Глова Христина

Львівський національний університет імені Івана Франка

Пенсійна реформа в Україні: переваги та недоліки

Одним з найважливіших напрямів діяльності держави у соціальній сфері є формування ефективної системи пенсійного забезпечення, процес створення якої залежить від багатьох чинників, зокрема, зміни соціальних цінностей, зниження імміграції, підвищення рівня життя населення, зниження безробіття та підвищення рівня оплати праці. Нажаль, сьогодні ми не можемо констатувати, що все перелічене досягнуто, проте перші кроки в Україні вже зроблено.

Проблеми пенсійного забезпечення в Україні досліджували Дідковська Т.О., Кондрат І.Ю., Сімутіна Я.В., Шумило М.М. Разом з тим, залишається невирішеними низка проблем, серед яких: значний дефіцит Пенсійного фонду України; зростання безробіття і «тінізація» заробітної плати, що призводить до зниження надходжень; складна демографічна ситуація, яка характеризується зростанням кількості пенсіонерів тощо.

З огляду на це, метою роботи є з’ясувати перспективні напрями реформування пенсійної системи України.

Робота над Пенсійною реформою в Україні почалася ще з 2004 року і досі триває. Вона передбачає перехід від нинішньої солідарної до трирівневої системи, що складається з солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та системи недержавного пенсійного забезпечення [1].

Особливостями солідарної системи є її значна залежність від демографічної ситуації в країні, загальнообов’язковість та право на одержання пенсії кожним громадянином України. Накопичувальна система не залежить від демографічних показників, а від розміру заробітної плати або отриманого доходу. Основною проблемою другого рівня пенсійної системи є, саме економічні показники, оскільки розмір пенсії залежить від розміру заробітної плати. Останньою є система недержавного пенсійного забезпечення, за якої проводиться нарахування додаткових пенсійних виплат. Сьогодні повноцінно функціонує лише солідарна система, державну накопичувальну систему пенсійного страхування ще не запроваджено, а недержавне пенсійне забезпечення перебуває на зародковій стадії.

Пенсійна реформа – складне завдання навіть для заможних країн з розвинутою економікою, проте Україна має всі можливості щоб перетворити свою пенсійну реформу з недоліками у сучасну з перевагами.

За останні шість років вдалося досягти деяких успіхів у реформуванні солідарної пенсійної системи, а саме:

- встановлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян;

- забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;

- скорочено обсяг пільг зі сплати страхових внесків;

- до складу правління Пенсійного фонду України включені представники сторін соціального діалогу (по три представники від профспілок та об'єднань організацій роботодавцями).

Однак не вдалося вирішити головної проблеми – забезпечити фінансову стабільність Пенсійного фонду, що в умовах зростання кількості пенсіонерів, дефіциту бюджетних коштів і високого рівня «тінізації» економіки України призвело до кризи у пенсійній системі. Тому уряду країни довелося піти на непопулярні кроки (в червні 2011 року в першому читанні прийнято законопроект «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»):

1) підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років, яке буде здійснюватися поступово;

2) збільшення страхового стажу для розрахунку розміру мінімальної пенсії за віком до 30 років для жінок і 35 років для чоловіків;

3) збільшення мінімального страхового стажу для призначення пенсії за віком з 5 до 15 років;

4) обмеження максимального розміру пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян (сьогодні - 7640 грн).

5) зміна порядку призначення «спеціальних» пенсій наблизивши його до загального порядку.

Ускладнює ситуацію у системі пенсійного забезпечення зростання пенсійних видатків випереджальними темпами порівняно з можливостями економіки щодо їхнього забезпечення: питома вага пенсійних видатків у ВВП в Україні одна з найвищих у світі та має тенденцію до збільшення (табл.1)

Таблиця 1.

Динаміка основних показників, які характеризують стан пенсійної системи України*

Рік	Мінімальна пенсія за віком, грн	Мінімальна заробітна плата, грн	Кількість пенсіонерів, тис. осіб	Питома вага пенс. видатків у ВВП (%)
2007	411			13,9
2008	498			15,8
2009	573			18,2
2010	734			17,0
2011	800			-

*складено автором на основі [].

Особливо важливий напрямок пенсійної реформи в Україні – запровадити другий рівень пенсійної системи. У зв’язку з цим необхідно забезпечити бездефіцитність Пенсійного фонду, створити систему контролю за процесом запровадження накопичувального державного пенсійного страхування, посилити контроль за діяльністю фінансових організацій і недержавних пенсійних фондів, а також сформувати ефективний механізм адміністрування та обліку страхових внесків у накопичувальну систему державного пенсійного страхування.

Якісна робота другого рівня пенсійної системи неможлива без розвиненої системи недержавного пенсійного забезпечення. Сьогодні в Україні працює 102 недержавних пенсійних фонди, учасниками яких стали 484,3 тис. громадян, їхні активи складають 1057,3 млн гривень[]. Розвитку недержавного пенсійного забезпечення буде сприяти поліпшення економічної ситуації в країні, зростання рівня доходів населення, а також податкові пільги громадянам, які сплачують внески у недержавні пенсійні фонди.

Побудова якісної пенсійної системи в Україні, яка дасть можливість отримувати громадянам гідну пенсію в старості, неможлива без послідовної державної політики в цій сфері.

Отже, незважаючи на досить складний соціально-економічний стан в Україні, завдяки змінам, які відбулися і відбудуться у недалекому майбутньому в сфері пенсійного забезпечення, з’явилася можливість підвищення реального рівня соціального захисту населення. Основними пріорітетами нашої держави повинні стати: збільшення кількості працюючих і підвищення заробітної плати. Лише таким чином, держава зможе гарантувати людям достойні пенсії та підтримку населення, яке найбільше цього потребує.

Література:

1. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV

2. О. Максимчук. Пенсійна реформа: зацікавлені всі // Вісник Пенсійного фонду України. - 2010. - №1. - С.19-21.

3. Моніторинг ситуації у соціальній сфері України за червень 2012 року

[Електронний ресурс]//Міністерство праці та соціальної політики України/ Режим доступу: http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view= article&id=206:-2012-&catid=17:2010-06-10-20-44-31&Itemid=24

4. Шумило М. М. Пенсійна реформа 2011 року: критичний аналіз // Судова практика. Науково-практичний журнал. - № 6, 2012 р. - С. 24-32.