Шляхи удосконалення національного механізму антидемпінгового регулювання в умовах членства в СОТ

К.е.н., доцент Тарасова І.І., магістранти Мінін В.Ю., Мініна І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕХАНІЗМУ АНТИДЕМПІНГОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА В COT

Постановка проблеми. Міжнародна торговельна система постійно розвивається та вдосконалюється з метою максимального сприяння лібералізації світової торгівлі та створення сприятливих умов для дискримінаційного і ефективного розвитку торговельно-економічних відносин між країнами. Глобалізація світової економіки, її розвиток у пост кризовий період, зміна світових лідерів, посилення нерівномірності економічного розвитку країн, спричиненої переважно їх намаганням порушити встановлені правила лібералізації торгівлі шляхом тотального захисту своєї економіки, спричиняє постійні зміни національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Саме для того, щоб не залишитись «за бортом» нових умов міжнародної торгівлі, Україні необхідно розширювати доступ до внутрішнього ринку водночас з помірним та ефективним антидемпінговим втручанням. Тому актуальним є пошук шляхів удосконалення антидемпінгового регулювання в країні в умовах повноправного членства в COT та, відповідно до цього, лібералізації зовнішньої торгівлі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у формування механізму міжнародного антидемпінгового регулювання зробили такі провідні вчені, як Боун Ч., Ван-дебуш X., Вермулст Е., Занарді М. та інші. Питанню національного антидемпінгового регулювання присвятили певну увагу у своїх наукових працях такі вітчизняні вчені-економісти як Коновалов В.В., Осика С.Г.. ІІокрешук О.О., Д.П. Скачко., Фомін І.С., Чайковська В.В.

Виклад основного матеріалу. Головна увага у COT приділяється створенню ліберального та «дискримінаційного режиму у міжнародній торгівлі. Відкриття нових ринків, у першу чергу, для країн ЄС має надати нові стимули для економічного зростання.

Україна, вступивши в торгову організацію, взяла на себе зобов'язання у сприянні власної національної програми лібералізації. Побудова особливо жорсткого захисту української економіки може означати відмову від лібералізації, послабить конкуренцію на власному ринку. Галузь, захищена антидемпінговим митом, захищена і від конкурентної боротьби, що не сприяє її розвитку та створенню конкурентоспроможної продукції.

Тому, в першу чергу, встановлення високого антидемпінгового мита, що спостерігається в Україні, негативно впливає на процес лібералізації, через що антидемпінгове регулювання стає жорстким видом політики протекціонізму та практично втрачає свої першочергові цілі. Так, серед чинних щодо імпорту в Україну 18 антидемпінгових заходів можна спостерігати такі високі розміри ставок антидемпінгового мита - 347,14 %, 196,38 % (шприци об'ємом 10 мл. походженням з КНР та Іспанії відповідно), 179,7 % (хутро штучне з Білорусії), 140 % (полотно трикотажне ворсове та махрове з КНР) [2]. Україні необхідно перейти від захисту господарських суб'єктів конкуренції до сприяння самої конкуренції, реалізувати свої конкурентні переваги на зовнішніх ринках та шукати власну нішу, якою реально може стати агропромисловий комплекс (в світлі останнього скасування квот щодо експорту зерна [4] та експортного мита на окремі сільськогосподарські культури [5] це стає можливим та транзитний потенціал.

З січня 1995 р. по грудень 2010 р. проти України було розпочато 65 антидемпінгових процедур та запроваджено 52 антидемпінгові заходи [6], при цьому ЄС займає лідируючі позиції: 20% (або 13 розслідувань) від усіх порушених проти України справ та 21,2% (або 11 обмежень) від усіх застосованих заходів. ЄС все ж залишається одним з найбільших торговельних партнерів нашої держави. За даними Держкомстату [7]. у 2010 р. до ЄС експортовано продукції на 37,4% більше порівняно з 2009 р., що становить І5,4% від загального експорту України у 2010 р. (13051.9 млн. дол. США), імпортовано - на 24 %. що становить 31,4% від загального імпорту України з ЄС (19101,2 млн. дол. США).

