Право / 2.Адміністративне і фінансове право.

 

Рудік К.С.

Донецький університет економіки та права, Україна

Проблеми вдосконалення реалізації бюджетної політики в Україні

 

У  період  політичних  дискусій  та  загострення  соціально-економічних  проблем  в  Україні надзвичайно актуальним є підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами держави. Об’єктивними  особливостями  проведення  бюджетної  політики  в  Україні  є:  незначні (за обсягами)  суми  бюджетних  коштів  та  їх  хронічний  дефіцит;  нераціональна  структура  витрат  і неефективне використання бюджетних коштів; надмірна централізація фінансових ресурсів, що не стимулює місцеві органи влади та місцевого самоврядування до максимальної мобілізації власних ресурсів регіонів. Через бюджет як головний інструмент державної політики та фінансовий план країни здійснюється реалізація бюджетної політики. Важливим завданням бюджетної політики на сучасному етапі є вирішення проблеми удосконалення міжбюджетної регулювання з позиції досягнення узгодженості інтересів органів центральної влади та місцевого самоврядування в частині розподілу повноважень і закріплення фінансових ресурсів на здійснення державних повноважень. Місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування практично позбавлені стимулів до збільшення доходів і раціонального їх використання. Така ситуація обумовлена тим, що значна частина зібраних на певній території коштів надходить до Державного бюджету України, а обсяг коштів, що залишається на місцях, не дає можливості здійснювати перспективне прогнозування і планування розвитку територій.[1] Дослідженням окремих аспектів вищезазначеної проблеми присвячені праці як вітчизняних так і  зарубіжних  науковців  й  практиків,  зокрема:  С.  Буковинського,  Л.  Василенка,  Ю.  Ганущака, Т. Гладченко,  А.  Даниленка,  Є.  Жовтяка,  О.  Кириленко,  І.  Когута,  С.  Колодій,  В.  Кравченка, С. Логвіновської, І. Луніної, К. Павлюк, В. Федосова, С. Юрія, Н. Яценко та  ін. [2, с 15].

Проте існує  потреба наукового узагальнення та систематизації їх досліджень з метою вироблення нового,  сучасного  підходу  до  розробки  та  реалізації  бюджетної  політики  адекватної  сучасним економічним викликам. Протягом усього періоду становлення та розвитку України як незалежної держави стан її Державного бюджету найчастіше характеризувався як "бюджетний дефіцит", що пов'язано з обмеженістю джерел бюджетних ресурсів. Тому проблема збалансування бюджету, тобто досягнення бюджетної рівноваги, також належить до ключових проблем сьогодення. З причин об'єктивного і суб'єктивного характеру держава в процесі свого функціонування витрачає все більше коштів. Це, у свою чергу, викликає необхідність зростання доходної частини бюджету за рахунок додаткових надходжень, зокрема податків. Але збільшення податкового тягаря призводить до зниження ефективності виробництва, скорочення робочих місць, зростання рівня безробіття. Як наслідок, з одного боку, скорочується дохідна частина бюджету (у зв'язку зі зниженням ділової активності), а з іншого боку, - зростає його видаткова частина (у зв'язку зі зростанням соціальних виплат). У такому випадку утворюється зворотня ситуація: бажання уряду підвищити доходи бюджету за рахунок підвищення податкового тиску в середньо і довгостроковій перспективі призводять до їх зменшення та зростання витрат. На мою думку, вищезазначена проблема може бути вирішена за умов розширеного відтворення доходів бюджету, створення ефективної системи контролю за їх використанням, досягнення оптимуму в процесі надання суспільних благ і послуг за рахунок коштів бюджету. Ще однією з вагомих для України проблем можна назвати проблему зростання державного боргу і витрат з його обслуговування. Державний борг виникає в основному в результаті фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок запозичень, здійснюваних на зовнішньому та внутрішньому фінансових ринках. [3, c 35,37] Тут також спостерігається взаємовплив: бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує розмір бюджетного дефіциту поточного року. Можна відзначити, що боргова криза в Україні обумовлена такими основними причинами: 

