Мельник О.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

МКС  казки Вери Ферра-Мікура „Pusselkram wird Millionär“

(на матеріалі прикметників)

Вера Ферра-Мікура (1923 -1997) – австрійська письменниця, чиї твори для дітей та юнацтва користуються популярністю як на її батьківщині, так і у Німеччині. Її літературна діяльність була відзначена державними нагородами (1951р. – літературна заохочувальна премія, 1988 р. – почесна золота медаль міста Відня, і т.д.), що свідчить про відповідність певним етично-педагогічним критеріям. За її оповіданням „Das Luftschloss des Herrn Wuschelkopf“ у 1966-67 рр. було поставлено перший австрійський дитячий мюзикл, який через два роки з успіхом пройшов сценами Берліну та Мюнхена, загальний наклад її творів перевищує мільйон примірників [10; 11]. Досить високий рівень популярності творів Ферра-Мікури дозволяє судити не тільки про літературне обдарування авторки,  а  й про актуальність  закладених у них ціннісних концептів. Тому завданням даного дослідження постає відтворення мовної картини світу, закладеної у творі В. Ферра-Мікури „Pusselkram wird Millionär “ (кількість прикладів – 1258 слововживань, надалі – СВ). Оскільки для реконструкції найбільш цінними є саме прикметники, семантична структу­ра яких найкраще зберігає оцінний елемент [5], зупинимось на аналізі саме прикметникового складу (на основі індуктивно-дедуктивної мовно-психологічної систематизації прикметників [3]).

При аналізі об’єктивних прикметників (див. табл. 1) звертають на себе увагу прикметники сенсорні (І.С.І.1-2,5 – зорового сприйняття, сприйняття звуку та дотику), дименсіональні (І.ПЧ.І.1) та динамічно-просторового переміщення (І.ПЧ.ІІІ). Поле зорового сприйняття практично не має прогалин – в тексті представлені всі його парадигми, від „здатності пропускати світло” до „кольорового спектру”. Останній не демонструє якогось вражаючого розмаїття барв, основними кольорами є „чорний” (16 СВ) та „бліді тони” (12 СВ), перший

несе конотативне значення чогось таємничого, іноді зловісного,  а другий –

 

позначає схвильований або змучений стан (див. п. ІІ.4.3.1). Інші кольори зустрічаються рідше: „червоний” – 4 СВ (також індикує схвилювання – сором, злість), „сірий” – 4 СВ, „блакитний” – 6 СВ, „зелений” – 6 СВ. Прикметники сприйняття звуку цікаві тим, що через характеристики сили звучання („leise“, „tonlos“) та тембру („heiser“, „rauh“, „dumpf“) також слугують ознаками схвилювання ("Ist das alles? – fragte er tonlos und verlegen" [9,  c.113]).

         Відносно високе навантаження прикметників слухового (92 СВ) та зорового (52 СВ) сприйняття, на нашу думку, не варто вважати ознаками аудіального чи візуального сприйняття авторки – надто бідним спектром кольорів та характеристик звуку вони володіють. Те ж стосується і ЛСГ сприйняття дотику: якщо у творі зустрічається 16 СВ „kalt” та 10 СВ „heiß”, це ще не означає, що автор – кінестетик. Найімовірніше, це лише намагання якнайдокладніше/реалістичніше змалювати світ. Дименсіональні прикметники підтверджують цю думку: із 90 слововживань тільки 10 припадають на абстрактні поняття (tiefe Bedeutung, großes Reichtum, ein kleiner Trost). Живі істоти означені тільки малими розмірами і асоціюються при цьому зі слабкістю, безпомічністю: „...zwei arme Würmer – kleine Mädchen“ , „... die kleinen Mädchen...allein und hilflos“ [9, c. 70, 98] і т.д.

         Прикметники динамічного переміщення представлені в основному ЛСГ „швидкий” (30 СВ із 50-ти); характеристики часу, в яких прикметник „lang” („тривалий”) функціонує із запереченням („ ...für längere Aufenthalte ist unsere Wohnung nicht geeignet“ [9, c. 89]; „so ein langer Schlaf – das kann nicht sein!“ [9, c.92]) доповнює цю картину рвучкого світу.

Прикметники біологічного віку (ІІ.БФ.ІІ.1 – див. табл.2) привертають до себе увагу відсутністю ЛСГ зі значенням „молодий”. „Старий” може мати як позитивні („der liebe alte Opa“), так і негативні конотації (Маллімаш, один з персонажів казки, підозрілий зловісний незнайомець, що виявився чаклуном, завжди згадується з епітетом „старий”). Основними представленими характеристиками функціонального стану (ІІ.БФ.ІІ.2) являються „munter“, „matt“, „atemlos“ (захеканий) – 10 СВ – що не дивує, оскільки перипетії цієї казки не передбачають смертельної небезпеки для героїв, і найгірше, що може з ними трапитись, це непритомність („schwindlig“- 4 CB) або хвороба („krank“- 2 CB), і то малоймовірно.

Конституційна сфера (ІІ.БФ.ІІІ) посідає одне з останніх місць за вживанням (10 СВ) – вочевидь авторка не надає великої ваги цим характеристикам. Навіть наявні прикметники зі значенням „гарненький”  („hübsch“ - 4 CB) вжито у тексті із запереченням: „Sind die Mädchen hübsch? – Hübsch sind sie wirklich nicht. Und arg verwahrlost!“ [9, c. 108]. Біосексуальна сфера (ІІ.БФ.І) жодним чином не представлена в тексті, вочевидь,  становлячи заборонену зону для (німецькомовної) дитячої літератури.

