Медицина /

6. Експериментальна і клінічна фармакологія

Куковська І.Л.

Чернівецький національний університет ім.. Ю.Федьковича

Вплив даларгіну на натрійуретичну активність плазми крові у експериментальних тварин

Відомо, що діяльність нирок регулюється багатьма системами, котрі динамічно реагують на функціональні зміни організму. Екскреторна функція нирок залежить не тільки від стану натрійзатримуючих систем, але і від натрійуретичних чинників. Встановлено, що натрійуретичний гормон проявляє свою активність переважно при збільшенні об'єму позаклітинної рідини в організмі.

Для з’ясування можливої ролі натрійуретичного гормону в дії на нирки синтетичного аналога лей-енкефаліну спостерігали за змінами у діяльності нирок до та після здійснення об’ємної стимуляції у інтактних лабораторних білих щурів та на фоні тривалого введення даларгіну. Визначали активність натрійуретичного гормону розрахунковим методом, беручи до уваги екскрецію іонів натрію нирками.

Результати проведених експериментів вказують на те, що екскреція іонів натрію з сечею збільшувалась після об¢ємної стимуляції, яка викликала розширення позаклітинного простору у тварин (табл.1). У контрольній групі тварин цей показник зростав на 20% (р<0,05) порівняно з показником екскреції іонів натрію тварин без об¢ємної стимуляції.

При порівнянні з даними контролю тварин без об¢ємної стимуляції після тривалого введення даларгіну натрійурез у групі тварин з аналогічними умовами досліду збільшувався на 50% (р<0,02).

Більш виразні зміни екскреції іонів натрію під впливом препарату були після внутрішньовенної гідратації та розширення позаклітинного простору. Натрійурез під впливом даларгіну збільшився у 2,2 рази порівняно з показниками контролю у даній групі тварин. Слід зазначити, що виділення іонів натрію вірогідно збільшилось на 70% (р<0,02) при порівнянні цього показника до та після об¢ємної стимуляції при тривалому введенні даларгіну.

Таблиця 1

Вплив даларгіну на екскрецію іонів натрію нирками (мкмоль/год)

до і після збільшення об’єму позаклітинної рідини (x±Sx, n=6)

Умови досліду	Контроль	Даларгін
До розширення позаклітинного простору	4,24 ± 0,68	6,26 ± 0,24 р1 < 0,05
Після розширення позаклітинного простору	4,89 ± 0,28 р1 > 0,05	10,63 ± 1,13 р1 < 0,01 р2 < 0,02

Примітка:

р₁– вірогідність показників порівняно з даними контролю у кожній серії;

р₂ – вірогідність показників порівняно з вихідними даними (аналогічними показниками до розширення позаклітинного простору).

Таким чином, отримані дані свідчать, що натрійуретичний ефект даларгіну є більш виразним за умов об’ємної стимуляції, тобто при збільшенні кількості чи активності натрійуретичних пептидів. Імовірно що підсилення діурезу є результатом активації даларгіном натрійуретичного гормону.

Натрійуретичну активність плазми крові визначали розрахунковим методом. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що при стимуляції волюморецепторів шляхом внутрішньовенного введення 0,9% розчину натрію хлориду має місце підвищення в 1,7 разів натрійуретичної активності плазми крові інтактних тварин.

Як видно із рис.1, даларгін також викликає зростання показників натрійуретичної активності плазми крові. В групі тварин, яким не здійснювали об¢ємну стимуляцію, активність НУГ після тривалого застосування препарату підвищувалась в 1,5 разів (р<0,05) порівняно з контрольними показниками. Застосування даларгіну на фоні розширення позаклітинного простору викликало більш виразні зміни цього показника. Так, мало місце зростання натрійуретичної активності плазми крові в 2,16 рази порівняно з контрольною групою. Слід зауважити, що вірогідне зростання натрійуретичної активності спостерігалося не тільки у порівнянні з контрольною групою тварин. Тривале введення синтетичного опіоїду викликало збільшення (в 1,7 разів) даного показника в групі тварин після об’ємної стимуляції порівняно з групою тварин без об’ємної стимуляції.

*

*

Рис.1. Вплив даларгіну на натрійуретичну активність плазми крові (ум.од/мл) до та після об'ємної стимуляції

* – зміни статистично вірогідні порівняно з контролем.

Результати проведених експериментів вказують на здатність синтетичного аналога лей-енкефаліну даларгіну підсилювати натрійуретичну активність плазми крові.

Отже, даларгін підсилює натрійуретичну активність плазми крові у дослідних тварин. Більш виразне зростання натрійуретичної активності плазми крові має місце за умов тривалого введення даларгіну після об¢ємної стимуляції.