Україну відносять до ряду нових активних користувачів антидемпінгових процедур (на рівні з КНР, Росією, Тайванем) [8], що вказує на правильний вектор розвитку національної сфери антидемпінгового регулювання. «Молодість» цієї сфери, як і відповідний період у людини дає змогу швидше засвоювати та впроваджувати в практику нові методи та схеми для ефективного захисту та відстоювання власних національних інтересів.

На нашу думку, роботу органів влади, які відповідають за антидемпінговий процес, слід зробити більш прозорою та відкритою, шляхом зменшення бюрократично-документальної тяганини, удосконалення веб-сайту, який повинен стати своєрідним звітом їх діяльності. Наповнити сайт необхідною поточною інформацією щодо випадків антидемпінгового регулювання, архівом попередніх справ (так, хоча антидемпінгове розслідування щодо демпінгового імпорту половин та четвертин курячих походженням з Бразилії та США завершилось у 2009 р. без застосування заходів, проте інформації про існування такого розслідування на сайті не збереглось).

Для успішного ведення антидемпінгової справи відповідні органи мають бути забезпечені повнотою поданої інформації, в т.ч. бухгалтерської, про діяльність підприємства. Відповідно висуваються вимоги до національних товаровиробників необхідно вдосконалювати маркетинг підприємства, створюючи команду фахівців, які б в офіційно визначені терміни опрацьовували, подавали всю необхідну інформацію, здійснювали моніторинг цін та аналіз попиту на українську продукцію на іноземних ринках з метою якнайшвидшого виявлення фактів демпінгу.

Організаційно-економічні заходи щодо розробки вдалого механізму національного антидемпінгового регулювання та антидемпінгової політики загалом є такими, які необхідно вирішувати та впроваджувати у комплексі з багатьма проблемами економіки.

Доцільно, в першу чергу, більш чітко визначити геоекономічні пріоритети, вибрати свої перспективні ніші і створити умови провадження бізнесу для вдосконалення зовнішньоторговельної політики України з урахуванням сучасних глобалізаційних та євроінтеграційних процесів. Це передбачає налагодження та активізацію двостороннього співробітництва у багатьох сферах економіки, насамперед металургійній та хімічній галузях, які є частими об'єктами антидемпінгових процедур.

Ефективною та визнаною світом вважається експортна політика, яка будується на якомога більшому ввезені сировини для подальшої її переробки у високотехнологічні товари та, відповідно, їх вивозу. В Україні ж - навпаки вивозиться сировина, яка ще й виробляться з обмежених та недешевих енергоресурсів, в якій відчувають гостру потребу металургійні підприємства [14, с.15]. Проти українського прокату направлено 32% від усіх чинних антидемпінгових заходів як найбільш поширеного конструкційного матеріалу на ринках США, Мексики, Аргентини, Канади, Таїланду. Тому в економіці України наявність значного потенціалу вітчизняних споживачів металу (в основному це підприємства машинобудування – авіаційного, автомобільного, гірничошахтного, нафтохімічного, суднобудування) зумовлюють важливість підвищення рівня внутрішнього споживання прокату.

Підвищена експортна діяльність за низькими цінами може бути реалізована на основі певних контрактів щодо купівлі сировини у країні-імпорту, переробки її та виготовлення подібного товару у країні-експорту, та продаж даного товару за нижчими цінами.

Основна експортна галузь (та водночас ціль антидемпінгових процедур) України - металургійна - має низьку додану вартість та є енергомісткою, що збільшує собівартість прокату. Тому слід покращувати конкурентоспроможність товарів, в першу чергу, через зменшення рівня енергоємності

Тому, перш ніж перейти до стандартної антидемпінгової процедури економічного та правового захисту потрібно, окрім визначення подібності товарів, факт наявності демпінгу спочатку досліджувати органами з питань конкуренції щодо імпорту країни. Необхідною умовою для застосування антидемпінгових заходів буде їх висновок про вплив антидемпінгових заходів на конкуренцію в Україні. Звичайний економічний аналіз конкуренції ринку (у випадку, якщо на одного національного товаровиробника припадає більше 35 % виробництва подібного товару), зміг би вказати на необхідність застосування антидемпінгових процедур.