         Поле емоцій виявляє баланс прикметників з  позитивним  („froh“, „glücklich“, „munter“, „zufrieden“ – 18 CB) та негативним значенням („traurig“, „vergrämt“, „beleidigt“, „betrübt“ – 20 CB) – загалом рівний емоційний фон казки, який через хеппі-енд сприймається зі знаком „+”. Всі позитивні переживання героїв пов’язані з маленькими радощами життя – гарячі пампушки, можливість погойдатись на стільці, стара улюблена канапа – недвозначна думка про те, що шлях до щастя знаходиться у внутрішній рівновазі та здатності навіть у калюжі побачити зірки.

         Вольова сфера репрезентована в основному негативними характеристи-ками: „erschrocken“, „entsetzt“, „angstvoll“, „kleinlaut“, „zaghaft“ – 32 СВ із 36-и. Цікава ситуація спостерігається також у інтелектуальній сфері: ячейки „здатність до пізнання”, „швидкість мислення”, „здатність засвоювати інформацію” та „досвід” – порожні, всі прикметники цього поля зосереджені у парадигмі „критична розсудливість” („vernünftig“, „geheuer“, „nüchtern“, „gescheit“ – 16 CB) –  не можна було б ясніше сказати про цінність здорового глузду у житті.

         Розглянемо установчо-оцінкову сферу (II.X.IV). „Фіксовані установки до діяльності” налічують всього 2 СВ – „sorgfältig“, про „fleißig“ ні слова (зберігаючи в словниках суто позитивне значення, у реальному житті це слово асоціюється з негативними якостями: „passiv”, „unselbständig”, „nicht kreativ”, принаймні німецькі посібники з написання резюме категорично не рекомендують характеризувати себе як „fleißig” [8, c.187]). Серед „фіксованих установок до інших” домінантними, принаймні за кількісними показниками, є „характеристики ставлення до інших”, де переважають ЛСГ на позначення прагнення до згоди, миролюбності („friedfertig“, „versöhnlich“, „gut“, „freundlich“, „gutmütig“ – 36 CB). У свою чергу прикметники „прийняття соціальних та етичних норм” (II.X.IV.2.2) демонструють традиційний набір якостей зразкового громадянина: „ordentlich“, “bieder“, „anständig“, „höflich“, „ehrlich“ (16 CB). А характеристики „емоційної незалежності та стійкої/ нестійкої тривожності” з переважаючими прикметниками зі значенням „спокійний” („still“, „ruhig“, „gefaßt“ – 12 CB із 16-ти) доповнюють перелік необхідних для життя у суспільстві якостей.

         У полі „оцінки інших та себе” (ІІ.Х.IV.3) домінуючими (традиційно) є „узагальнена оцінка за шкалою „добрий-поганий” ” (84 СВ), „оцінка з погляду ставлення до викликаних емоцій” (86 СВ), „з погляду ставлення до дійсності” (50 СВ – нагадування про те, що казка написана хоч і у реалізмі, та магічному) та „загальна прагматична оцінка” (44 СВ).

         У соціальній сфері функціонує тільки поле соціального стану: „ärmlich“ -2 CB, „arm“ – 10 CB, „reich“ – 26 CB, вживання цих прикметників визначено сюжетом казки. ЛСГ релігійного відношення та ЛСГ соціального походження у тексті не представлені зовсім – якщо в суспільстві й залишились упередження з проводу релігійних переконань та родоводу, вони не пропагуються у дитячій літературі.

Література:

1.     Бєлова А.Д. Мовні картини світу: Принципи утворення та складові // Проблема семантики слова, речення та тексту: Зб.наук.ст. – К.: КНЛУ, 2001. – Вип.7. – С.26-30.

2.     Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко С.В., Кійко Ю.Є. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2000. – 136 с.

3.     Огуй О.Д. Об’єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна

 класифікація  прикметників у „мовній картині світу” // Науковий вісник

 Чернівецького ун-ту.  – Чернівці : Рута. – 1998. – Вип. 41 – С. 39 – 46.

4.     Огуй О.Д. Реконструкція давнього світосприйняття в англосаксонському

 «Беовульфі» (спроба кількісного підходу) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 136. Германська філологія. – С. 45- 51.

5.     Шрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагательных. – Л. : Изд-во ЛГУ., 1979. – 134 с.

6.     Duden.Deutsches Universalwörterbuch A-Z. – 3., neu bearbeitete und erweiterte Auflage. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 1996. – 1816 S.

7.     Görner H., Kempcke G. Synonymwörterbuch. – Leipzig: 1974. – 644 S.

8.     Hesse J., Schrader H.C. Das Hesse / Schrader Bewerbungshandbuch. – Frankfurt am Main: Eichborn Verlag AG, 2002. – 446 S.

9.     Ferra-Mikura,Vera. Pusselkram wird Millionär. – Wien; München: Verlag Jungbrunnen,1990. – 120 S.

10.  http://www.polarluft.de/suche-im-web/sp/sp/personen

1.   11. http://www.wikipedia.org/wiki/vera ferra-mikura