Студ. Васильєва Н.В., ст. викл. Шишкова Л.С.

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна

Роль дієслів неповної парадигми у реченні

Сучасний етап у розвитку мовознавства розглядає речення як структурну схему, що допускає варіювання смислу або експресивно-стилістичного забарвлення, та посилює увагу до всебічного вивчення всіх мовних засобів, що беруть участь у формально-синтаксичній і семантичній організації речення. Особлива увага приділяється дослідженню дієслова як визначальному складнику ядра речення, ролі граматичної семантики дієслова в утворенні моделей речення.

Функціонування дієслів з неповною парадигмою числа у ролі присудка простих речень завжди пов’язане з певними лексичними та граматичними обмеженнями. Дієслова з неповною парадигмою числа можуть мати форму однини, якщо в позиції підмета виступає збірний іменник на позначання осіб, істот взагалі; збірний іменник, що позначає конкретний предмет або іменник речовинного значення; збірний іменник, що набуває властивості виражати збірність, сукупність, узагальненість формою однини; словосполучення, що позначає множинність як єдине ціле; фразеологізм, що має збірне значення.

Дієслова з неповною парадигмою числа в структурі речення можуть мати форми множини і однини, якщо в позиції підмета виступає: а) іменне сполучення з кількісним числівником у Р.в. + прийменник понад, близько, коло, до чи в З.в. + прийменник з або без прийменника, що виражає приблизну кількість; б) іменне словосполучення з кількісним числівником, що означає конкретну чи невизначену кількість, причому позицію першого компонента в моделі займають слова, що не мають категорії числа: числівники (збірні, кількісні, неозначено-кількісні), кількісні прислівники, іменники із значенням сукупності, що мають і однину множину. Відсутність форми числа у одного з компонентів підмета (кількісного слова) іменне слово у формі родового відмінка прогнозує форму однини дієслова-присудка.

Залежно від смислових відтінків перевага може надаватися то формі однини присудка, то формі множини, які підкреслюють спільність або ж розрізнення дії кількох учасників.

Потенційні можливості дієслів неповної числової парадигми може обмежувати або посилювати граматичне значення відмінників. У позиції підмета при них не можуть виступати сполучення, стрижневим компонентом яких є іменникові форми називного відмінка в поєднанні з формою орудного відмінка однини з прийменником з, оскільки останні мають деякий відтінок роздільності у вираженні значення діяча. Проте у формах множини значення співучасника відходить на задній план. У таких випадках орудний відмінок включається в суб’єкт.

Координація дієслова-присудка з підметом у числі може супроводжуватися деякими зміщеннями в числових значеннях, де однина вказує на одну дійову особу, а множина – на кілька. Непрямих числових значень набуває дієслово-присудок у тексті, якщо відноситься до неозначеної особи, при цьому дієслово у тексті, якщо відноситься до неозначеної особи, при цьому дієслово наказового способу у формі однини транспонується в умовний спосіб і може координуватися з підметом формально.

Форма другої особи множини при звертанні до людей може вживатися у значенні другої особи однини. Це так звана форма пошанної множини, властива розмовно-побутовому стилю. Дієсловам неповної числової парадигми таке вживання не властиве через закріплену в них ознаку множинності.

У неповному двоскладному реченні з відсутнім підметом присудок, виражений дієсловом з неповною числовою парадигмою, вживається у множинній формі.

Відсутність вказівки на діяча спричиняється до того, що дієслівні форми втрачають власне особове значення.

Властиве множинним дієсловам неповної парадигми значення сукупності може виявлятися в реченні залежно від семантики іменника, що виступає суб’єктом дії. Дієслівні деривати обох типів можуть взаємоперехрещуватися. Внаслідок такого перехрещення виникає відокремлення дієслів від тих словозмінних парадигм, в яких вони раніше стояли. При цьому лексичні одиниці виявляються здатними мати всі словоформи з можливих для парадигми даного класу, тобто функціонування одного і того самого слова в різних випадках може призводити до різних його лексико-граматичних модифікацій.

Отже, дієслова з неповною парадигмою числа є конструктивним елементом побудови кількісних речень кількох моделей, впливають на структуру ядра речення і передбачають модифікації конструкцій, що набувають ще й стилістичного забарвлення.

Список літератури

1. Авдєєва С. Основні критерії визначення морфологічних парадигм сучасної української літературної мови // Наукові записки. – Вип. 22. – Част.1. – Кіровоград, 2000.- С. 3-15

2. Погиба Л.Г. Функціонування дієслів неповної парадигми в структурі речення// Стилістика української мови: Зб.наук.праць. - К.: КДПІ,1990. - С.33-40

3. Сигеда П.І., Сердюк М.Г. Морфологічна парадигматика і дієслівна парадигматика в сучасній українській літературній мові // Мовознавство. – 1992. – №3. – С. 23-27.