Студент Луценко О. О., к. пед. н., Тепла О. М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Сутність полісемічних відношень у технічній термінології

Сучасні вчені одноголосно визнають, що термінові як одиниці природної мови властива тенденція до розвитку нових значень. Полісемічні відношення (внутрішньо пов’язані значення однієї термінологічної одиниці, які. Передаючи, істотні ознаки двох або більше понять певної галузі пізнання, мають однакові спеціальні семи.

Полісемічні відношення в УТТ простежуються:

а) лише в окремих галузевих терміносистемах. Наприклад, термін електропередача зі значеннями: 1. «Передача електроенергії на яку-небудь відстань»; 2. «Сукупність пристроїв для передачі на яку-небудь відстань електроенергії» використовується в галузі електротехніки;

б) у межах близьких терміносистем (діафрагма (опт., радіотехн.), рефлектор (електр., радіотехн., теплотехн.). Так, у значень терміна скат спільною є сема «колесо», а відмінною «галузь техніки, де застосовується (автомобільний або залізничний транспорт)».

Унаслідок проведеного дослідження, нами встановлено, що кожен багатозначний термін, як і полісемічне слово загальновживаної лексики, має семантичну структуру із двох чи більше сем, у яких є певні спільні семи. Наприклад, термін дросель має значення: 1. «Пристрій у вигляді клапана, заслінки і т ін.. для регулювання тиску рідини, пари або газу»; 2. «Котушка з електричного провідника, що має великий індуктивний опір і вмикається в електричне коло для регулювання сили струму». Спільною в цих значеннях є сема «пристрій, призначений для регулювання якої-небудь фізичної величини», відмінні ж семи – «особливості будови пристрою» та «сфера застосування (теплотехніка чи електротехніка)».

Зауважимо, що такі терміни мають спільні риси з багатозначними словами загальновживаної лексики, оскільки в семантичних структурах і перших, і других семеми взаємопов’язані.

Отже, явище багатозначності виникає в термінології в цілому за тими самими законами, як і в загальновживаній мові. Розвиток науки і техніки зумовлює розвиток технічної термінології, що впливає на перебудову семерного складу термінів. Проте та обставина, що терміни функціонують лише в науковій сфері, у якій спостерігається виразна тенденція до тотожності й однозначності найменувань спеціальних понять, усе ж обмежує можливість розвитку полісемії в термінологічних одиниць.

Як свідчить проведений нами аналіз, багатозначність може бути властива термінам усіх розрядів:

1) назви машин, пристроїв, пристосувань, приладів, деталей тощо: балансир, балон, вентиль, комутатор, реактор, стопор;

2) назви виробничих дій і процесів: вольфрамування, газифікація, детонація, калібрування;

3) назви властивостей, якостей предметів, явищ, процесів технічної сфери та назви станів: інерція, малолітражний, роздільна здатність;

4) назви режимів, способів і методів виконання виробничих дій та процесів: буферизація, інверсія, кручення, пресування;

5) назви речовин, матеріалів, які застосовуються в технічній галузі: деполяризатор, клінкер, шлак, шпон;

6) назви споруд і приміщень спеціального призначення та їх частин: апарель, бункер, шлюз;

7) назви величин: електроємність, критична температура, швидкість поглинання;

8) назви одиниць виміру: ампер, вага, гамма, градус;

9) назви наук та їх розділів: акустика, електрометалургія, електроніка;

10) назви галузей промисловості: електрозварювання, електротехніка, поліграфія, радіотехніка;

11) назви видів конструкторської документації, креслень, схем тощо: абрис, азимут, графіка, креслення, розмітка.

Однак потрібно підкреслити, що полісемічні відношення поширені в семантичних розрядах технічної термінології неоднаково: частіше вони виникають у термінів, які називають пристрої, прилади, деталі тощо, а також виробничі дії та процеси, рідше – у термінологічних назв одиниць виміру, що можна пояснити особливостями творення та функціонування таких термінів.

Оскільки багатозначність в термінології може заважати правильному розумінню й перекладу термінів, то її потрібно усувати із сучасних терміносистем шляхом нормалізаторської роботи. Заслуговує схвалення те, що укладачі термінологічних словників не просто фіксують наявні в українській термінології мовні одиниці, але й прагнуть упорядкувати спеціальну лексику, уникаючи, наприклад, деяких випадків багатозначності.

Усвідомлюючи неможливість повного усунення полісемії з технічної термінології, зазначимо, що окремі випадки полісемії можна і слід долати, тому вважаємо подальше зменшення полісемічних термінів в технічній термінології одним із першочергових завдань сучасних термінологів. Для цього потрібно: вивчати природу полісемії; її різновиди; досліджувати особливості функціонування багатозначних термінів в усному і писемному мовленні; послідовно використовувати термін в одному значенні в межах того самого опису; замінювати термін в одному із його значень абсолютним синонімом; відокремлювати значення полісемічних термінів з допомогою словотвірних засобів української мови.

Література:

1. Головин Б. Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебное пособие для филологических специальностей вузов. – М.: Высшая школа, 1987. – 104 с.

2. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания. – М.: Наука. 1977. – 246 с.

3. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: КМ Academia, 2000. – 218 с.