Соловйова Н. М.

Творча та похідна основи як елемент словотворчої парадигми десубстантивних та віддієслівних мовних одиниць у номінації англійської стоматологічної лексики.

Одним із найважливіших аспектів ономасіології є дослідження механізму номінації, тобто способів вербалізації концептів. У цьому плані особливо тісним виявляється зв’язок ономасіології із словотворенням – розділом мовознавства, що займається вивченням процесу утворення нових слів, будови похідних слів, що поєднуються в певну систему. Дериваційна ономасіологія досліджує питання про те, як об’єктивна реальність, що підлягає найменуванню, відображається в мові за допомогою словотворчих ресурсів.

Складність словотворчої системи зумовлена наступними чинниками:

· тісними зв’язками з іншими рівнями мови – фонологією, граматикою, морфологією, синтаксом у цілому;

· винятковою рухливістю системи і неможливістю проведення чітких меж між її потенціями та фактичною реалізацією, між словотворенням і словозміненням;

· труднощами диференціювати синхронію та діахронію;

· великою кількістю та розмаїттям представлених тут одиниць (починаючи з найменших складників словотворчої морфеми – афікса і закінчуючи категоріями словотворення, іншими об’єднаннями похідних) і відповідно до значної кількості теоретичних понять, необхідних для адекватного опису даної системи (словотворче гніздо, словотворчий ряд, словотворчий тип, словотворча парадигма, та ін.);

· комунікативною значущістю власних функцій словотворення.

Дослідження лінгвістів Д’яков А.С. [2], Омельченко Л.Ф. [6], Пророченко О.П. [3], і термінологів Даниленко В.П. [1], Кияк Т.Р. [4], Колшанский Г.В. [5], Лілліс К. [7] свідчать про те, що кожна термінологія має свої понятійні особливості і специфічні мовні ознаки на морфологічному, словотвірному, лексичному, семантичному та синтаксичному рівнях, які можна виявити за допомогою лінгвістичного аналізу.

Аналіз лексичних одиниць, що функціонують в субмові стоматології, і які відібрані із лексикографічних джерел, уможливлює розподіл їх на три основні понятійні, структурні і семантично об’єднані класи, їхня стратифікаційна варіативність представлена такою моделлю:

stomatological terms

environment health system practice

allied health professions

Структури змістових значень “Environment” обслуговують детермінанти здоров’я та хвороб індивідуума (air - повітря, noise - шуми, radiation - радіація, waste - відходи, water - вода). Лексичний шар “Health System Practice” відображає словозначення соціальної поведінки суспільства, його спосіб життя (family - сім’я, society - суспільство, law - закон, economics - економіка). Контекст використання денотативного поля суміжних медицині професій та дисциплін (“Allied Health Professions”) охоплює функціональну семантику професійних парамедичних номінативних груп: anesthetist, dental hygienist, dental laboratory technician, hygienist, nurse, pharmacist, receptionist, feldsher etc.

Щодо ступеня складності багатоярусної структури мови морфологічний рівень є основним рівнем. Цей рівень розглядає структуру слова, форми словозміни, способи вираження граматичних значень, а також віднесення слів до певної частини мовлення. Основною одиницею морфологічного рівня є морфема [ гр. morhpe форма ] – найменша структурна одиниця, що має двобічний характер.

Морфеми можуть бути двох видів: непохідна основа, що містить значення слова і афіксальні морфеми, які виконують службові функції. Афіксальні морфеми бувають також двох видів: видозмінні морфеми (напр. морфема минулого часу, морфема порівняльного ступеня – er в англійській мові тощо), що змінюють слово, які представляють відношення між словами в словосполученні або реченні, та словотворчі дериваційні морфеми, які використовуються для утворення нового слова або для трансформації семантики слова.

Існує дві точки зору щодо розуміння граматичної категорії: з одного боку - це загально-граматичне поняття, що функціонує у даній мові і яке відображає найбільш характерні ознаки або властивості цієї мови як системи; з другого боку – це окремий клас слів, що володіє певними граматичними ознаками.

