Бессонова В

Бессонова В.П., Іванченко О.Є., Крезуб М.О.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ЖИТТЄВИЙ СТАН ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ПАРКУ ІМ. ЛЕНІНСЬКОГО КОМСОМОЛУ

Вступ. Сучасне місто неможливо уявити без таких об’єктів озеленення як парки, сквери, бульвари, квітники. Парки – найдоступніші заклади дозвілля. Вони розраховані на відвідувачів будь-якого віку та соціального стану, надають населенню різноманітні культурно-просвітні та рекреаційні послуги.

Колись парк ім. Ленінського Комсомолу м. Дніпропетровська, який розташований на площі 72 га, був улюбленим місцем для відпочинку дітей та дорослих. Зараз парк перебуває у дуже занедбаному стані. Для відновлення його ролі у відпочинку жителів міста необхідно провести оцінку стану його зелених насаджень, що дозволить рекомендувати заходи для їх покращення.

Мета даної роботи – надати оцінку фіто санітарному стану деревних рослин парку ім. Ленінського Комсомолу.

Матеріали і методи. Оцінка стану рослин визначена за шкалою М.П. Красинського у модифікації Ю.З. Кулагіна [1] та за В.О. Алексєєвим. Для визначення фаутності дерев користувалися загальноприйнятою методикою. Естетична оцінка за емоційною шкалою була здійснена за В.П. Кучерявим [2].

Результати експерименту та їх обговорення. Більшість дерев парку при оцінці стану за шкалою М.П. Красинського отримали два бали – 52,0 % (табл.). Трьома балами оцінені рослини з пошкодженим, більш дрібним листям, всихаючими, дрібними пагонами і бічними гілками, вкороченим приростом. Їх кількість становить 31,8 %. Число дерев з всихаючими скелетними гілками, корою, що відшаровується, водяними пагонами у основи становить 3,2 % (оцінка 4 бали), а повністю засохлих – 1,7 %. Здорових і відносно здорових рослин у парку – 11,9 %.

Найбільший відсоток дерев з добрим життєвим станом (0–1 бал) від загальної кількості рослин певного виду виявлено серед дерев сосни звичайної (86,7 %), абрикоса звичайного (44,8 %), катальпи бігнонієвидної (41,9 %), шовковиці чорної (40,0 %) та робінії звичайної (38,6 %). Не знайдено ні одного екземпляра у доброму життєвому стані серед дерев верби білої, липи широколистої, тополі чорної, шовковиці білої та ялини колючої. Слід зазначити, у доброму стані знаходилося лише одне дерево гіркокаштана звичайного (1,0 %), а 70,7 % екземплярів цього виду має оцінку 2. Проте вже в липні листки рослин цього виду сильно пошкоджені, а у вересні повністю засихають через ураження каштановою міллю. Оцінку 2 бали мають 92,3 % дерев горіха грецького і 86,2 % верби білої, 83,3 % клена ясенелистого і 56,7 % ялини колючої. Найбільший відсоток рослин, що отримали три бали – айлант найвищий, береза повисла, липа широколиста, абрикос звичайний.

Таблиця – Оцінка життєвого стану дерев парку

(шт. у чисельнику і % від загальної кількості дерев цього ж виду)

Назва рослини	Оцінка в балах
Назва рослини	0-1	2	3	4	5	Всього
Абрикос звичайний	¹³/_44,8	¹/_3,4	¹⁵/_51,7	-	-	29
Айлант найвищий	⁹/_5,4	⁵⁰/_29,9	¹⁰⁶/_63,5	¹/_0,6	¹/_0,6	167
Береза повисла	¹⁶/_14,7	³⁷/_33,9	⁵⁶/_51,4	-	-	109
Береза чорна	-	⁴/_100,0	-	-	-	4
Верба біла	-	⁴⁴/_61,1	²⁸/_38,9	-	-	72
В’яз шорсткий	³/_1,7	¹⁵⁶/_86,2	¹⁰/_5,5	¹²/_6,6	-	181
Гіркокаштан звичайний	¹/_1,0	⁷⁰/_70,7	¹⁵/_15,2	¹/_1,0	¹²/_12,1	99
Горіх грецький	¹/_7,7	¹²/_92,3	-	-	-	13
Катальпа бігнонієвидна	¹⁰/_43,5	¹/_4,4	¹²/_52,1	-	-	23
Клен гостролистий	⁴³/_6,5	³⁷⁸/_56,8	²³⁸/_35,8	⁴/_0,6	²/_0,3	665
Клен-явір	²/₁₀₀	-	-	-	-	2
Клен ясенелистий	⁵/_3,0	¹⁴⁰/_83,3	¹²/_12,5	²/_1,2	-	168
Липа серцелиста	-	¹/_8,3	¹/_91,7	-	-	12
Липа широколиста	-	-	¹⁸/_52,9	¹⁶/_47,1	-	34
Робінія звичайна	⁸¹/_38,6	⁷⁰/_33,3	²⁸/_13,3	¹¹/_5,2	²⁰/_9,5	210
Сосна звичайна	²⁶/_86,7	⁴/_13,3	-	-	-	30
Тополя чорна	-	-	²⁸/₁₀₀	-	-	28
Тополя біла	-	-	²⁸/₁₀₀	-	-	28
Шовковиця біла	-	-	-	⁵/₁₀₀	-	5
Шовковиця чорна	¹⁶/_40,0	¹⁹/_47,5	⁵/_12,5	-	-	40
Ялина колюча	-	⁵⁶/_66,7	¹⁷/_20,2	¹¹/_13,1	-	84
Ясен звичайний	¹/_11,1	⁴/_44,4	⁴/_44,4	-	-	9
Разом	227	1047	640	63	35	2012

Слід відзначити високу стійкість айланта найвищого до абіогенних і біогенних чинників. Тому високий відсоток рослин цього виду з оцінкою 3 бали (від загальної кількості його екземплярів) можна пояснити дуже щільним розташуванням особин внаслідок самосіву. Такі ж хащі утворили і дерева робінії звичайної на значних площах парку, що призводить до самозріджування і відмирання окремих екземплярів.

