Грець О.П.

 

Використання інструментів педагогічного менеджменту  в системі підвищення ефективності навчального процесу  

 

Пошукувач кафедри методики викладання

фізики Таврійського національного університету ім.. В.І. Вернадського

(м. Сімферополь)

 

В сучасних умовах проблеми освіти, виховання та управління вимагають системного, особистісно-орієнтованого підходу щодо їх вирішення.  Пріоритетами освітнього процесу є підготовка людей високої освіченості і моралі, формування в молоді наукового світогляду, творчих здібностей і здатності до самостійного опанування знаннями і їх застосовування на практиці. Успішне досягнення зазначених  приоритетних напрямів передбачає удосконалення методів навчання, використання у навчальному процесі новітніх досягнень педагогічної науки і сучасних педагогічних технологій, розробку та освоєння нових навчальних програм. Основною формою організації навчальних занять у сучасній школі та, безумовно, вирішальною ланкою у навчальному процесі є урок. Саме від науково-методичного рівня кожного уроку і системи уроків в цілому залежить якість знань учнів з предмету та  рівня освіти загалом, можливість поєднання роботи класу й окремих груп учнів з індивідуальною роботою кожного учня.  Не викликає заперечення  той факт, що сучасні уроки мають відповідати цілій низці вимог, які сприяють розвитку інтелектуальної активності, допитливості, компетентності, вмінню дискутувати, незалежності мислення,  самокритичності. У зв'язку з цим, слід визначити  основні вимоги до уроку, а саме:

- урок виступає окремою ланкою у загальному ланцюгу уроків теми;

- урок повинен мати закінчений характер і розв'язувати певні навчальні і виховні завдання;

- на кожному уроці слід залучати учнів до активної участі у навчальному процесі, вчити їх самостійно здобувати знання;

- урок повинен бути ефективним.

Для забезпечення виконання дидактичних вимог щодо уроку відповідно до їх мети ефективним є використання різних форм робо­ти, надання переваги активним методам навчання, здій­снення діалогу із учнями, використання різних форм самостій­ної і творчої роботи. Забезпечення вищезгаданих вимог можливе на основі використання інструментарію педагогічного менеджменту в системі середньої та вищої освіти, який є запорукою  успішності освітнього процесу особливо в новітніх технологічних умовах.

Педагогічний менеджмент – «мистецтво управління освітньо-пізнавальною діяльністю», представляє собою систему методів, організаційних форм, технологічних засобів та інструментів, направлених на підвищення ефективності та якості навчання. Використання елементів педагогічного менеджменту дозволяє керувати  навчальним процесом загалом, та окремими його елементами  зокрема, визна­чати педагогічні ситуації, що ведуть до розпізнавання, упорядкування й систематизації знань, виявлення і по­яснення суті досліджуваного, перетворення і практичного застосуван­ня знань.

Серед найбільш поширених методів та інструментів системи педагогічного менеджменту, найбільш актуальних в системі викладання природничих та точних наук, слід виділити:

-         пси­ходіагностику;

-          мікродослідження;

-         практичне впрова­дження нових освітніх технологій.

Реалізація процесу підвищення ефективності уроку на основі використання елементів педагогічного менеджменту можлива на всіх етапах  уроку, а саме:

-         вступ. На цьому етапі відбувається один з найважливіших моментів співпраці вчителя та учнів створення сприятли­вого психологічного клімату для розвитку осо­бистості;

-         актуалізація теми уроку є важливим етапом навчального процесу. Кожна тема уроку має бути обґрунтованою, усвідомлюватись теоретично і викорис­товуватись на практиці. На даному етапі доцільно пригадати отримані раніше знання пов’язані з темою уроку, встановити рівень знань, доповнити наявні відомості но­вими знаннями;

-         усвідомлення змісту. На даному етапі учень здобуває нову навчальну інформацію. Вчитель повинен всебіч­но сприяти самостійному аналізу та отри­манню інформації, перевірці розуміння цієї інформації на основі використання тестових завдань, елементів порівняння, демонстрації дослідів, та практичного значення нової інформації;

-          засвоєння нової  інформації. На даному етапі учень має можливість висловити засвоєну інфор­мацію своїми словами і стати власником ідеї. Доцільно створення ситуації обміну думками, аналізу, відбору, прийняття рішення, яку доцільно  реалізувати у формі «мозкового штурму».

Застосування зазначених елементів сприяє підвищенню уваги  до індивідуальності учня, створенню «банку даних» про індивідуальні можливості учнів, розробці методики анкетування, тестування, спостереження впродовж  всього навчального процесу.

Слід зазначити, що впродовж всіх стадій процесу вивчення нової інформації значущою є роль вчителя, яка проявляється у:

визначенні місця уроку в розкритті теми. Підставою для визначення місця уроку служить загальноприйня­те планування теми, яке дає вчителю можливість ус­відомити значення певного уроку в системі навчального процесу;

виділення основної дидактичної мети (засвоєння знан­ь; конкретизація їх чи розширення; поглиблення, за­стосування, контроль наявних знань; опа­нування новими вміннями);

формулювання освітніх, виховних й розвиваючих за­вдань уроку. Вимоги програми до знань і умінь, а та­кож аналіз змісту матеріалу в підручнику дають мож­ливість сформулювати завдання уроку. На основі аналізу змісту матеріалу, виділяють те, що підлягає вивченню. Зміст матеріалу дозволяє виділити можли­вості ознайомлення учнів з методами наук, серед яких найбільш поширені: експеримен­тальний, теоретичний, спостереження та інші.

Роль педагога на кожному уро­ці ґрунтується на  прагненні навчити учнів самостійно аналізу­вати інформацію, бачити прорахунки у висловлюваннях однокласників, аргументувати свою думку, вміти відсто­ювати або переглядати її в разі необхідності, відшукува­ти оптимальні рішення. Безумовно, кожен вчитель – творчо працююча особистість прагне, щоб учні свідомо оволодівали предметом, сформували сучасне розуміння закономірностей будо­ви світу та розуміли сутність процесу отримання наукових знань; вчилися використовувати спостереження, висувати гі­потези, робили теоретичні висновки та проводили ек­сперименти.

Саме використання інструментарію педагогічного менеджменту дозволяє визначити найбільш ефективні форми взаємодії вчи­теля й учнів, дібрати такі методи роботи, які сприяють формуванню й розвитку в учнів логічного мислення, бажання вчити­ся, самоосвіті й самореалізації учнів, реалізувати проблемно-пошуковий підхід щодо викладання нового матеріалу, створення на уроці ситуа­цій успіху, використання системи дидактичних посібни­ків, різнорівневих вправ і тестових завдань, орієнтованих на підвищення ефективності уроку та навчального процесу загалом.