Олійник Ю.С.

м. Харків, Українська інженерно-педагогічна академія

кафедра Електроенергетики

рівні засвоєння навчального матеріалу з електроенергетичних дисциплін

Традиційні та більш поширені методи контролю дисциплін будь-якого профілю, до яких відносяться усна бесіда та письмова контрольна робота, провокує відсутність їх різноманітності, об’єктивності при оцінюванні і відсутність обґрунтованих критеріїв цього оцінювання. Серед недоліків таких методів контролю необхідно виділити значну кількість часу для їх проведення.

Серед багатьох перспективних напрямів модернізації процесу навчання у вищій школі є широке використання інформаційних технологій, високий рівень яких у даний час дозволяє виводити всю систему освіти на якісно новий рівень.

Стосовно методів контролю, найбільш поширеним методом на основі інформаційних технологій є комп’ютерне тестування, серед основних переваг якого можна виділити об’єктивність та оперативність контролю, мінімальні затрати часу викладача, повна перевірка навчального матеріалу з дисципліни, мінімальний вплив негативних факторів на студента, доволі швидкий зворотній зв'язок між викладачем та студентом.

Створення тесту визначає як ретельний аналіз змісту навчальної дисципліни, так і структуризацію навчального матеріалу дисципліни відповідно навчальних модулів, які мають між собою логічний зв'язок через навчальні елементи. Тестування кожного такого навчального елементу дає змогу об’єктивно, якісно та оперативно контролювати навчальний матеріал з дисципліни.

Для ефективного та якісного контролю за допомогою тестування в процесі навчання необхідно значну увагу приділити специфічним властивостям навчального матеріалу електроенергетичних дисциплін. Такий матеріал складається, в основному, з формул, графіків, алгоритмів, схем, малюнків, тобто значна частина приходиться на графічно-символьний зміст дисципліни. Для об’єктивного та якісного контролю такого матеріалу необхідно перевірити знання студентів, починаючи від найпростіших формулювань та одиниць вимірювання та закінчуючи задачею творчого рівня. Для цього необхідно весь навчальний матеріал розкласти по рівням засвоєння, в результаті чого буде підготовлена інформація предметної галузі до тестування.

Згідно ДСТВО існує три рівні засвоєння інформації:

1. Ознайомчо-орієнтовний рівень (ООр) – рівень сприйняття інформації

2. Понятійно-аналітичний рівень (ПА) – рівень пам’яті

3. Понятійно-синтетичний рівень (ПС) – перевірка мислення

Контроль засвоєння навчального матеріалу передбачає тестові питання на кожному з цих рівнів.

В.П. Беспалько у своїй роботі «Слагаемые педагогических технологий» чітко та зрозуміло подав засвоєння навчального матеріалу по рівням: «Всю возможную структуру деятельности человека можно представить в виде следующих четырех последовательных уровней усвоения как способность решать различные задачи: - четыре уровня, отображающие развитие опыта учащегося в данном предмете в процессе обучения».

«Если в задаче заданы цель, ситуация и действия по ее решению, а от учащегося требуется дать заключение о соответствии всех трех компонентов в структуре задачи, это деятельность по узнаванию. Это алгоритмическая деятельность при внешне заданном алгоритмическом описании («с подсказкой»)» [6]. Тести першого рівня повинні відповідати вищезгаданим вимогам та мати наступний вид. «Так, по І уровню () усвоения такими будут тесты на опознание, различение или классификацию изученных объектов» [2].

Тести на впізнання повинні перевірити чи згоден студент з поданим конкретним твердженням, теоремою або правилом. Відповідь на тестове питання такого типу «Так чи ні». Тести на розрізнення дають змогу виділити серед багатьох варіантів відповідей ті, які є правильними згідно поставленим умовам питання. Тести на класифікацію в умовах питання мають відповідні характерні риси декількох явищ, серед поданих варіантів відповідей студент повинен знайти ознаки одного явища та відповідно ознаки іншого. Тести ознайомчо-орієнтовного рівня є найпростішим ланцюгом при контролі знань: «….тесты первого уровня (соответственно определения понятия ) должны проверять умения учащихся лишь узнавать правильность использования ранее усвоенной информации…..» [2].

Другий понятійно-аналітичний рівень характеризує «репродуктивное алгоритмическое действие», «типовая задача (выполнение проекта по методике, правилу или алгоритму)» [2].

Розрахунок задачі понятійно-аналітичного рівня необхідно зробити по конкретному алгоритму, який має ідентичну послідовність дій, при цьому в задачі змінюються лише числові дані, що по визначенню В.П. Беспалько «должны выявлять умение учащихся воспроизводить информацию без подсказки, по памяти для решения типовых задач».

Третій понятійно-синтетичний рівень розглядається наступним чином «Если в задаче задана цель, но неясна ситуация……. Это эвристическая деятельность, выполняемая не по готовому алгоритму или правилу, а по созданному или преобразованному в ходе самого действия, например решения конкретной задачи или выполнение конкретного проекта по известному общему методу путем самостоятельного приспособления к условиям задачи……» [2].

«Если требуется какое-то предварительное преобразование усвоенных методик и их приспособление к ситуации задачи, то мы будем иметь дело с эвристической деятельностью и задача будет нетиповой, т.е. тестом ІІІ уровня» [2]. Тобто, кожна конкретна задача даного рівня вирішується за допомогою алгоритму, який спочатку необхідно віднайти, а потім за його допомогою використати відповідно до умов задачі, тобто в кожній наступній задачі буде мати місце свій новий пристосований до умов даної задачі алгоритм її вирішення.

Контроль навчального матеріалу згідно рівнів ДСТВО дає можливість поетапного, систематичного та повного засвоєння знань в процесі навчання дисциплін електроенергетичного профілю.

Література:

1. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ О.Е.Коваленко:-Х:Вид-во НУА, 2005.-360 с.

2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 190 с.

3. Аванесов В.С. «Форма тестовых заданий»: Учебное пособие.- М.: Иссл. Центр гособразования СССр по проблемам качества подготовки специалистов. 1991. – 35 с.

4. Амонашвили Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. – М.: 1980. – 96 с.

5. Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004р. “Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки ”.