ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У ВАГІТНИХ, ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ, ЗА ДАНИМИ УЛЬТРАСОНОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Гошовська А.В., Давиденко І.С.

Буковинський державний медичний університет

Матеріал і методи. Проведено ультразвукове дослідження вагітних основної та контрольної груп за допомогою ультразвукового апарату "ALOKA 1400"з застосуванням трансабдомінального датчика з частотою 5,0-7,5 мГц. Проаналізовано частоту акушерської патології плода та плаценти у 70 вагітних основної групи. Вагітні, хворі на туберкульоз (основна група), були поділені на ІА, ІБ, ІІА, ІІБ підгрупи. ІА - вагітні, хворі на активний туберкульоз із загальноприйнятою методикою профілактики дисфункції плаценти, ІБ- вагітні, хворі на активний туберкульоз з специфічною профілактикою дисфункції плаценти, ІІА - вагітні, хворі на перенесений туберкульоз із загальноприйнятою методикою профілактики дисфункції плаценти, ІІБ – вагітні, хворі на перенесений туберкульоз з специфічною профілактикою дисфункції плаценти.

Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні основної (вагітні, хворі на активний та перенесений туберкульоз) та контрольної (здорові вагітні) груп для діагностики плацентарної дисфункції приймались наступні ультразвукові ознаки: розташування плаценти, розширення міжворсинкового простору (МВП) в плаценті, альтеративні зміни в плаценті – наявність в її структурі інфарктів, ступінь зрілості плаценти, дифузних відкладань фібрину, підвищеної кількості петрифікатів, зміни товщини плаценти, порушення темпів дозрівання плаценти. За допомогою ультразвукової фетометрії та динамічного спостереження за внутрішньоутробним станом плода підтверджувався синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода у жінок основної групи, інколи вказані зміни в плаценті супроводжувались наявністю антенатальної патології, ознаками внутрішньоутробної гіпоксії та гіпотрофії плода.

Нами виявлено, що порушення прикріплення плаценти (низьке) спостерігалось значно частіше у вагітних основної групи ніж у вагітних контрольної групи відповідно 31 (44,3%±6,0) до 3 (7,5%±4,2) – р=0,004 за критерієм кутове фі-перетворення Фішера. При цьому крайове та центральне передлежання відмічали у жінок основної групи у 8 спостереженнях (11,4%±3,8) проти 1 (2,5%±2,5) у контрольній групі – р=0,180. Прикріплення плаценти у дна матки діагностовано у 14 (20%±4,8) вагітних основної групи проти 13 (32,5%±7,5) у жінок з нормальним перебігом вагітності – р=0,262. По передній стінці матки плацента розташовувалася у 13 (18,6%±4,7) випадків в основній групі та відповідно 9 (22,5%±6,7) в контрольній – розбіжності невірогідні. Нами встановлено, що прикріплення плаценти по задній стінці в 1,3 рази частіше зустрічалося у вагітних контрольної групи 15 (37,5%±7,8) ніж у жінок основної групи 12 (17,1%±4,5) – р=0,037.

Таблиця 1

Характеристика прикріплення плаценти у вагітних з проявами плацентарної дисфункції, хворих на туберкульоз, %

Локалізація плаценти	Основна група, n=70	Контрольна група, n=40
В ділянці дна матки	20±4,8	32,5±7,8
По передній стінці	18,6±4,7	22,5±6,7
По задній стінці	17,1±4,5	37,5±7,5
Низьке прикріплення	44,3±6,0	7,5±4,2
Крайове та центральне передлежання	11,4±3,8	2,5±2,5

Рис. 1. Локалізація плацент у вагітних основної та контрольної груп.

Таблиця 2

Частота типів акушерської патології за даними УЗД плода і плаценти в терміні 37-40 тижнів гестації у вагітних, хворих на туберкульоз,%