Найбільшу частину екземплярів, визначених як «відмираюче дерево» та «сухостій» за класифікацією В.А. Алексєєва й оцінених у 5–6 балів – за шкалою Н.П. Красинського у модифікації Ю.З. Кулагіна, виявлено серед рослин гіркокаштана звичайного (12,1 %) та робінії звичайної 9,5 %.

Виявлені рослини з механічними пошкодженнями та фаутністю, під якою розуміємо різноманітні відхилення від нормальної форми стовбура. Наявність фаута свідчить про зниження стійкості, довговічності або про захворювання, що негативно впливають на стан насаджень. Виявлено 601 екземпляр з фаутами, що становить 29,9 % від усіх дерев парку. Найчастіше зустрічаються викривлення стовбура, капи, двоверхівковість, порушення напряму росту верхівки. Деякі автори вважають, що фаутність стовбурів надає насадженням певної декоративності, бо в масиві, через монотонність пейзажу, особливого значення мають незвичайна форма та напрям росту стовбура чи структура галуження. Проте негативний вплив може проявлятися суттєвіше.

Найбільша кількість фаутних та механічно пошкоджених дерев виявлена у робінії звичайної (16,1 %), в’яза шорсткого (8,8 %), клена ясенелистого (9,5 %). Пошкодження стовбурів найменше виражені у шовковиці чорної (2,5 %), ялини колючої (4,7 %), гіркокаштана звичайного (2,0 %). Частка рослин від загальної їх кількості з різними видами механічних пошкоджень та фаутністю відображені на рис. Естетичний вигляд рослин особливо змінюється внаслідок розрідження крони.

Серед дендрофлори парку не знайдено інфекційних пошкоджень у катальпи бігнонієвидної, айланта найвищого, шовковиці чорної, горіха грецького. Окремі екземпляри липи серцелистої і широколистої в кінці червня уражуються попелицями, листовійками, переважно нижні листки. Ураження становить 0,5–1 бал. Деякі листки липи ушкоджуються липовим повстяним кліщем, липовим галовим випуклинним кліщем. У клена гостролистого виявлені крайовий некроз листків, борошниста роса (особливо у період – вересень, серпень), листогризучі шкідники, листовійки. Більше вражаються молоді рослини. Борошниста роса виявлена у підросту клена ясенелистого.

Рисунок 2 – Кількість дерев з видами механічних пошкоджень та фаутністю у парку

Вірусна жовтуха вражає окремі листки деяких екземплярів клена ясенелистого і робінії звичайної. Але всі вказані вище захворювання та ураження шкідниками не носять масового характеру. Як вже відмічалося, найбільшу шкоду завдає гірко каштану звичайному щорічно каштанова міль та періодично – бура плямистість листків. Побуріння та передчасне обпадання асиміляційного апарату різко знижує декоративність та морозостійкість рослин. Ураження листків цього виду у серпні становить 100 %, або 5 балів.

Через те, що у 90-х роках минулого століття догляд за парком повністю припинився, він втратив своє значення як місце відпочинку. Більшість ділянок парку через інтенсивний ріст самосіву інвазійних видів клена ясенелистого та айланта найвищого, а також внаслідок самовідновлення клена гостролистого та робінії звичайної перетворилися на загущені, мало прохідні зарості. Характер розчленованості деревостану (групова, рівномірна, рядова) важко оцінити. Колись це були рядові посадки, але зараз вони переважно втратили таку структуру. Стежкова система зникла, що утруднює зручність пересування. Окремі ділянки парку сильно захаращені, особливо з боку проспекту ім. С.М. Кірова. Слід відзначити відсутність композиційних прийомів, дендрологічних акцентів. В цілому, за емоційною шкалою естетичної оцінки фітоценозу парку за В.П. Кучерявим нами надана низька оцінка – 1 бал.

Рельєф парку нерівний. У ньому багато схилів і ярів, посередині у найнижчій частині (тальвегу) струмок, що обумовлює високу вологість ґрунту. Ці особливості рельєфу можна було б використати для створення оригінальних куточків відпочинку, збагачення композиції на схилах архітектурними мотивами: сходами, перголами, майданчиками для спортивних ігор, а також створення водного басейну у нижній частині парку.

Висновки

1. Кількість повністю здорових дерев у парку становить 11,9 %, засохлих – 4,7 %. Більшість рослин (52,0 %) мають оцінку два бали.

2. Найбільший відсоток з добрим життєвим станом виявлений серед дерев сосни звичайної, абрикоса звичайного, катальпи бігнонієвидної, шовковиці чорної та робінії звичайної.

3. Незважаючи на слабке рекреаційне навантаження виявлено 29,9 % екземплярів дерев з фаутами та рослини з механічними пошкодженнями.

4. За емоційною шкалою В.П. Кучерявого парку надана низька оцінка – 1 бал, хоча своєрідний рельєф (яри, схили, тальвег зі струмком) могли б відіграти позитивну роль у створенні оригінальної структури парку і чудових куточків відпочинку, наближених до природних ландшафтів.

Література

1. Кулагин Ю.З. Древесные растения и промышленная середа / Ю.З. Кулагин. – М.: Наука, 1974. – 125 с.

2. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2008. – 450 с.