- Слабке законодавче та нормативне поле з питань регулювання бюджетних взаємовідносин, низька фінансова дисципліна, неоптимальна організаційна структура управління державним боргом;

- Недосконалість фіскальної політики в частині регулювання бюджетного дефіциту та політики управління державним боргом;

- Постійне недовиконання протягом останніх років прибуткової частини бюджету і пов'язане з цим недофінансування або затримка у фінансуванні окремих видів видатків;

- Недостатній рівень відповідальності за порушення бюджетного законодавства;

- Неповне відображення в бюджеті доходів, які отримують бюджетні установи, органи виконавчої влади від використання власності та надання платних послуг, що призводить до неконтрольованого використання державних коштів і майна.

Такі значні проблеми потребують пошуку напрямів удосконалення бюджетної політики, яка відображала б конкретну спрямованість бюджетних відносин на розв'язання економічних і соціальних завдань. [3, c 51]Вона повинна включати досить широке коло дієвих важелів, за допомогою яких держава ефективно буде здійснювати розподільчі і перерозподільні функції такі, як контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, вдосконалення фіскальної та монетарної політики держави тощо.Місцеві  бюджети  є  вагомою  складовою  бюджетної  системи  країни,  тому  зміна  умов  їх формування  і  виконання  може  суттєво  позначитися  на  збалансованості  бюджетної  системи, фінансовій  безпеці  країни  в  цілому.  Враховуючи  це,  реформування  місцевих  бюджетів,  зокрема зміцнення  фінансової  основи  місцевого  самоврядування,  підвищення  ефективності  процесу формування  видаткової  частини  місцевих  бюджетів  та  децентралізація  управління  бюджетними коштами,  удосконалення  системи  регулювання  міжбюджетних  відносин,  запровадження  планування  місцевих  бюджетів  на  середньострокову  перспективу,  посилення  інвестиційної складової місцевих  бюджетів,  підвищення  ефективності  управління  коштами  місцевих  бюджетів  та посилення  контролю  і  відповідальності  за  дотримання  бюджетного  законодавства,  забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів, повинно відбуватися поетапно з урахуванням  суспільно-політичних  та  економічних  умов  із  збереженням  збалансованості

бюджетної системи в цілому і у взаємозв’язку з проведенням реформ у галузях бюджетної сфери та інших сферах діяльності.[4, c 19] Актуальним у цьому плані, й на далі, залишається запровадження нових, сучасних підходів та принципів  адміністрування  державних  видатків,  що  спрямовані  на  підвищення  ефективності витрачання  бюджетних  коштів  та  перетворення  бюджетної  політики  на  дієвий  інструмент соціально-економічного розвитку  країни. Передусім, це  стосується: розробки простої  та прозорої процедури  надання  трансфертів;  наукового  обґрунтування  доцільності  скасування  міністерських нормативів; врегулювання питань місцевого оподаткування; створення сучасної нормативної бази для  місцевих  запозичень.  Лише  здійснивши  зазначене  можна  буде  розірвати  зачароване  коло неефективних витрат і створити фіскальний простір для  потрібних інвестицій в обладнання, модернізацію установ, навчання та підвищення кваліфікації персоналу в сфері надання державних послуг.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ, із змінами // .

2. Василик О. «Проблеми вдосконалення бюджетної та банківської систем Україні». «Банківська справа». №3,1998. С.44-50

3. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Дьяконова И.И. «Бюджет і фінансова політика України». Київ, 1997. 234 з.

4. Даниленко  А.І.  Проблеми  фінансової  політики  України  й  розвиток  фінансово-монетарних  важелів  її реалізації / А.І. Даниленко // Фінанси України. – 2007. –  № 9. – С. 51–58.