Виходячи із вищезгаданого можна дійти висновку, що морфологічний рівень мови складається з наступних величин: морфем, що містять елементарні смислові елементи – семи, словоформи, які виражають конкретні відношення між словами; парадигм, що є стійкими сукупностями відношень і, нарешті, граматичних категорій – загальних граматичних понять, які матеріально представлені в класі слів.

Вивчення механізму сукупності мотиваційних зв’язків, які орієнтовані на численні конституєнти, тобто основи, префікси та суфікси – одна з найбільш актуальних задач сучасного мовознавства. Нами проаналізованi роль морфологічного способу термінотворення у терміносистемі стоматологіі та структурні морфологічні ознаки терміна. Словотворча парадигма термінів стоматології характеризується афіксальними дериватими, які сполучаються із основами лексико-граматичних класів (субстантивними, дієслівними, ад’єктивними) та лексико-семантичних груп. Внаслідок дослідження смислової структури субстантивних термінів було виділено шість лексико-семантичних груп (живий організм, його будова, речовина, лікувальний процес, якісні та кількісні характеристики, стан здоров’я), де компонентом первинного (основного) значення є основа. Американський термінолог Керол Ліллі [10] презентує кількісну класифікацію найуживаніших основ термінів, що функціонують для утворення номінативних одиниць субкласів життєдіяльних систем організму людини: 12 основ – м’язово-кісткова (arthro - , cerv-, chir-, chondr-, cost-, crani-, dactyl-, ili-, my-, myel-, osteo-, sterno-); 8 – серцево-судинна(angio-, arteri-, cardi-, cyt-, hem-, hemato-, phleb-, splen(o)); 12 – травна (chole-, colo-, dent(o), odonto-, enter-, gastr-, glyco-, hepat-, ileo-, lip-, phag(o) ,vicsre-); 7 – урогенітальна ( cysto-, hyster-, metr-, nephr-, proct-, pyel-, ren-), 3 – ендокринна (aden-, oo-, oophor-); 8 – нервова (cephal-, cerebro-, cran-, encephal-, mening-, myelo-, neuro-, psycho-); 3 – дихальна (aer-, pne-, pneum-).

Наприклад, номінативний клас „ротова порожнина” представлений 13 основами:

Oro - orapharynx, stoma, stomat(o) - stomatitis, gnath(o) - prognathous, cheil(o) - cheiloplasty, labi(o) - labiodental, bucc(o) - buccal, dent(o), dent(i) - dentifrice, odont(o) - periodontist, gingiv(o) - gingivectomy, lingu(o) - lingual, gloss(o) - glossorrhaphy, sial(o) - sialolith, palat(o) - palatine.

5 основ – номінацію “інфекційні хвороби біотопу ротової порожнини”:

bacill(i) (bacciluria), bacill(o) (bacciloform), bacteri(o) (bactericide), myc(o) (mycosis), vir(o) (viremia),

В найновіших працях про словотвір англійської мови зазначаємо певні зрушення щодо детальнішого аналізу семантики і структури похідних основ від творчих основ (ТО). За основу беруть штучно виокремлену частину слова, яка є складовою всіх її словоформ, і з якою пов’язанo лексичне значення слова. Акцент зміщується з того, як утворено слово, на те, що можна утворити від творчої основи.

Таким чином, ядром словотворчої парадигми стає творча основа, її структура, семантика і співвіднесені з нею похідні основи. ТО реалізують свої творчі можливості у творенні похідних основ префіксальних і складних дієслів медичних термінів. ТО кореневих неправильних дієслів беруть участь у творенні похідних основ префіксальних дієслів медичних термінів за словотворчим зразком: SV pref. ← pref. + SV, наприклад: over/spread (накривати: кореневі зуби з штучними коронками); накладати (лігатуру); поширюватись; in/lay (трансплантувати, імплантувати); under/cut (препарувати); ré/run (ректифікувати вторинно; субліфікувати.)

Зареєстровано 5 ТО кореневих неправильних дієслів германського походження з високою словотворчою продуктивністю при утворенні похідних основ префіксальних дієслів: lay – de/lay, in/lay, over/lay, re/lay; run – fore/run, over/run, re/run; feed – over/feed, un/feed, under/feed; grow – in/grow, over/grow; set – re/ set, up/set.

