СУЧАСНІ ЧИННИКИ-ДЕТЕРМІНАНТИ ДЕКЛАРАТИЗАЦІЇ ПРИНЦИПУ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ В СФЕРІ ЗАСТОСУ-ВАННЯ НАЙМАНОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Секція: Право. 4. Труд. право та право соц. забезпечення.

Лавріненко О.В., кандидат юридичних наук, доцент, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка

Сучасні чинники-детермінанти декларатизації принципу захисту прав людини в сфері застосування найманої праці в Україні

Міжнародні акти про права та свободи людини й громадянина, чинна Конституція України та сформоване на їхній базі національне законодавство визначають загальні основоположні принципи всієї сукупності прав і свобод особи. Зокрема ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права та свободи гарантуються, але, як відомо, «право є ефективним тільки тоді, коли воно здатне чинити дієвий опір «неправу»» [1, с. 98]. Для визначення ефективності застосування правових норм «необхідно оцінювати рівень реального застосування правових приписів» та аналізувати таку правозастосовну практику «через безпосередню та інтегровану оцінку відповідно до досягнення мети (загального стану забезпечення прав і свобод людини й громадянина)» [1, с. 108]. Сучасний розвиток цивілізації «на одне з перших місць висуває принцип захисту прав людини в сфері застосування праці. Цей постулат, закріплений у загальновизнаних міжнародних актах, а також у Конституції України, має знайти належну конкретизацію в нормах трудового права. Цей принцип включає в себе соціальний і юридичний захист прав найманого працівника. Слід констатувати, – справедливо зазначає Н.Б. Болотіна, – що ці принципи соціального захисту найманого працівника в умовах кризового стану економіки України мають багато в чому декларативний характер. Низька заробітна плата, сталий рівень безробіття, невідповідність умов праці вимогам техніки безпеки, заборгованість роботодавців перед працівниками із заробітної плати, мізерні розміри допомоги по безробіттю – усе це зводить нанівець проголошення таких принципів. Існує також проблема судового захисту трудових прав працівників, виконання судових рішень. Замало проголосити принцип, необхідно узгодити його реалізацію в цілому комплексі заходів щодо його забезпечення» [2, с. 97]. Серед проблемних питань сучасності й питання про відповідність вітчизняного законодавства про працю міжнародним стандартам прав людини [3, с. 191], дієвість системи засобів їхнього забезпечення [4-12], у тому числі судового захисту [13].

Держава має не лише декларувати, створювати, за влучним висловом американського правника українського походження Б. Футея, «паперових тигрів» [15, с. 236], чи просто законодавчо, у тому числі й на рівні конституції, закріплювати права громадян, а й насамперед створювати, системно вдосконалювати наявний правовий механізм їхньої реалізації [16, c. 12, 267-268], забезпечувати його реальну дієвість, що, на наше переконання, неможливе без науково-теоретичного дослідження змісту, характеру та оптимальних варіантів втілення й реалізації на практиці основних засад правового регулювання суспільних відносин. Схожі застереження висловлює й М.І. Мірошниченко, коли пише, що «....не варто забувати, що визнання навіть на рівні конституційному найдемократичніших і найгуманніших ідей, ще не є гарантією їх реалізації на практиці» [17, с. 363]. Російський дослідник В.Є. Чиркін також небезпідставно звертає увагу на те, що в правовій державі «гарні декларації» про права мають доповнюватися їхньою реалізацією та захистом [18, с. 9], а В.Ф. Погорілко, В.В. Головченко й М.І. Сірий зазначають, що становлення демократичної й правової держави є тісно пов’язаним із подальшим розвитком форм і методів саме захисту прав і свобод людини й громадянина [19, с. 48].

