Политология/9. Проблемы европейской интеграции в странах постсоветского лагеря

Студент Бесарабов В.О, асистент кафедри економічної теорії Забаріна Д.А. Донецький Національний Університет Економікі і Торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Проблеми європейської інтеграції України

Економічна інтеграція - найвищий ступінь міжнародного поділу праці; процес розвитку глибоких і стійких взаємозв'язків груп країн, заснований на проведенні або узгодженої міждержавної економіки і політики.

Як показує практика глобалізації кінця XX ст., Все більше набирає сили процес регіоналізації світового економічного простору. Для Україну налагодження ефективних та гідних її потенціалу зв'язків з Європою є однією з пріоритетних завдань. Отримання Україною повноцінного членства в провідних континентальних економічних та політичних організаціях можна вважати необхідними передумовами найбільш органічної моделі реалізації її інтересів на світовій арені, перетворення на активного учасника життя світового співтовариства. Європейська інтеграція є визначальним чинником як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, зміцнює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма державами світу, насамперед – сусідніми. Неухильна реалізація курсу на інтеграцію до Європейського Союзу забезпечує гарантії верховенства права, плюралістичної демократії, дотримання прав людини, розвиток в Україні громадянського суспільства, побудову соціально орієнтованої ринкової економіки. Цікаво, що українці не однозначно підтримують вступ своєї держави до ЄС. Не підтримка пов’язана з радянським минулим, рівнем освіти, так званим вибором між Росією та заходом тощо. Підтримка вступу України до ЄС більшістю громадян свідчить, що пріоритет європейської інтеграції, заявлений новим урядом, відповідає прагненням виборців, а це є позитивним факто в політичному житті країни. Згідно з соціологічним опитуванням(«Чи підтримуєте ви прагнення України вступу до ЄС?») квітня 2010 року маємо такі результати: 54 % – підтримують, 24 % – не підтримують, 22 % - не можуть відповісти на це питання. Щодо регіонального розподілу, то мешканці центральних та західних областей, а також Києва підтримують можливий вступ України до ЄС (69%, 61% та 60% опитаних в цих регіонах відповідно). Одночасно мешканці Східного та Південного регіонів більш активно висловлювалися проти цього членства (35% та 31% опитаних в цих регіонах відповідно). Підтримуючи вступ до ЄС та користуючись данними опитування, більшість громадян має на увазі рівень добробуту в найбільш розвинутих країнах Європи, забуваючи при цьому, який тривалий шлях пройшли ці країни в становленні своєї економіки і скільки мільйонів людей втратили все на цьому складному шляху.

Зважаючи на пострадянських умови – неконкурентоспроможность технологічно відсталою промисловості, успадковану штучну однобічність зовнішньої орієнтації та транспортної інфраструктури, здатність України налагодити ефективне співробітництво з ЄС стає індикатором її реального суверенітету. В українській та світовій преси тривалий час існувала думка про те, що Європа, просто не зацікавлена в сильній Україні, тому що хоче бачити її в ролі «сировинного додатка». Цей вислів не має під собою жодних аргументів. Об'єктивне відставання українського господарського комплексу від економік західних європейських країн є підставою для прискореного його ринкового реформування та трансформування до гідного, європейського рівня.[2]

Одним з найбільш вагомих питань європейської інтеграції України – інституційний механізм. На сьогодні практично весь комплекс питань, пов’язаних з адаптацією законодавства, покладено на Міністерство юстиції України(а, наприклад, в Чеській Республіці було створене спеціальне управління «Управління  сумісності з правом ЄС»). Для більш комфортної адаптації законодавства, можна та потрібно застосовувати процедуру «скринінгу». Ця процедура застосовується у країнах-кандидатах на вступ до ЄС, які користуються можливостями технічної підтримки, що здійснюється «Бюро технічної допомоги та обміну інформацією» (TAIEX). Зазначена інституція є спеціалізованою структурою ЄС. Вона забезпечує надання технічної допомоги з широкого кола питань законодавчої бази ЄС для державних структур всіх рівнів, а також представникам неурядових та бізнесових структур. [4]

Інше питання, займає експорт та внутрішній валовий продукт України. Безумовно, приємно відчувати себе членом єдиної Європи, навіть в перспективі, але з таблиці 1 можна побачити, що Україна на сучасному етапі, на жаль, може тільки відчувати.

Таблиця 1.Основні макроекономічні показники України та країн, членів ЄС

Показники	Чехія	Есто-нія	Угор-щина	Лат-вія	Лит- ва	Польща	Словач- чина	Слове- нія	Украї- на
Номінальний ВВП, млрд. євро	55	5,5	49,5	7,7	12,2	171	21	19,5	42,1
ВВП на душу населення, % від середнього для ЄС	59	38	51	30	33	39	48	69	-
Іноземні інвестиції, млрд.	21	2,7	20	2,1	2,3	35,7	4,5	2,8	1,1
Зайнятість у промисловості,% від населення	40	35	33,8	27	27	31	37	38	29,1
Зайнятість у с/г, % від населення	5	7	6,5	14	18	19	7	10	33,9
Зайнятість у секторі послуг, % від населення	55	58	59,8	59	54	50	53	53	36,9
Експорт у ЄС, % від загального	69	77	75,1	65	48	70	59	64	26,2
Імпорт із ЄС, % від загального	62	63	58,4	52	43	61	49	68	25,1

На сучасному етапі процес інтеграції України в ЄС потребує широкого залучення підприємницьких та профспілкових організацій, соціальних груп та інших неурядових організацій у процес реалізації євроінтеграційної стратегії. Адже консультації із зацікавленими сторонами суспільства є невід’ємною частиною європейської інтеграції. Слід звернути увагу на практику запозичення держав-членів та інституцій ЄС, які використовували білі та зелені книги для врахування позицій  представницьких організацій та уникнення критики і занепокоєння щодо прийняття того чи іншого рішення. Для широкого залучення громадськості та організацій у процес реалізації євроінтеграційної стратегії України необхідно забезпечити правові основи заснування (як на державному, так і на місцевому рівнях) форумів з питань європейської інтеграції. Також, потрібно звернути увагу на проблеми, які вимогають більш ґрунтовних перетворень в єкономіці, наприклад:

1. Подолання негативно вліяючих зовнішніх факторів, тобто господарського

кризису, політичної та соціальної нестабільності.

2. Поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів;

4. Підвищення якості продукції та надання товарного виду;

5. Зниження рівня інфляції в українській економіці;

6. Зниження рівня безробіття в українській економіці.

Література:

1. Україна на шляху до Європи. - К.: Фенікс, 2001. - 343 с.

2. Соколенко С.І. Глобалізація і економіка України. - К.: Логос, 1999. - 539с.

3. Савельєв Є. Передумови поглиблення і прискорення європейської інтеграції України // Журнал європейської економіки (укр.).- 2006.- № 2.

4. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. Д.Г. Лук’яненка. - К.: КНЕУ, 2001. - 538 с.

5. Баган О. В. Українська Понтида. Геополітичні виміри сучасної України. – Дрогобич: “Коло”, 2002. - 253с.