Шостак М. В.

Буковинська державна фінансова академія,Україна

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У БАНКІВСЬКИХ СТРУКТУРАХ.

Розвиток інформаційних технологій на сучасному етапі призвів до фактичного створення найбільш розвиненою частиною людства того самого "інформаційного суспільства", про яке так багато казали останнє десятиріччя. Увесь розвиток людства, у тому числі і в економіці, визначається зараз і буде визначатися наступне десятиріччя досягненням нового якісного рівня одразу двома фундаментальними процесами: розвитком нових технологій та швидкою глобалізацією економіки, що зараз спирається на перший процес.

Отже, аналіз цих двох понять у сукупності дає нам змогу визначити, проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку фінансово-економічних інформаційних систем.

Об’єктивна необхідність об’єднання розрізнених інформаційних потоків та накопичених даних в єдине інформаційне середовище, потреба уніфіковано оперувати інформацією незалежно від формату її подання та зберігання, бажання отримати доступ до неї незалежно від місцезнаходження користувача зумовили перехід до побудови великих інформаційних систем.

Ще у 70-х роках була поширеною проблема щодо об’єднання багатьох банків та фінансових установ у єдину мережу.

Тому у 1973 році 239 банків з 15 країн Європи та Північної Америки заснували Society for Worldwide Inerbank Financial Telecommunication - SWIFT (Співтовариство всесвітніх інтербанківських фінансових телекомунікацій) з метою створення міжнародної мережі для передачі даних між фінансовими організаціями.

Сьогодні SWIFT є провідною міжнародною організацією у сфері фінансових телекомунікацій, що забезпечує оперативну, безпечну і абсолютно надійну передачу фінансових повідомлень по всьому світу.

На даний момент користувачами SWIFT є понад 6000 найбільших банків та фінансових організацій, таких як брокерські фірми, компанії цінних паперів, біржі, центральні депозитарії та інші [2].

В Україні була актуальною проблема щодо оперативної роботи Національного банку України з іншими банками по всій території держави.

Тому необхідність створення відомчої мережі передачі інформації Національному банку України обумовлена такими причинами:

• впровадженням нових банківських застосувань, включаючи такі, що стосуються обслуговування бюджету України, торгівлі урядовими цінними паперами, безготівкового грошового обігу в Україні;

• потребами оперативного управління банківськими технологіями та взаємодії з іншими фінансовими закладами, що знаходяться як на території України, так і за її межами;

• переходом телекомунікаційної мережі Національного банку України до використання цифрових каналів на базі оптоволоконних магістралей для передачі інформації, що забезпечують надійний обмін інформацією належної якості, оскільки застосовуються альтернативні маршрути, підвищується ефективність використання ресурсів мережі [1].

Нова мережа передачі інформації надаватиме численні послуги. Це зробить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи: швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережевих послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, які функціонують в регіональних підрозділах Національного банку України, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації для забезпечення зростаючих телекомунікаційних потреб платіжної системи України; міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі Національного банку України на базі об’єднаних автоматичних телефонних станцій, якими обладнані регіональні управління Національного банку , що знизить витрати на міжміські переговори; об’єднання локальних обчислювальних мереж.

З мережею передачі інформації (МПІ) Національного банку України взаємодіятимуть існуючі та новостворювані телекомунікаційні системи інших комерційних банків та фінансових інституцій України. В той же час передбачена можливість включення до цієї мережі відділень та філій інших банків, а також урядових організацій, які потребують інформаційної взаємодії з Національним банком України, якщо їх задовольняють послуги мережі і вони готові дотримуватися встановлених правил роботи в ній. Взаємодія з іншими мережами здійснюватиметься через програмні чи апаратні шлюзи, які зможуть забезпечити розмежування доступу як до створеної МПІ з зовнішніх мереж, так і з МПІ до зовнішніх мереж.

В МПІ Національного банку України використовується протокол FRAME RELAY – інтерфейс між користувачами та обладнанням мережі для одночасної передачі даних й голосу по одному й тому ж фізичному каналу зв`язку з максимальним використанням його полоси пропускання, а в міру створення відповідних умов, наявності потреб та каналів зв`язку більшої пропускної здатності без особливих затрат можна буде перейти на АТМ- протокол [3].

Отже, на сучасному етапі фінансова діяльність установ та банків тісно взаємопов’язана з впровадженням новітніх досягнень інформаційних технологій. Все це потрібно для того, щоб у гранично короткі терміни налагодити систему обробки і передачі даних, для ефективної роботи всіх гілок влади та фінансових організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вимоги Національного банку України до програмного комплексу "Операційний день банку" - Постанова Правління НБУ №106 від 12 травня 2005 року.
2. Курганів А.Г., Попович С.П. Автоматизовані банківські системи / А.Г. Курганів, С.П. Попович // Економіка України - 2005. №3 С.3-5.
3. Галатенко І. Інформаційна безпека: огляд основних положень. / І. Галатенко // Комп'ютерний огляд - 2006р.-№33. С. 4-6.