Характерною рисою сучасної правової ідеології є також збереження «окремих засад правового ідеалізму, що виявляється в глибоких сподіваннях частини населення, представників державної влади, політичних об’єднань, громадських діячів на виняткову роль закону, карних засобів юридичної відповідальності, інших засобів правового впливу у вирішенні нагальних проблем економічного та політичного життя» [20, с. 274]. Водночас разом із проголошенням нових демократичних засад (стандартів) організації суспільного життя в праві України залишаються невідпрацьованими механізми їхньої ефективної реалізації та захисту, недосконалою є система державних гарантій, що в кінцевому підсумку свідчить про «недосконалість взаємозв’язку ідеологічної та організаційної основ правової системи України» [20, с. 274].

Однією із причин повільного реформування суспільства є певне відставання правової системи, законодавства від його потреб, невідповідність правової реформи потребам правового впливу на економічні, соціальні перетворення [21, с. 5-6]. Першопричиною такої неузгодженості є наявні ідеологічні суперечності між старим і новим типами правової системи, відсутність єдиного стратегічного напряму в проведенні правових перетворень, зниження рівня довіри до закону [22, с. 7].

В українському правовому сьогоденні постала нагальна потреба в дослідженні [23-28] та «різноаспектної інтерпретації нової задачі – наукової задачі формування конституційної правосвідомості в механізмі реалізації прав і свобод особи, сутність якої полягає в суперечності між інститутом основних прав і свобод особи, з одного боку, і реальним його здійсненням, з іншого... В Україні спостерігається криза державності й відсутність ефективних механізмів реалізації конституційних прав і свобод особи» [29, с. 57]. Означене призводить і до повної декларатизації сутності принципу захисту прав людини в сфері застосування найманої праці.

Література

1. Панов M.І., Осипова Н.П., Герасіна Л.M. та ін. Соціологія права / під ред. Н.П. Осипової. – К.: Ін Юре, 2003. – 368 с.

2. Болотіна Н.Б. Трудове право України. – К.: Вікар, 2003. – 725 с.

3. Лавриненко О.В. Внутринациональная дифференциация трудового права: ее суть, средства и основные направления // Известия Гомельского государственного университета имени Франциско Скорины. – 2008. – №3. – С. 191-208.

4. Лавріненко О.В. Особливості реалізації та захисту конституційних трудових прав найманих працівників (інституціональний, онтологічний та аксіологічний аспекти): монографія. – Донецьк: «Вебер» (Донецька філія), 2007. – 144 с.

5. Лавріненко О.В. Право найманого працівника на справедливу й гідну заробітну плату: сутність, значення та сучасний механізм його реалізації: моногр. – Донецьк: «Вебер» (Донецька філія), 2007. – 256 с.

6. Лавріненко О.В. Теоретико-правовий аналіз практики застосування спеціального трудового законодавства України про порядок та умови грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ // Форум права. – 2007. – №2. – С. 90-112 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07lovovs.pdf.

7. Лавріненко О.В. Проблеми реалізації конституційних гарантій права працівників органів внутрішніх справ на щорічну відпустку: аналіз судової практики // Форум права. – 2007. – №3. – С. 147-162 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07ovasp.pdf.

8. Бесчастний В.М., Лавріненко О.В. Механізм соціального забезпечення працівників органів внутрішніх справ // Віче. – 2007. – №7-8. – С. 58-61.

9. Лавріненко О.В. Контракт про службу в органах внутрішніх справ України: напрями вдосконалення спеціального законодавства та практики його застосування // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – №4. – С. 197-202.

10. Лавріненко О.В. Відшкодування моральної шкоди у випадку порушення трудових прав працівників ОВС, що мають спеціальні звання міліції України: теоретико-правовий аналіз загального трудового законодавства та практики застосування спеціального законодавства про службу // Форум права. – 2008. – №1. – С. 260-284 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08lovzpc.pdf.

11. Лавріненко О.В. Сучасний механізм реалізації конституційних гарантій у сфері трудових відносин працівників органів внутрішніх справ України: теоретико-прикладний аналіз проблемних питань // Форум права. – 2008. – №2. – С. 280-314 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08lovapp.pdf.

