Надобко Сергій Володимирович

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Сутність держави: аспекти та історичний аналіз

Держава – це особлива організація політичної влади в соціально – неоднорідному суспільстві за допомогою забезпечується її цілісність і безпека, здійснюється керівництво суспільством в інтересах домінуючої її частини, а також управління загальносуспільними справами. Для дослідження та розкриття основого її призначення , визначення властивості необхідно проникнути до її сутності.

Сутність держави – це головна, основна властивість держави, що визначає її зміст, мету , функції. Це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загально соціальних і групових інтересів громадян. Будь-яка держава, разом із вирішенням суто класових завдань, виконує й загально соціальні функції, без яких не може функціонувати жодне суспільство. Це – засоби транспорту і зв’язку, будівництво шляхів, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю, заходи щодо забезпечення миру тощо.

З моменту виникнення держави визначилися два моменти сутності держави. Перший – класовий, а саме захист інтересів економічно пануючого класу , здійснення організованого примусу. Другий – загально соціальний аспект, тобто захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загально соціальних завдань. У радянській юридичній науці сутність держави довгий час розглядалася лише з класових позицій. Уявлення про державу, як про інститут врегулювання класових протиріч, організації, що задовольняє інтереси всіх чи більшості соціальних сил, наукової організації, інструмента класового компромісу тощо – не припускалося. Винятком була лише радянська загальнонародна держава, яка вважалася державою всього народу, політичною організацією влади дружніх класів (робітників і колгоспного села). Співвідношення вузько класових (групових) інтересів пануючої верхівки (еліти) і інтересів всього суспільства за різних часів було не однакове. Як правило, посилення однієї з них призводить до ослаблення іншої. До середини ХІХ ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів пануючого економічного класу. Поступово у ряді цивілізованих держав Заходу в зв’язку з розвитком громадянського суспільства все більшого значення набувають загально соціальний аспект діяльності держави, завдання забезпечення загально соціального блага. У наші дні цей аспект відіграє істотну роль у неокапіталістичних і несоціалістичних державах, у тому числі в Україні. Перевага загально соціального аспекту сутності держави відбулася завдяки зниження його класового змісту як певного результату розвитку громадянського суспільства, утвердження прав і свобод особи. У сучасних цивілізованих державах не стало чітко виражених класів, соціальні суперечності втратили антагоністичний характер, зріс загальний життєвий рівень населення. Розглядаючи сутність держави, не можна не зазначити, що інститут держави пройшов великий історичний шлях розвитку , близько 5 тисяч років. Природно, за цей період він змінювався, відповідно до змін економічних, політичних, ідеологічних структур суспільства. Виникнення більшості держав характеризується близькими економічними і політичними закономірностями. Економічно пануючий клас оформляв своє політичне панування у формі держави. За допомогою держави пануючі класи (рабовласники, феодали, буржуазія, пролетаріат ) забезпечували збереження існуючого економічного і політичного устрою. Сутність держави не лишається не змінною. По - перше, змінювалися класи, політичним знаряддям яких була держава , зі зміною місця класу в історичному процесі змінювалася і сутність держави. навіть поверховий аналіз рабовласницької і ранньо-буржуазної держави демонструє суттєву різницю між ними у найбільш істотних характеристиках. По-друге, змінилися соціальні умови існування класів, політичні відносини між ними. Поводитися з вільною людиною так, як можна було поводитися з рабом, неможливо у принципі. Держави, сутністю яких була диктатура одного класу, поступово перетворювалися у такі, сутністю яких стають соціальне партнерство, соціальний компроміс і соціальна злагода. Процес зміни сутності держави обумовлений серйозними причинами. По-перше, зникають класи в їх марксистському розумінні. По-друге, серйозні зміни відбуваються у визначенні місця людини в суспільстві, у системі виробництва і розподілу. Вчення про непримиримість класових протиріч зазнає краху. Держава замість знаряддя насильства стає організацією, що долає протиріччя у цивілізованих формах, виступає у якості інструмента легітимної влади, діяльність якої вже не протилежна інтересам більшості населення , а навпаки виражає їх волю. Держава стає активним і необхідним посередником в соціально-диференційованому суспільстві, що зберігає протиріччя з багатьох питань соціального життя. Зміст діяльності держави набув нових якостей: держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства , а за допомогою досягнення компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства; застосування у діяльності держави загальнодемократичних ідей та принципів, як поділ влади, плюралізм думок, гласність; застосування засобів захисту людини, соціальної захищеності всіх громадян; на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами. Така держава в сучасних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верст населення. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальною демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах - рабовласницьких, феодальних , буржуазних. Більше того, у сучасних державах ці аспекти аж ніяк не обов’язково протилежні один одному.

Список використаної літератури:

1.Загальна теорія держави і права. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – с. 24- 29

2.Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. –Х.: Консум, 2008. – с. 40 – 42.

3.Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник/ За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком інтер, 2006. – с.66 – 68.

4.Теория государства и права. Курс лекцій. – М.: Юристь, 2004. – с. 48-50.

5.Шемшученко Ю.С.Держава // Юрид. енциклопедія: В 6т. – К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 1999. – Т.2. О-Н. – с.80 – 81 .