ТО кореневих неправильних дієслів по ряду утворення похідних основ префіксальних дієслів узгоджуються як з префіксами германського походження (over-, under-, un-, fore-, out-, up-), так і з префіксами латинського походження (de-, in-, re-). Найчастіше вживаними префіксами в моделі SV pref. ← pref.+ SV є префікси германського походження over-, un- і префікс латинського походження re-.

Похідні основи префіксальних дієслів стоматологічних термінів мають такі словотворчі значення:

· значення повторної дії або нової дії, яка виражена ТО кореневих неправильних дієслів германського походження: ( re/bite – видаляти шляхом вирізання);

· кількісно-оцінне значення надмірності дії, вираженої ТО (over/feed – перегодувати, давати надто велику кількість їжі для підтримання життя і росту організму);

· темпоральне значення передування (fore/run – передувати початку захворювання; передрікати);

· порівняльне значення перевершування (перевищування), тобто значення об’єктивного спрямування „перевершити (щось) в дії”, яке виражене ТО (out/burn – випалювати, застосовувати термокоагуляцію, випалювати за допомогою термокоагуляції припалювати );

· значення зворотної дії, вираженої ТО (de/lay – затримувати (напр., дихання, розвиток), уповільнювати, обмежувати);

· значення протилежності дії, вираженої ТО (un/bend – розгинати, випрямляти, розташувати ) та ін.

Серед основ префіксальних дієслів медичних термінів спостерігаємо випадки лексико-семантичного дубляжу (напр. under/feed, un/feed – недогодовувати, давати недостатню кількість їжі для підтримання життя і росту організму). У функції ТО реалізуються 2 основи кореневих неправильних дієслів германського походження при утворенні основ складних дієслів стоматологічних термінів за словотворчою моделлю SV comp. ← SN+SV (frost/bite - відморожувати); brest/feed (годувати груддю).

Отже, аналіз корпусу термінів англійської субмови стоматології уможливив виявлення їх словотворчий ресурс, номінативну техніку та способи вербалізації її концептів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Даниленко В.П. Русская терминология. – М., 1976, с.52

2. Д’яков А.С. Принципи класифікації мовних інтерференцій / А.С. Д’яков // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – Вип. 2. – С. 76 – 81.

3. Ищенко Н.Г. Семантические варьирование в лексике и фразеологии современного немецкого языка / Н.Г. Ищенко, О.П.Пророченко. – Межвуз. сборник: Куйбышев, 1990. – С.140-148.

4. Кияк Т.Р. Мотивированость лексических единиц. Количественные и качественные характеристики / Тарас Романович Кияк. – Львов: Вища школа, 1988. – 162 с.

5. Колшанский Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации / Геннадий Владимирович Колшанский. – М.: Наука, 1977. – 146 с.

6. Омельченко Л.Ф. Английская композита: структура и семантика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец.10.02.04. Германські мови/ Л.Ф. Омельченко. – Киев, 1989. – 48 с.

7. Lillis C.A. Brady’s Introduction to Medical Terminology / Carol A.Lillis. – Norwalk, Connecticut, 1990, - 254 p.

8. Marchand H. Categories and Types of Present-Day English Word-Formation / Harrold Marchand. – Wiesbaden, 1969. – 379 p.

p.5

ротова порожнина

oro- orapharynx

stoma, stomat(o) - stomatitis

gnath(o)- prognathous

cheil(o)- cheiloplasty

labi(o)- labiodental

bucc(o)- buccal

dent(o), dent(i)- dentitrice

odont(o)- periodontist

gingiv(o)- gingivectomy

lingu(o)- lingual

gloss(o)- glossorrhaphy

sial(o)- sialoloth

palat(o)- palatine

p.5

інфекційні хвороби

bacill(i)- (bacciluria)

bacill(o)- (bacciloform)

bacteri(o)- (bactericide)

myc(o)-(mycosis)

vir(o)-(viremia)

p.7

колір

cyan(o)- (cyanosis)