Тип акушерської

патології

Основна група, n=70

Контрольна група,

n=40

Загалом

n=70

ІА

n=17

ІБ

n=17

ІІА

n=18

ІІБ

n=18

Гіпотрофія плода

75,7

±5,2

Рk<0,001

24,3

±5,2

22,9

±5,1

18,6

±4,7

±3,6

±3,2

СЗРП І ступеню

симетрична форма

22,8

±5,1

Pk=0,006

5,7

±2,8

4,3

±2,4

±3,6

2,9

±2,0

Гіпоплазія плаценти

72,9

±5,4

Рk<0,001

21,4

±4,9

±4,8

18,6

±4,7

12,9

±4,0

2,5

±2,5

Низька плацентація

44,3

±6,0

Pk=0,004

15,7

±4,4

±3,6

12,9

±4,0

5,7

±2,8

7,5

±4,2

Помірне багатоводдя

55,7

±6,0

Pk=0,001

18,6

±4,7

12,9

±4,0

±4,8

4,3

±2,4

±3,5

Гіпертонус матки,

Загроза переривання вагітності

77,1

±5,1

Рk<0,001

22,9

±5,1

21,4

±4,9

±4,8

12,9

±3,9

7,5

±4,2

Петрифікати, кісти

81,4

±4,7

Рk<0,001

25,3

±5,2

±4,8

25,7

±5,3

11,4

±3,8

7,5

±4,2

З табл. 2 за даними УЗД плацента мала певні зміни ехоструктури у жінок основної групи (петрифікати у паренхімі плаценти, кісти, лакуни) у 57 (81,4%±4,7) вагітних: ІА групі – 17 (25,3%±5,2), ІБ – 14 (20%±4,8), ІІА – 18 (25,7%±5,3), ІІБ – 8 (11,4%±3,8) проти 3 (7,5%±4,2) у контрольній групі.

Низьке прикріплення плаценти спостерігалось у 31 (44,3%±6,0) основної групи при цьому у ІА групі - 11 (15,7%±4,4), ІБ -7 (10%±3,6), ІІА – 9 (12,9%±4,0), ІІБ - 4 (5,7%±2,8) проти 3 (7,5%±4,2) у жінок групи контролю.

Оцінюючи стан ФПК та біометричні показники розвитку плода в термін 37-40 тижнів вагітності, встановлено, що у жінок основної групи виявлено гіпотрофію плода у 53 (75,7%±5,2): ІА – 17 (24,3%±5,2), ІБ – 16 (22,9%±5,1), ІІА - 13 (18,6%±4,7), ІІБ - 7 (10%±3,6) проти 2 (5%±3,2) у групі контролю, але лише у 16 (22,8%±5,1) випадків було діагностовано СЗРП І ступеню (симетрична форма) коли в ІА підгрупі – 4 (5,7%±2,8), ІБ – 3 (4,3%±2,4), ІІА - 7 (10%±3,6), ІІБ - 2 (2,9%±2,0), а в групі контролю – 0. У решти випадків було діагностовано СЗРП ІІ і ІІІ ступеню.

Досліджуючи кількість навколоплідної рідини, встановлено, що у жінок, хворих на туберкульоз, зустрічається помірне багатоводдя у 39 (55,7%±6,0): ІА – 14 (18,6%±4,7), ІБ - 9 (12,9%±4,0), ІІА - 14 (20,0%±4,8), ІІБ -3 (4,3%±2,4), а у групі контролю – у 2 (5,0%±3,5).

При проведенні ультразвукового скринінгу виявлені ознаки загрози переривання вагітності та гіпертонус матки у 54 (77,1%±5,1) у вагітних основної групи: ІА – 16 (22,9%±5,1), ІБ - 15 (21,4%±4,9), ІІА – 14 (20,0%±4,8), ІІБ – 9 (12,9%±3,9) проти 3 (7,5%±4,2) вагітних контрольної групи.

При дослідженні товщини плаценти у кінці ІІІ триместру вагітності встановлено, що товщина плаценти у жінок основної (І,ІІ) груп мала суттєві відмінності від показників норми. Так, у 51 (72,9%±5,4) вагітних основної групи була діагностована гіпоплазія плаценти: ІА – 15 (21,4%±4,9), ІБ -14 (20%±4,8), ІІА – 13 (18,6%±4,7), ІІБ – 9 (12,9%±4,0) проти 1 (2,5%±2,5) у жінок контрольної групи.

У хворих на активну форму туберкульозу (І) група, товщина плаценти складала 26,98±0,5 мм, а у вагітних (ІІ) групи – 29,61±0,5 мм, а у здорових вагітних товщина плаценти складала 33,94±0,4 мм.

Рис. 2. Результати УЗ-плацентометрії.

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що ультразвукові параметри у жінок основної групи значно перевищують показники групи контролю.

Наявність зміненої структури в плаценті (петрифікати, кісти) зустрічались майже в 19 (10,8) разів частіше виявлено у жінок, хворих на туберкульоз в порівнянні з здоровими вагітними, низьке прикріплення плаценти – в 10,3 (5,9) рази, гіпотрофія плода - в 26,5(15) рази, СЗРП І ступеню – в 16 (22,8) разів, помірне багатоводдя - в 19,5 (11) рази, гіпертонус матки та загроза переривання вагітності – в 18 (10,3) разів, гіпоплазія плаценти – в 51 (29) рази.