Сиротін О.С., ст. викладач, Андрущенко Н.М., магістрант
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Застосування інтегрованого підходу у побудові навчальних програм та
посібників для професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ
У нових соціально-економічних умовах зростає значення
інтеграції освіти. Освіта, яка визнає ідеї інтеграції, ставить перед викладачем
нові педагогічні проблеми. Вони вимагають здатності до комплексного бачення
освітніх та суспільних процесів, розуміння проблематики міжпредметної
інтеграції, яка є основою навчання у професійній школі. Поняття інтеграції
сьогодні стає провідною педагогічною категорією, яка визначає ряд суттєвих
професійних дій викладача [1, с. 7].
Інтеграція України у світову
економічну систему висунула нові вимоги до випускника вищих технічних
навчальних закладів, що в умовах, які змінилися, повинен бути не тільки
професіоналом у певній галузі, але й глибоко ерудованою людиною, що має ґрунтовну
гуманітарну підготовку, що володіє поряд з культурою мови вміннями професійного
й особистісного спілкування.
Як спеціалісти майбутні фахівці повинні добре знати
зміст і правила оформлення ділової
документації, що зумовлює необхідність вивчення системи і правил ведення
ділових паперів. Уміння спілкуватися мовою професії сприяє швидкому
самостійному засвоєнню нових знань, допомагає орієнтуватися у професійній
діяльності та в ділових контактах.
Особливе місце в
цьому належить гуманітарним дисциплінам, серед яких такі, що формують і
розвивають готовність до професійної комунікації, посідають особливе місце в
навчальних планах університетів. До цих дисциплін, що мають великий виховний
потенціал, можемо віднести українську, іноземну мови, риторику, ораторське
мистецтво, культуру й етику спілкування. Названі дисципліни лежать в основі
розвитку міжкультурної комунікації, формують комунікативні вміння, сприяють
формуванню компетентності і грамотності у спілкуванні.
Зміст навчального матеріалу характеризується певною системою внутрішніх
зв’язків між поняттями, тому кожне знання має включатись в систему наявних
знань. У цьому формується не сума, а система знань, що є необхідною умовою
вільного володіння новими знаннями. У контексті інтегративного підходу до формування
змісту освіти навчальний матеріал повинен певним чином бути організований:
кожну дисципліну треба вивчати не ізольовано, а як частину цілого. З
дидактичного погляду це дає можливість уникати дублювання навчального
матеріалу, розглядати споріднені поняття під різним кутом зору, визначати
оптимальну послідовність вивчення окремих тем як у структурі окремих дисциплін,
так і в системі навчальних дисциплін [2, с. 28].
Визначення змісту навчального матеріалу не зводиться
тільки до переліку знань і наукових понять, оскільки кожен поняття передбачає
різноманітні ознаки, з яких не всі є однаково суттєвими для конкретного
предмета чи підготовки фахівця певного профілю. Добирати зміст навчального
матеріалу доцільно у контексті інтегративного підходу, вказувати сигнатуру тих
чи інших ключових понять дисципліни, що вивчається. Такий підхід дає можливість
визначити: чи це поняття вивчається в різних навчальних предметах як дублювання
чи відбувається його розширення та поглиблення. Розглядаючи дидактичний аспект інтеграції,
важливо наголосити на необхідності врахування взаємозв’язку не лише знань, а й
умінь та навичок студентів. Інтеграцію знань та вмінь студентів доцільно
чіткіше розмежовувати залежно від взаємозв’язку змісту і методів навчання [2,
с. 28].
З метою уникнення перенасичення навчальних програм
ідентичним навчальним матеріалом та забезпечення можливості повноцінного та
якісного засвоєння студентами професійних знань та вмінь виникає необхідність
створення інтегрованих робочих навчальних програм та інтегрованих посібників.
Під час побудови змісту курсу „Українська мова за професійним спрямуванням” враховуються такі умови інтеграції навчальних дисциплін [3, с. 20]:
- об’єкти дослідження повинні співпадати або бути достатньо близькими;
- в навчальних дисциплінах, що інтегруються, використовуються однакові
методи дослідження;
- інтегровані навчальні дисципліни будуються на загальних
закономірностях, загальних теоретичних концепціях.
Інтегровані цілі навчання, що забезпечують формування
достатніх професійних знань не лише з навчальної дисципліни за професією, але
цілого ряду суміжних дисциплін, та вміння інтерпретувати відповідно до
виробничої ситуації, визначаються на
початку кожного модуля.
При створенні інтегрованого посібника необхідно враховувати критерії
структурування змісту навчального матеріалу, а саме: відповідність змісту та
обсягу компонентів структурованого навчального матеріалу навчальним планам і
програмам, фундаментальність відібраних понять, значущість для майбутньої
професійної діяльності, міжпредметні зв’язки, доступність навчального матеріалу
для студентів з різним рівнем базової підготовки, рівень системності вихідних
понять, спорідненість понять у різних дисциплінах одного циклу, співвідношення
рівня складності навчального матеріалу з урахуванням індивідуальних можливостей
студента.
Таким чином, впровадження в професійну освіту
інтеграції знань сприятиме реалізації розвитку майбутнього фахівця у процесі
професійної підготовки. Для подальших досліджень з цієї проблеми вважаємо за
доцільне вивчення проблеми інтеграції
знань у процесі дослідження міжпредметних зв’язків у вищих навчальних закладах.
Список літератури:
1.Смірнова В.О. Впровадження інтегрованого підходу до структурування
правових знань педагога професійної школи. Методичні рекомендації. – К.: ТОВ
„Чайка-Всесвіт”, 2006. – 172 с.
2. Козловська І.М. Аспекти дидактичної інтеграції: курс лекцій. – Лекція
1,2. – Львів: НМЦ КПО, 1999. – 48 с.
3.Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система
профессионального образования. – СПб.; радом, 1997. – 225 с.