку, на погляд автора аналіз активів
комерційного банку починається з горизонтального аналізу зміни загальних
активів за допомогою стандартних показників динаміки.
Таким чином, враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що якісний аналіз активів комерційного банку
передбачає аналітичні дослідження в контексті визначення ступеня ризику кожної
складової із оцінюванням їх впливу на фінансовий стан установи. З іншого боку,
детальний аналіз активів комерційного банку надає можливість виявити напрямки
розміщення його ресурсів, які здатні принести найбільший дохід у майбутньому.
Саме останній факт свідчить про необхідність постійного вдосконалення
методологічних підходів у розрізі вивчення поведінки активів комерційного
банку.
Література:
1. Щибивалок З.І. Аналіз банківської діяльності: [навчальний посібник] / З.І.
Щибивалок. – К.: Знання, 2006. – 311 с.
2. Ковбасюк
М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: [навчальний посібник] / М.Р. Ковбасюк. – К.: Вид. дім «Скарби», 2001. – 336 с.
3. Батракова
Л.К. Экономический анализ деятельности
коммерческого банка / Л.К. Батракова. – М.: Логос, 2003.
– 344 с.