eruthr(o)- eruthrocyte

leuk(o)-leukoplakia

melan(o)-melanin

xanth(o)-xanthoma

p.7

numbers and size

bi – bicuspid

di – dicherlia

diplo - diplogram

hemi - hemiplegia

macro –macrostonia

mega – megabladder

micro – microbiology

mono – monocular

multi – multiruted

poly –polyglandular

prim(i) – primitive

semi – semilunar

tri –tricuspid

uni –unilateral

time

ante – anteriors

pre –premaxilla

pro – prolabium

post – postfixation

position

dextr(o) – dextrocardia

sinister(o) – sinistral

ecto – ectopic

ex(o) – exodontia

endo –endodontis

mes(o) – mesencephalon

syn, - sym- synapse

tel (e) – tel(o) –telengion

direction

ab – abduct

ad – adhesion

dia – dialysis

per – perforation

trans – transfusion

ступінь-міру

hyper – hypertension

hypo – hypotension

super – superacute

brady – bradycardia

tachy – tachycardia

p.8

інструменти

meter – dentimeter

scope – stimotoscope

or – saliva ejector

er – cotton pliers

симптоматика

-algia odontalgia

- cele cystocell

- emia bacteremia

- genic osteogenic

- ia exodontias

- iasia edontolophiasis

- it is gingivitis

- o-lysis odontoloysis

o-malakcia stomatomalakcia

- megaly hepatomegaly

- -oid odontoid

- - oma dentoma

- Osis flourosis

- - pathy stomatopathy

- Penia leucopenia

- o-ptosis nephroptosis

- Rhage hemorrhage

- Rhexis amniorhexis

o- spasm bronchospasm

tion

attrition – утертість зубів

irrigation – промивання

irritation – хвороблива чутливість

extraction – видалення

gemination – здвоювання, подвоювання

granulation – утворення гранул

stomatology, dentist, physitian, paedodontics, podiatrics, psychiatry

хірургічні операці

- centesis - cardicentis

- ectomy - gigngivectomy

- desis artrodesis

- lithotomy cholelithotomy

- pexy hysteropexy

- plasty arthroplasty

- rhaphy herniorrhapy

- sect dissect

- scopy cystoscopy

- (o) stomy colostomy

- (o) tomy laporotomy

- Tripsy lithotripsy

Основа і терміни

Angio-

Arteri-

Cardi-

Cyt-

Hem-

Hemato-

Phleb-

Spleen(o)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ворно В.Ф. Лексикология современного английского языка / Ворно. – Л.: Просвещение, 1955. – 169 с.

2. Даниленко В.П. Русская терминология. – М., 1976, с.52

3. Дяков А.С. Принцип класифікації мовних інтерференцій / А.С.Дяков // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – вип. 2. – С. 76. – 81.

4. Зятковская Р.Г. Суффиксальная система современного английского языка / Зятковская. – М.: Высшая шк., 1971. – 187 с.

5. Кияк Т.Р. Мотевированость лексических единиц. Количественные и качественные характеристики / Тарас Романович Кияк. – Львов: Вища школа, 1988. – 162 с.

6. Колшанський Г.В. Лингво-гносеологические основы языковой номинации / Геннадий Владимирович Колшанський. – М.: Наука, 1977. – 146 с.

7. Шелихова Н.Т. О словообразовательной продуктивности синхронии и диахронии / Н.Т. Шелихова // Филол.науки. – 1976, №6, С. 74-88.

8. Новий англо-український медичний словник.[ уклад. М.С. Бенюмович та ін.]. – К.: Арій, 2007. – с.784.

9. Concise Encyclopedia of Periodontology [edit. By Danid C. Vandersall]. – Oxford: Bkackwell. – 2007. – 219 p.

10. Lillis C.A. Braly’s Introduction to Medical Terminology/ Carol A.Lillis. – Norwalk, Connective, 1990, - 254 p.

11. Marchand H. Categories and Types of Present-Day English. Word-Formation / Harrold Marchand. – Wiesbaden, 1969. – 379 p.

12. Turner M. Metaphor, metonimy and binding / Mark Turner. – Berlin, NY: Moutonde de Cruyter, 2000. – 85 p.