Також важливо сприяти інноваційній моделі розвитку економіки, не заважати надходженню нових технологій на територію України (шляхом, наприклад, зниження або скасування ввізного мита на передові технології) та впроваджувати їх у виробництво (при умові отримання підприємствами певних податкових пільг), переходити на вищий рівень технологічного укладу.

Пріоритетом антидемпінгової політики має стати підтримка науки як основи нової економічної моделі, підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі антидемпінгового регулювання в рамках системи ГАТТ/СОТ, які б опановували досягнення зарубіжної і вітчизняної економічної науки й були здатні на практиці відстоювати національні, а не вузькогалузеві інтереси.

Участь Українського національного комітету Міжнародної торгової палати у реалізації антидемпінгової політики як одного з вагомих напрямів своєї діяльності повинна бути спрямована на підвищення авторитету України, інтенсифікацію та лібералізацію міжнародної торгівлі із відповідним зростанням вигод для вітчизняних товаровиробників.

Отже, важливими напрямами антидемпінгової політики України мають стати:

1) захист національних економічних інтересів та підтримка національного товаровиробника на зовнішніх ринках;

2) вдосконалення механізму антидемпінгового регулювання;

3) протидія демпінговій експансії, контроль імпорту;

4) раціональне використання природного потенціалу країни;

5) стимулювання розвитку виробництва, конкуренції, імпорт високих технологій:

6) зменшення ролі та втручання держави через активізацію в антидемпінгових процедурах приватних компаній;

7) стимулювання експорту.

Висновки. Визначаючи пріоритетні напрями антидемпінгової політики Україна має враховувати два основних фактори - тенденції розвитку міжнародної торгівлі; рівень розвитку і структуру власної національної економіки та торгівлі.

Завершивши структурну трансформацію економіки, підвищивши її міжнародну конкурентоспроможність, держава має виробити таку зовнішньоторгову політику, яка б виважено поєднувала механізми відкритої економіки і зваженого антидемпінгового регулювання. Це означає використання антидемпінгової політики не як системної політики, а як тимчасового стимулювання лібералізації зовнішньої торгівлі, насамперед щодо галузей і виробничих ліній, які є стратегічними пріоритетами для країни.

Література

1. Матеріали Всесвітнього економічного форуму. Щорічна нарада 2011 року [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.weforum.org.

2. Захист внутрішнього ринку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uicpubiish/category/main7catjd 90070.

3. Скачко Д І. Інструменти торгового захисту: основні закономірності застосування / Д.П. Скачко // Митна справа.-2009. №6(66). - С.10-16.

4 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо експорту зерна за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) № 8 і 63 від 25.02.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/2web_n/webproc4f3511 =39758 .

5. Проект Закону про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарських культур № 9239 від 04.10.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb n/webproc4 I 7id=:&pf3511 41347.

6 Офіційний сайт COT [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.wto.org.ua

7. Статистична інформація. Зовнішня торгівля України товарами з країнами СС [Електронний ресурс]. - Офіційний сайт Держкомстату України. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

8. Zanardi М. «Antidumping: What are the Numbers to Discuss at Doha?» / Maurizio Zanardi // The World Economy. - 2004. - Vol.27(3). - P. 403-433.

9. Пояснювальна записка від 14.02.2008 p. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (щодо порядку порушення антидемпінгової процедури) [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_l7id &рІ3511=31713.

10. Висновок Головного науково-експертного управління від 08.04.2008 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_I?id-&pD511= 31713

11. Чайковська В В. Господарсько-правове регулювання антидемпінгових засобів в умовах набуття членства у ВТО / В.В.Чайковська // Економічна безпека держави: теорія і практика. - 2011. - № 4. - С.253- 256.

12. Фомін І.С. Політика у сфері антидемпінгових та компенсаційних заходів / І.С. Фомін // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 5. – С. 37 -12.

13. Подкопаев О. Антидемпінгові обмеження та схема процесу організації страху вання їх виникнення / Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільського національного економічного університету "Економічний аналіз". -2010. Вип. 2(18). -С. 127-131.

14. Амоша А.И. Антидемпинговые расследования против Украины на рынке труб большого диаметра СНГ / А.И. Амоша. В. А. Зубанов. В.Н. Марченко // Економічний вісник Донбасу. - 2009. - № 2(8). — С. 4-18.