Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Анциферова Н.А., Арцибашева Ю.Ю.

Наковий керівник Логвіна Ю.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Можливості франчайзингу в умовах України

На споживчому ринку України через зміни в соціально-економічній політиці доцільне впровадження нової моделі ведення бізнесу, яка буде своєрідною інтеграцією великого та малого бізнесу, а саме франчайзингу. Але, сьогодні, незважаючи на популярність франчайзингу в інших країнах, в Україні ця форма бізнесу поки що не набула поширення.

Для вітчизняної економіки франчайзинг ще відносно нове явище хоча у розвинених країнах його вже давно застосовують як засіб забезпечення потреб суспільства у різних послугах. Таким чином, франчайзинг як складова економіки України перебуває на початковому етапі розвитку. Саме тому проблеми розвитку франчайзингу і визначення його місця в економічному розвитку нашої країни досить актуальні.

Франчайзинг – це форма ліцензування, згідно з якою одна фірма (франчайзер) за визначену плату передає іншій (франчайзі) франшизу, тобто право на користування пакетом послуг [3].

Ще 29 грудня 2001 року в Україні розпочала свою діяльність Асоціація роботодавців у галузі франчайзингу, завданням якої було представляти інтереси підприємців та їхніх операторів, які використовують франчайзингові договори у державних установах, і надавати їм практичну допомогу в організації та просуванні на ринку, а також налагодження зв’язків з іноземними та міжнародними асоціаціями, вивчення досвіду інших країн у франчайзинговій діяльності та нормативні засади останньої [2].

Спеціальне законодавство, що регулює франчайзинг, з’явилося в Україні лише 1 січня 2004 р., коли набули чинності Цивільний і Господарський кодекси України, що містять спеціальні норми, присвячені франчайзингу (гл. 75 ЦК України і гл. 36 ГК України) [2].

Франчайзинг в Україні є гібридною формою, що поєднує елементи ліцензійних угод на право володіння товарним знаком та дистриб’юторських угод, які пов’язані з винятковим правом на реалізацію товарів і послуг на договірних засадах [2].

В нашій країні досліджувана модель ведення бізнесу серед усіх категорій бізнес-послуг, згідно зі списками, поданими національними франчайзинговими асоціаціями Міжнародному інституту приватного права (UNIDROIT) , які можуть бути франчайзинговою діяльністю, розвивається у наступних галузях [2,3]: суспільне харчування; торгівля; сфера послуг індивідуальним споживачам; послуги для бізнесу; виробництво.

Загалом на ринку України франчайзинг найбільше розвивається у сфері торгівлі. Найменше застосовують франчайзинг у сфері виробництва. Досить успішних прикладів використання франчайзингу в Україні не багато, проте в останні роки їх кількість стрімко збільшується. Так найбільшими франчайзерами в нашій країні є: «McDonald’s», «Coca-Cola» «Картопляна хата», «Два гусі», «Пан піцца», «Монарх», «Kodak», «Фуджі», «Sela», «VDOne», «Sensus» або «Gregory Arber», «Баскін&Робінс», «Альянс», «Швидко», «Ростікс», «XXI століття», «Uno momento» та низка інших.

Франчайзинг дедалі ширше використовується для створення технічних станцій обслуговування автомобілів (наприклад, ЗАЗ-Деу), магазинів автомобільних товарів та аксесуарів (мережа магазинів «АТЛ»), салонів краси, які інколи працюють не лише під торговельною маркою, що створена для салонів краси, а й під торговельною маркою, відомою споживачеві.

Так за даними Асоціації франчайзингу України, на кінець 2006 р., функціонувало близько 250 франчайзерів у різних галузях економіки. Для порівняння: у Сполучених Штатах Америки кількість їх становить понад 1,5 тис., у Франції – більше 750. Однак кількість франчайзингових мереж збільшується, що свідчить не лише про розвиток торгових мереж, а й про успішне ведення бізнесу під чужим ім’ям [1].

Слід відмітити, розвиток франчайзингу в кожній країні разом з певними особливостями має і певні проблеми. Так розвитку франчайзингу в Україні перешкоджають такі проблеми:

1) економічні (франчайзинг – економічний інструмент, і для його впровадження необхідні відповідні економічні передумови, які в Україні не сформовані взагалі чи склалися частково);

2) організаційно-правові: розвиток франчайзингу в Україні загальмовано недосконалістю правової сфери діяльності, що не охоплює правового забезпечення франчайзингу в Україні;

3) соціально-психологічні відсутність досвіду у вітчизняних суб’єктів франчайзингової системи тощо [4].

Отже, Україна має перспективи для розвитку франчайзингових відносин. В нашій країні франчайзинг сприяє діяльності перш за все інвесторів і фірм, які починають бізнес, у створенні нової справи чи диверсифікації діяльності. Саме система ринкових відносин типу франчайзингу, незважаючи на певні проблеми, сприятиме активізації дій вітчизняних підприємств, дасть змогу отримати конкуренті переваги, навчить етики ведення бізнесу, що прискорить їх розвиток.

Література:

1. Гировец С. О состоянии франчайзинга в Украине // Маркетинг и реклама. – 2006. - №2. С. 54-55.

2. Данніков О. Проблеми побудови та функціонування франчайзингових систем в Україні // Маркетинг в Україні. – 2008. - №5. С.62-69.

3. Новітній маркетинг: Навч.посіб. / Є.В. Савельєв, С.І. Чеботар, Д.А. Штефанич та ін..; За ред.. Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2008. – 420с.

4. Соковатий О.В. Місце франчайзінгу в інноваційному розвитку країни// Проблеми науки. – 2008. - №4. С.38-42.