З. В. Грицай

 

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

 

Вплив викидів коксохімічного підприємства на розміри гістологічних елементів первинної кори стебла однорічного пагона деревних рослин

 

Мета даної роботи – дослідити вплив викидів коксохімічного підприємства на анатомічні показники первинної кори стебла однорічного пагона деревних рослин.

Об’єктами дослідження були тополя біла (Populus alba L.), тополя чорна, (P. nigra L.), тополя Симона (P. simonii Carr), липа широколиста (Tilia plathyphyllos Skop.), горіх грецький (Juglans regia L.). Дослідні дерева росли на пробній ділянці санітарно-захисної зони навколо коксохімічного заводу            м. Дніпропетровськ, де основними забруднюючими речовинами є диоксид сірки, оксиди азоту, сірководень, фенол, аміак, пил. Контрольна ділянка розташована в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження середньої частини крони, з південно-східного боку. Ширину досліджуваних тканин вимірювали на поперечних зрізах однорічного пагона при збільшенні в 56 разів. Зрізи забарвлювали за допомогою флороглюцинової реакції. Виміри проводили окуляр-мікрометром. Отримані результати опрацьовані статистично [2].

Отримані результати свідчать, що за дії викидів коксохімічного заводу в дослідних дерев змінюється як загальна ширина первинної кори однорічного пагона, так і розміри окремих її складових. Характер змін різниться залежно від виду. Так, у P. alba,  P. nigra,  P. simonii товщина первинної кори в умовах впливу промислових полютантів, порівняно з контролем, зменшується, у                       T. plathyphyllos – практично не змінюється, а в  J.  regia – збільшується (табл. 1).  Підвищення показника розмірів первинної кори в стеблі  J.  regia  на техногенно забрудненій території відбувається за рахунок збільшення ширини коркового шару. Товщина іншої складової частини первинної кори                                                                                                         стебла – корової паренхіми – в цього виду практично не відрізняється в дерев Таблиця 1. Вплив викидів коксохімічного підприємства на розміри гістологічних елементів стебла однорічного пагона  деревних рослин

Вид

Контроль

Санітарно-захисна зона навколо коксохімічного заводу

%  до контролю

t

Загальна ширина первинної кори, мкм

P. alba

156,5 ± 2,96

134,2 ± 3,15

85,7

5,18

P. nigra

314,5 ± 3,31

291,7 ± 4,18

92,8

4,27

P. simonii

292,7 ± 4,74

271,2  ± 5,11

92,7

3,08

T. plathyphyllos

263,7 ± 11,3

274,4  ± 8,14

104,1

0,77

J. regia

345,5 ± 4,16

369,3 ± 5,00

106,9

3,66

Ширина корку, мкм

P. alba

44,3 ± 3,53

31,4 ± 1,32

70,8

3,43

P. nigra

38,3 ± 0,41

34,7 ± 0,80

90,5

4,07

P. simonii

54,0 ± 0,71

42,3 ± 0,48

78,2

13,8

T. plathyphyllos

33,6 ± 0,68

30,6 ± 0,57

91,2

3,36

J. regia

40,9 ± 0,62

55,4 ± 0,71

135,5

15,4

Ширина корової паренхіми, мкм

P. alba

109,8 ± 2,05

100,7 ± 2,33

91,7

2,94

P. nigra

271,4 ± 4,98

260,1 ± 6,06

95,8

1,44

P. simonii

229,5 ± 3,80

231,0 ± 4,95

100,6

0,24

T. plathyphyllos

225,9 ± 3,91

243,1 ± 4,27

107,6

2,98

J. regia

303,7 ± 5,21

311,9 ± 6,91

102,7

0,95

контрольної та дослідної ділянок (див. табл. 1). Збільшення розмірів коркового  шару  відмічають також В. М. Кучма, В. В. Олінська в стеблі Robinia pseudoacacia в умовах впливу на рослини промислових викидів [1]. У  P. аlba  ширина первинної кори стебла зменшується в дерев техногенно забрудненої території за рахунок зниження розмірів як корку, так і корової паренхіми, у     P. nigra й P. simonii – за рахунок зменшення лише товщини корку, розміри ж корової паренхіми у двох останніх видів в умовах забруднення, порівняно з контролем, змінюється недостовірно (див. табл. 1).

Оскільки корковому шару належить основна роль у захисті розташованих під ним тканин від несприятливих впливів довкілля, зменшення його ширини в стеблі однорічного пагона  P. alba,  P. nigra,  P. simonii  в умовах техногенного навантаження може підсилювати пошкоджуючу дію токсичних хімічних речовин на тканини стебла. І, навпаки, збільшення товщини даного шару клітин у стеблі  J.  regia  підвищує  захист тканин від шкідливого впливу промислових викидів, що, ми вважаємо, може бути пов’язано з адаптивною реакцією на забруднення в даного виду.   

 

  Література:

1.     Кучма  В.Н., Олинская В.В. Анатомическое строение годичных побегов Robinia pseudoacacia L. в условиях различного уровня загрязнения // Матеріали наукової конференції «Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях» . – Кривий Ріг, 2002. – С. 209 – 211.

2.     Лакин Г. Ф. Биометрия. Уч. пос. для биол. спец. вузов. – М.: Высш.шк., 1990. – 352 с.