12. Лавріненко О.В. Низький рівень заробітної плати як прояв експлуатації в сфері найманої праці та чинник зростання рівня бідності населення: онтолого-правові аспекти // Вісник Донецького університету. – 2008. – Вип. 1. – С. 296-304.

13. Лавріненко О.В. Судовий захист трудових прав працівників ОВС України як важлива складова проблеми захисту прав людини // Вісник Донецького університету. – 2006. – Вип. 1. – Т. 2. – С. 571-579.

14. Лавріненко О.В. Сучасні проблеми захисту трудових прав атестованого персоналу ОВС України під час вирішення індивідуальних службово-трудових спорів: моногр. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. – 304 с.

15. Футей Б. Становлення правової держави в Україні: 1991- 2005: моногр. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 352 с.

16. Основы права / С.А. Балашенко, Г.А. Васильевич, О.А. Витушко и др. / Под общ. ред. В.А. Витушко. – Минск: Молодежное научное общество, 2002.

17. Мірошниченко М.І. Державність і право України: генезис у європейському контексті (З найдавніших часів до початку XIX ст.): моногр. – К.: Атіка, 2006. – 544 с.

18. Чиркин В.E. Общечеловеческие ценности, философия права и позитивное право // Право и политика. – 2000. – №8. – С. 9.

19. Погорілко В.Ф., Головченко В.В., Сірий M.I. Права та свободи людини і громадянина в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – С. 48.

20. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти: моногр. – К.: Знання, 2005. – 375 с.

21. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Знання, 2001. – 318 с.

22. Шевченко Я.М. Теоретичні засади нового цивільного законодавства України // Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні. – К.: Знання, 1999. – С. 7-17.

23. Лавріненко О.В. Концептуальні засади функціонування та вдосконалення сучасного механізму судового захисту службово-трудових прав працівників органів внутрішніх справ // Трудове право України в контексті європейської інтеграції: мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Харків, 25-27 травня 2006 р.). – Харків: УАФТП; ХНУВС, 2006. – С. 419-425.

24. Лавріненко О.В. Захист прав людини як ідеологічна парадигма сучасного розвитку правової системи України // Економіка. Фінанси. Право. – 2008. – №1. – С. 33-37.

25. Лавріненко О.В. Ідея захисту прав людини та сучасні глобалізаційні процеси: від наявних проблем до зміни парадигм і трансформації суспільної свідомості // Naukovy potencjal sviata – 2008: mat-ly IV Мiedzynarod. nauk.-prakt. konf., (Przemysl, 12-20 wresnia 2008 r.). – Przemysl: Nauka і studia, 2008. – Tym 5. – Str. 34-38.

26. Лавріненко О.В. Загальна декларація прав людини та сучасні проблеми реалізації прав людини в Україні // 60 річниця прийняття «Загальної декларації прав людини»: зб. наук. пр. – Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2008. – С. 128-133.

27. Лавріненко О.В. Суверенітет народу й права людини як легітимаційні принципи сучасної цивілізації // Розвиток наукових досліджень ’2008: мат-ли IY Міжн. наук.-практ. конф., (м. Полтава, 24-26 листопада 2008 р.). – Полтава: ІнтерГрафіка, 2008. – Т. 4. – С. 114-117.

28. Лавріненко О.В. Права людини та механізм забезпечення їх реалізації: онтолого-правові аспекти / О.В. Лавріненко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2009. – Спецвипуск №1. – С. 44-57.

29. Дмитренко Ю.М. Підходи до вивчення конституційної правосвідомості // Predni vedecke novinky – 2008: мat-ly IV Мezinärod. vedeck.-prak. konf. (Praha, 1-15 zari 2008 r.). – Praha: Education and Science, 2008. – Dil 2. – Stran. 57-61.